Подія року · “Якби у молоді не було запиту на українську мову, то жодні меценати й жодне міністерство не заохотили б школярів і студентів до цього”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ НА УКРАЇНСЬКОМУ РАДІО
Слово Просвіти, №44 за 2011 рік
9 листопада, у День української писемності та мови, на Українському радіо відбудеться Всеукраїнський диктант національної єдності. Це унікальна акція, яку Національна радіокомпанія України (НРКУ) започаткувала ще 2000 року. Відтоді щороку цього дня українці — від великого до малого — можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, наскільки добре знають рідну мову, а ще — продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хоче, щоб українці спілкувалися українською мовою, зміцнювали її позиції та розширювали сферу застосування. Радіодиктанти рідної мови існують у багатьох країнах світу, зокрема у Польщі, Китаї, Франції.
— Пане Михайле, мабуть, не зайве нагадати, як усе починалося, коли з’явилася ідея такого потужного масового заходу, що перетворився на своєрідний патріотичний марафон. — Ідея належить канадському бізнесмену й меценату Петрові Яцику. Часто буваючи в Україні, він дивувався: ми запекло звинувачуємо всіх у своїх мовних негараздах, однак не можемо зібратися на силі зорганізувати якийсь серйозний проект з участю школярів і студентів, проект, який ставив би за мету піднесення самого соціального престижу української мови в Українській державі. Яцик оприлюднив свої міркування на зборах Ліги українських меценатів, його підтримали. Отож було вирішено проводити щось на кшталт олімпіади чи фестивалю з української мови. Я і тодішній виконавчий директор Освітньої фундації Петра Яцика Марко Стех розробляли положення про такий захід і його сценарій. Згодом усе це запропонували Міністерству освіти і науки України, де нашу ідею прийняли без особливого ентузіазму. І тільки за рік-два, коли міністром освіти став Василь Кремень, нашу ідею схвалили й конкретно підтримали. До честі Василя Кременя, він особисто відкривав кілька конкурсів, коли вони розпочиналися на Черкащині, Волині і Львівщині. Мовний турнір було визначено як міжнародний із легкої руки тодішнього першого заступника міністра освіти й науки академіка Ярослава Яцкова, який, уписуючи в положення про конкурс епітет “міжнародний”, наголосив: закличемо до участі в цьому заході світову українську діаспору. Це було справді важливо, бо активізувало українські організації в різних куточках світу й сьогодні конкурс відбувається не тільки на всьому просторі колишнього Союзу, а й у державах Східної Європи, США, Канади, Австралії, Швеції, Фінляндії, Греції, Італії, Іспанії, Португалії, Німеччини. Прапори цих країн прикрашають сцену столичного театру ім. І. Франка щороку в травні, коли там урочисто закриваємо черговий наш конкурс. — У пресі говорилося, що ідею конкурсу імені П. Яцика вже запозичили в інших державах. Чи це так? — Справді так. Подібні мовні змагання почали проводити в Казахстані. Років шістьсім тому радник посла Казахстану в Україні пан Жанбатиров докладно інтерв’ював мене на теми нашого марафону, ознайомлювався з положенням про нього і з його сценарієм. Він високо оцінив цей захід, назвавши його важливою державною роботою. Потім уже Росія почала проводити свій конкурс із, ясна річ, російської мови. Щоправда, тільки для представників країн СНД. Особливо активно в цьому справувався тодішній московський мер Лужков. — Цей конкурс, зважаючи на масовість його учасників, а також на поважні розміри грошових премій для переможців і призерів, вимагає багато коштів. Звідки вони беруться? — Перший конкурс відбувся коштом
Щороку Національна радіокомпанія отримує понад 10 тисяч листів із радіодиктантом. Кількість учасників Диктанту національної єдності постійно зростає, а географія — розширюється. Листи надсилають не лише слухачі з усіх областей України, а й із-за кордону: Росії, Білорусі, Молдови, Німеччини, Бельгії та інших країн. Це люди різного віку і професій: школярі й студенти, військові й робітники, пенсіонери й домогосподарки. А найактивніші прихильники цієї акції — серед них народні депутати, відомі артисти, громадські діячі приходять писати диктант до Українського радіо на Хрещатик, 26. Цьогорічний диктант проведе доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Традиційно диктант складатиметься зі 100—120 слів. Тих, хто напише його без помилок, відзначать призами. Це грошові премії, книги, компакт-диски з унікальними записами Українського радіо. Важлива умова — перевірятимуть лише диктанти, надіслані 9 і 10 листопада. Дату відправлення визначатимуть за штемпелем на конверті. Адреса Українського радіо: Київ—1, Хрещатик, 26. Індекс — 01001. Отже, 9 листопада о 13 годині 30 хвилин на Першій та Третій програмах Українського радіо відбудеться Диктант національної єдності, який об’єднає українців навколо нашої найдорожчої духовної святині — рідної мови.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
