Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Театр · “Ніхто не залишиться байдужим до проблем сучасного заробітчанства і масової еміграції українства”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

««ККаамміінннниийй ххрреесстт»» ВВаассиилляя ССтттееф фааннииккаа ннаа ссццеенніі О Оззааррккііввччаанн:: ннооввее ппррооччииттаанннняя

Слово Просвіти, №44 за 2018 рік

До творчості Василя Стефаника у вітчизняній театральній практиці зверта# ються не так часто, як хотілося б. За цей матеріал беруться ті режисери, які во главу сценічної постановки ставлять Стефаникове слово, не намагаючись його підретушувати, або ще гірше, завуалювати, розчинити новітніми спецефектами, відвівши цьому слову другорядну роль. Написане “коротко, сильно і страшно” не так легко піддається режисерським штампам, сценографічним ноу#хау, акторському плагіату… І режисура, і сце# нографія, і актор зобов’язані тягнутися до високої планки Стефаникового слова. В іншому випадку на виході вже буде не Стефаник, а як модно тепер подава# ти прискіпливому глядачу: “за мотивами…”. Звичайно, і таке бачення має пра# во на життя і, очевидно, має попит. Ольга РУДАНЕЦЬ, заслужений працівник культури України Дотягнутися режисерським задумом до величі слова покутського письменника-мислителя, зробити це слово головним персонажем сценічного дійства поставив собі за мету режисерпостановник вистави “Камінний хрест” народний артист України, директор-художній керівник Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича Дмитро Чиборак, за власною авторською інсценізацією і сценографічним оформленням. Це, власне, вже друге його звернення до цього безсмертного Стефаникового твору. Саме з “Камінного хреста” відкрив свою новітню сторінку Коломийський театр після останнього відновлення в грудні 1989 року. Тут доречно було б зробити невеличкий витяг із резюме Дмитра Чиборака, щоб зрозуміти художньо-естетичні пріоритети репертуарної політики театру. Дмитро Чиборак за підтримки громади і міської влади в грудні 1989 року відродив професійний театр у Коломиї, який є одним із найдавніших театрів України і першим українським театром Га? личини. Відтоді здійснює організа? ційне й художнє керівництво те? атром. Сьогоднішній театр — це театр його авторської моделі, його художньо?мистецької концепції, його репертуарної політики і його бачення місця і ролі сучасного те? атру в суспільстві. Як режисер, він поставив “Ка? мінний хрест” Стефаника, (1990, 2018); “Іродову мороку” Панте? леймона Куліша, “Довбуша” і “Гу? цульський рік” Гната Хоткевича, “Гроші” Івана Карпенка?Карого, “Юду” та “Землю” за повістями Ольги Кобилянської. Коломийський театр став об? ласним, академічним, набув звання його засновника о. Івана Озаркеви? ча; став засновником Всеукраїн? ського театрального фестивалю “Коломийські представлення”; він бажаний учасник і гість найпрес? тижніших театральних фестива? лів не лише в Україні: 2008 року з успіхом виступив на знаменитому Фріндж?фестивалі в м. Единбурзі (Шотландія); 2016?го на фестива? лі “Atelier” ( Румунія); на запро? шення Асоціації “Розмай” здійснив успішний гастрольний тур в Італії (Неаполь, Касерта, Помпеї); неод? норазово був учасником фестива? лів у Польщі (Зелена Гура, Ельб? лонг, Жешув, Люблін) і ін. У берез? ні 2017 року театр мав честь від? кривати тиждень гуцульської культури в Баварії (Німеччина) й успішно виступив у Мюнхені, Нюрн? берзі і Штутгарті. Щорічно те? атр є учасником не менше семи театральних фестивалів. Із часу першої постановки минуло 28 років, вона була успішною (записана в золотий фонд українського телебачення, транслювалась на Канадському телебаченні до 100-річчя першої еміграції українців до Канади); Дмитро Чиборак із висоти режисерського досвіду багато переосмислив і по-новому відкрив для себе Стефаникові болі і прагнення глибоко вникнути в найпотаємніші закутки заробітчанської долі тогочасних українців з проекцією на сучасне заробітчанство. Музичне оформлення вистави здійснив заслужений діяч мистецтв України, композитор Олександр Козаренко. Пластичний ряді хореографію, а також консультативну допомогу з питань покутської ноші зробила заслужений працівник культури України, керівник народного ансамблю танцю “Покуття” Дана Демків. Професіоналізм і талант цих особистостей говорить сам за себе, тому і музика, і пластика з елементами хореографії, і сценічні костюми доповнювали відчуття тієї справжності й відповідності високим вимогам текстової інсценізації. Прем’єра вистави “Камінний хрест” (друге авторське прочитання Дмитра Чиборака) відбулась 16 вересня 2018 року і стала завершальним акордом Х Всеукраїнського театрального фестивалю “Коломийські представлення” і ювілейних урочистостей із нагоди 170-річчя із часу заснування театру отцем Іваном Озаркевичем. Головну роль зіграв один із провідних акторів театру Володимир Гелецький. Для нього це стало неабияким творчим випробуванням, адже багато шанувальників ще пам’ятали неперевершений образ, створений Юрком Тодоровим у першому прочитанні. Але схвальні відгуки глядачів і авторитетних поважних гостей засвідчили, що Володимирові вдалося правдиво передати весь драматизм свого героя і витримати випробування іменем свого попередника. Щодо режисерських пріоритетів — їх було не так уже й багато: Сте-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин