Подія року · “Найзахідніша область України дала емоційний сигнал: “Дванадцятий мовний марафон — розпочинаємо…” · с. 3сторінка оригіналу ↗
ВИЗНАЧЕНО ЛАУРЕАТА ПРЕМІЇ ІМЕНІ В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА 2011 РОКУ
Слово Просвіти, №44 за 2011 рік
— Ви маєте на увазі заснування Міністерством освіти альтернативного конкурсу імені Тараса Шевченка? — Саме заснування такого заходу можна тільки вітати, оскільки стан української мови в Українській державі вимагає сотні заходів, які сприятимуть піднесенню престижу державної мови. Однак уважно вчитайтеся в положення про конкурс імені Шевченка. Там про українську мову йдеться чи не в останню чергу: література й мова національних меншин, а також література українська, а далі, “на підверстку” — начебто й мова українська… Головне моє звинувачення очільників Міносвіти — і передовсім міністра Табачника — полягає в тому, що торік уперше вчасно не було подано з Міносвіти команди: конкурс імені Петра Яцика розпочати. Команди — саме обласним управлінням освіти. Натомість — роз’яснення: цей конкурс самотужки — якщо вона того хоче — проводить Ліга українських меценатів, а якщо котресь управління освіти до цього долучиться, то Мі-
— Як правило, на високому організаційному рівні турнір відбувається в Кіровоградській, Чернігівській, Рівненській областях, на Черкащині, Львівщині, Буковині, Київщині. Значно нижчий рівень у столиці України. Розчаровує Волинь — у Луцьку під час закриття обласного етапу школярів заганяють у якийсь інтернат, де їм скоромовкою говорять правильні слова і вручають дипломи. А такого резонансного свята (скажімо, в театрі чи в філармонії), як це бачимо у Львові, Чернівцях, Чернігові чи Кіровограді, у Луцьку жодного разу не було. І це дуже дивно, оскільки Луцьк — місто справді українське й українськомовне. Звичайно, претензії тут передовсім до керівників освіти Волині. На все є — або її немає — добра воля очільників освіти. Скажімо, торік Лігу шарпали з різних боків (“Дайте грошей і на те, на те!…”), а ось Закарпаття провело все власним коштом. Навіть більше того: там знайшли великі кошти для грошових премій кільком десяткам школярів і студентів, належно відзначили вчителів, які підготували переможців і призерів мовного змагання. Отож можна зробити висновок: хто хоче добре робити справу, той робить, а хто не хоче, той шукає різноманітні причини… — Нещодавно ЗМІ повідомили про те, що переможці одинадцятого конкурсу, як і двох попередніх, одержуватимуть президентські стипендії. Це несподівано, оскільки було таке враження, що влада не підтримала одинадцятий мовний турнір… — Якщо вважати владою тільки міністра Табачника, то це справді так. Однак широка патріотична громадськість апелювала до Президента країни Віктора Януковича з закликом: як і його два попередники, підтримувати мовний марафон. У відповідь на такі звернення з’явився президентський указ про призначення відповідних стипендій. І цього факту не можна недооцінювати. Для конкурсу він дуже важливий, оскільки це своєрідний сигнал владним структурам в Україні — конкурс імені Петра Яцика не якась підпільна акція тільки національно стурбованих людей. Для нас це підтримка й допомога. — Із яким настроєм їдете на Закарпаття? — Із найкращим. Тамтешня влада показує приклад справді позитивного ставлення до конкурсу. Найзахідніша область України дала емоційний сигнал: “Дванадцятий мовний марафон — розпочинаємо…” А ми додали: “Закарпаття — приклад для всієї України”.
Спілкувалася Світлана КОРОНЕНКО
Премію імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджено науково-популярній книзі Мирослава Мамчака “Тарас Шевченко і флот”. Таке рішення ухвалили на засіданні Комітету з премії імені В’ячеслава Чорновола 20 жовтня ц. р. Прийом матеріалів від претендентів на здобуття премії здійснював Держкомтелерадіо України. Книга заслуженого журналіста України Мирослава Мамчака — перше в Україні комплексне журналістське дослідження маловідомої сторінки біографії Тараса Шевченка під час його дворічної служби на засланні у складі Аральської морської експедиції. Разом із тим, праця висвітлює також морську тематику в художній і мистецькій творчості Кобзаря. Лауреат премії отримає грошову винагороду у розмірі 5 тисяч гривень. Загалом на здобуття премії в Держкомтелерадіо України надійшло 79 творчих робіт, серед них — публікації у друкованих ЗМІ, телета радіороботи. Твори подали 27 авторів із 10 регіонів України. Розглядав подані роботи Комітет із премії імені В’ячеслава Чорновола, який очолює Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдінович. До складу Комітету також входять представники Міністерства культури і туризму України, Національної спілки журналістів, громадської організації “Всеукраїнський благодійний фонд “Журналістська ініціатива”. Інформаційно. Премія імені В’ячеслава Чорновола, започаткована поста% новою Уряду від 27 червня 2003 року №979 “Про премію імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну ро% боту в галузі журналістики”, присуджу% ється щорічно, починаючи з 2004 року. На здобуття цієї відзнаки приймають нові оригінальні публіцистичні твори у галузі інформаційної діяльності, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Твори мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років. Свого часу премію імені В’ячеслава Чорновола отримували: 2004 рік — Василь Дмитрович Кривий, редактор Кельменецької районної газети “Рідне слово” (Чернівецька область) за публікацію “Пуста хата”, надруковану в газеті “Буковина”; 2005 рік — Серафима Розумович за публікацію “Сутінки в імперії бідності” надруковану в газеті “Літературна Україна”; 2006 рік — Костянтин Семенович Перцовський за публікацію “Я — українець!”, оприлюднену в газеті “Голос України”; 2007 рік — Іван Федосійович Корсак за публікацію “Гетьманич Орлик”, оприлюднену в газеті “Сім’я і дім” (м. Луцьк); 2008 рік — Леонід Петрович Мужук (Київська регіональна державна телерадіокомпанія) за фільм-дилогію “33” (Фільм 1. “Материнський спогад”, фільм 2. “Материнський заповіт”); 2009 рік — авторський колектив Закарпатської ОДТРК (автор сценарію і керівник телепроекту — Дмитро Михайлович Кешеля. Співавтори: Мелінда Миколаївна Янкович — режисер, Олександра Іванівна Талабіра — журналіст, Наталія Богданівна Штефуца — журналіст, Володимир Федорович Дуда) за фільм “Гіркота солодкої землі”, присвячений 70-річчю створення Карпатської України; 2010 рік — Сергій Вікторович Дзюба за книгу “Замінований рай”.
Відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ Держкомтелерадіо Лауреати XI мовного марафону. Київ, 2011 рік
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
