«Просвіта» сьогодні · “Головна мета таких заходів — виховання у молоді любові до рідної землі та патріотичного духу”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Стежками пам’яті героїв УПА
Слово Просвіти, №44 за 2018 рік
Поринути в історичні події національно#визвольного руху 40—50#х років ХХ ст. за Ук# раїнську державу, доторкнутися до героїчного минулого на прикладі героїв, котрі слу# жили українській ідеї та поклали на її вівтар свої життя, Прометеєм яких був Роман Шу# хевич, мали змогу 33 лідери патріотично свідомої молоді рівненських шкіл.
Лариса ТКАЧ, член ради Рівненського міського товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка
У межах проекту Рівненського міськоб’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка “Просвіта сіє світло”, що реалізується в ході загальноміського проекту управління культури й туризму “Рівне — місто унікальних подій”, за сприяння управління освіти Рівненського міськвиконкому 26 жовтня 2018 року відбулась краєзнавчо-патріотична експедиція “Стежками УПА”, під час якої всі охочі завітали до меморіального музею Романа Шухевича, що в Білогорщі під Львовом. У День захисника України, свята Покрови, Дня українського козацтва та 76-річчя УПА в Рівному відбувся 24 фестиваль-огляд військово-патріотичної пісні та строю “Червона калина”, який 1994 року започаткувало товариство “Просвіта”. Цьогоріч це не конкурс, а фестиваль. Переможців журі не визначало. Кожен взвод, а їх було 33, отримав грамоти. Головна мета таких заходів — виховання у молоді любові до рідної землі та патріотичного духу. Отже, командирів взводів, які брали участь у конкурсі, нагородили екскурсією “Стежками пам’яті героїв УПА”. У с. Білогорща, що під Львовом, є музей генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича. Тут була одна з останніх криївок легендарного головнокомандувача повстанців. Він там жив (1948—1950 рр.), проводив робочі наради, керував підпіллям. І саме тут, на порозі будинку, де зараз музей, загинув, увійшовши назавжди в історію України. В будинку після смерті Шухевича жили люди. Після здобуття Україною незалежності, колишні вояки УПА з діаспори викупили приміщення, власникам
Почесну місію нагородження виконав перший заступник голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Г. Г. Філіпчук, який зазначив, що “ця відзнака — вдячність за внесок у справу Українського національного відродження, розвиток української культури, самовіддану працю на теренах духовного утвердження рідного слова”. Георгій Георгійович вручив учасникам тріо “Кобзар” Тараса Шевченка та значок “Незалежна Україна”. Незмінні учасники тріо “Гонта” — колишні студенти, а нині викладачі факультету мистецтв. Виконавці віднайшли, записали та вивчили чудові взірці вокального мистецтва рідного народу. Цінним у творчій практиці самобутнього колективу (єдиного в Україні чоловічого вокального ранив Шухевича. Тоді поранений Провідник УПА вистрілив собі у скроню. Кулю згодом знайшли мешканці будинку, зараз вона в музеї. Піднявшись сходами, побачимо вузьку перегородку (40 см ширина потаємної криївки). Цей виріз з’явився вже під час створення музею. Крім того, була ще шторка з тканини, яка додатково маскувала схованку. Саме в ній і повинен був ховатись Шухевич. Та коли він почув, що допитують його зв’язкову Галину Дідик, і побачив з другого поверху, скільки прийшло за ним ворогів, вирішив не датись в руки живим. До речі, в МГБістів був наказ узяти його живим. Не вийшло. На другому поверсі є приміщення, де була кухня, а також кімната зв’язкової, вчительки та Шухевича. Зараз там стоять меблі (стіл, стільці та диван) Шухевичів з їхнього родинного дому. Загинувши у 43 роки, хорунжий УПА Роман Шухевич зробив для України багато, а скільки ще міг зробити! Найбільшої слави у пам’яті нащадків Роман Шухевич заслужив як талановитий організатор і
Головний командир легендарної УПА. Він розумів, що УПА, хоч і започаткована революційною ОУН, фактично має бути всенародною, всеукраїнською силою. Шухевич був високоосвіченою особою, розумівся на всіх дисциплінах військової справи, на теоретичному та практичному плані в організації збройних сил, автор багатьох статей на військово-навчальну тематику. Він мав різні псевда (“Тарас Чупринка”, “Чернець”, “Дзвін”, “Чагар” та ін.), бо такими були вимоги суворої конспірації. Загинув Роман Шухевич уранці 5 березня 1950 року в нерівному бою з військами МВД- МГБ. Досі невідомо, де могила Тараса Чупринки, Головного Командира УПА, який керував армією майже 7 років, з них 5 років — в умовах “мирної стабілізації” після війни.
— Коли мені запропонували поїхати на екскурсію до музею Романа Шухевича, я погодилася і не пошкодувала. Адже не часто випадає нагода відвідати реальне місце, де відбулись події історичного значення, — каже Анастасія Зайчук, учениця 10 класу ЗОШ № 20. — Вразили маловідомі факти з життя і боротьби Романа Шухевича. Найцікавішою була розповідь про вольове рішення і мужню смерть командира УПА саме на місці події. Під час екскурсії почула багато невідомого про родину Шухевичів і тих людей, що співпрацювали з ним заради волі рідного народу. Після такої інформації розумієш, наскільки сильною була і є наша нація. — Це була незвичайна поїздка. Ми відвідали легендарне місце, де загинув герой України за незалежність своєї держави. Екскурсія залишила лише позитивні емоції, відчув гордість і шану до нашого історичного минулого, — поділився враженнями Давид Кручек, учень 8 класу СПШ № 15. На згадку спільне фото екскурсантів біля монумента. Повертаючись додому, пройшлися старим Львовом. Професійний коментар щодо цих та інших історичних подій, які відбувалися на теренах Волині та Галичини в різні часи, робив учитель історії Рівненської ЗОШ № 27 Михайло Шевчук. Інформацію жваво обговорювали дорогою додому. Учні були учасниками вікторин, питання до яких придумували самі.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
