Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Село на нашій Україні 11 · “Не позбавити Бабину її сутності. Бо та сутність – саме Життя” · с. 11сторінка оригіналу ↗

Зберігаючи пам’ять про вояків УНР

Слово Просвіти, №44 за 2020 рік

Кам’янець-Подільське об’єд­нання Товариства У травні-червні 1919 року Оринин та навколишні території охопили події, спричинені наступом армії УНР на Кам’янець- Подільський. Детально вони описані у виданих за кордоном спогадах офіцерів армії УНР, які того року безпосередньо командували частинами, що воювали за Оринин. 21 травня 1919 року 16-й загін 1-го полку Синьої дивізії, яким командував Микола Шаповал, отримав завдання здійснити наступ на Кам’янець. Про детальний перебіг невдалого наступу на Кам’янець можна довідатися зі спогадів Олександра Вишнівського “До історії Синіх і Залізних”, опублікованих 1937 р. у сьомому випуску збірника “За державність”, де детально описано бій за Оринин, який відбувся 24 травня: “…Зав’язався бій, що викрив переважні сили ворога, як у піхоті, так і в артилерії. Крім того, більшовики мали ще й кінноту, загін же її майже зовсім не мав…”, “…наслідки бою були страшні… ворожа куля смертельно ранила помічника командира Синіх підполковника Сидоренка…”, “…на полю залишаються десятки жертв бою: забиті, ранені й порубані, яких годі вже винести звідти”. У листі, опублікованому 10 липня 1997 р. в газеті “Українське слово”, житель сусіднього села Ріпинці Олександр Олійник повідав таке: у роки українських визвольних змагань в Оринин привезли на возах і поховали 21 вояка УНР. Серед них, за спогадами, був один офіцер, інші рядові. Жодного імені, на жаль, час не зберіг. В архівах теж не вдалося виявити імен загиблих. А жителів Оринина, які ще пам’ятали імена українських героїв, уже немає в живих. Хрест на братській могилі воїнів УНР встановлювали тричі. Перший був кам’яним. У роки колективізації його розібрали, а камінь віддали на спорудження колгоспної комори. Коли село опинилося під німецькою окупацією, на могилі (1942 р.) під керівництвом православного священика та старости встановили дубовий хрест. Він простояв доти, поки не струхлявів і впав. Утретє подбали про могилу тільки напередодні 15-річчя незалежності України. У червні 2006 р. було встановлено дерев’яний хрест, пам’ятну плиту з написом “Слава їхніх імен житиме вічно в серцях хоробрих, мовчазних, вірних… Тут спочивають вояки Української Народної Республіки, що загинули за волю України – 1919”. 1971 р. в Нью-Йорку побачила світ книга Олександра Удовиченка “Третя Залізна дивізія”. Уній детально описано наступ армії УНР на Кам’янець на початку червня 1919 р. Сьогодні могила Героїв потребує реконструкції. Голова Кам’янець-Подільського об’єд­нання Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка В’ячеслав Полятинчук та голова сільської ради с. Оринин Валер’ян Мокрицький виступили зі спільною пропозицією народним коштом подбати про облаштування території і реконструкцію пам’ятника полеглим воякам Української Народної Республіки на місці їхнього поховання і оголосили збір коштів. Проєкт пам’ятника та прилеглої території розробив Віктор Петрушевський (м. Київ), загальна вартість проєкту за попередніми розрахунками становитиме 250000 грн. Вони просять небайдужих долучитись до кола пожертвувачів (Картка: Приватбанк 5168 7426 0252 0193, отримувач: Молдован Степан Васильович). Влас. інф. “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та Орининська сільська рада ініціювали проєкт спорудження у с. Оринин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області пам’ятного знака невідомим воякам-героям доби УНР, загиблим за волю України і похороненим у братській могилі в селі Оринин.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин