Спадщина · “Молитва, чудові голоси хористів, гармонійна · взаємодія диригента з хором, відкритість і · доброзичливість публіки”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
Духовна музика – від Бортнянського до Леонтовича
Слово Просвіти, №44 за 2021 рік
Обласний осередок Національної спілки композиторів,
Оксана ЧУПИЛКО, журналістка Фото: творче об’єднання “Гілея”
Регіональний представник
УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар зауважив, що уродженець козацького містечка Глухів Дмитро Бортнянський був першим українським композитором-універсалом: автором романсів, опер, творцем нового типу хорового концерту; першим, чиї музичні твори почали виходити друком. Батько майбутнього композитора Степан оселився у Глухові за кілька років до народження Дмитра, а в 1755 році здобув чин козацького сотника у гетьмана України Кирила Розумовського. При дворі гетьмана часто показували оперні вистави, які батько дозволяв Дмитрові подивитися. Гетьман звернув увагу на талант малого Дмитра і наказав призначити у Глухівську співацьку школу. Невдовзі опиняється у Санкт-Петербурзі. З 1768 року Бортнянський навчався у Венеції, грав на клавесині та органі, відвідував венеційські театри, опановував твори європейських музикантів, дебютував як композитор – автор опер, які захоплено сприйняла італійська публіка.
У 1796 році Бортнянський стає директором співацької капели у Санкт-Петербурзі. 30 років життя композитор присвятив перекладанню стародавніх церковних піснеспівів і написанню своїх знаменитих хорових концертів.
Найвідоміші з них – 35 чотириголосних хорових концертів, написаних на тексти псалтиря. У 1882 році було видане повне зібрання духовно-музичних творів Дмитра Бортнянського у 10-ти томах.
“Наш концерт також є присвятою й 100-річчю Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича”, – звернули увагу присутніх голова Полтавського обласного осередку Національної Спілки композиторів України Тамара Парулава та президентка Творчого громадського об’єднання “Гілея” Світлана Гогохія. А Олег Пустовгар розповів про тих діячів товариства, чиє життя пов’язане з Полтавщиною. Це і Федір Попадич, уродженець Диканського краю на Полтавщині, який у часи Української революції 1917–1921 рр. очолював Полтавський український національний хор. Це і теоретик українського танцю, жертва сталінських бузувірів Василь Верховинець, який завідував кафедрою мистецтвознавства Полтавського інституту народної освіти. Один із засновників Товариства, хоровий диригент, перший керівник знаменитої капели “Думка” – Нестор Городовенко народився неподалік Лохвиці. Належав до Музичного товариства і Гнат Хоткевич – бандурист, композитор, жертва сталінського терору, у 1928–1932 рр. – художній керівник Полтавської капели бандуристів.
сеукраїнське музичне товариство мало на меті розвиток української національної музичної культури, а поштовхом до створення стало зумисне вбивство співробітником Всеросійської надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією “українського Моцарта” – хорового диригента, автора славнозвісного “Щедрика” Миколи Леонтовича. Діячі товариства увічнювали пам’ять Леонтовича у назвах вулиць, видавали журнал “Музика”, влаштовували тисячі концертів, ініціювали створення Асоціації сучасної музики, представили українську культуру для європейців на масштабній виставці у Франкфурті.
“У 1928 році російсько-комуністичний режим ліквідував Всеукраїнське музичне товариство імені Миколи Леонтовича за “проведення української націоналістичної лінії”. Переважну більшість діячів товариства окупанти ув’язнили, заслали до концтаборів або розстріляли. Це наслідок окупації УНР більшовицькою Росією і це нині, через сто років, під час новітньої російсько-української війни за незалежність – нагадування і урок історії для нас усіх”, – підсумував Олег Пустовгар.
Культурно-мистецький захід
“Естафета української духовної музики” відбувся за участю камерного хору “Гілея” – відомого колективу з понад 20-річним стажем, лауреата восьми міжнародних хорових конкурсів і низки фестивалів духовних піснеспівів, який подорожує і в Україні, і за кордоном. Історія колективу бере початок з 1998 року. Тоді заслужений працівник культури Павло Лиманський зі Світланою Гогохією згуртували небайдужих і створили камерний хор.
Розпочався концерт славнозвісним “Щедриком” Миколи Леонтовича (соло Ганна Кір’ян). Публіка захоплено сприйняла ще один його твір “Богородице Діво, радуйся” та “Благослови, душе моя, Господа. З літургії Іоана Златоуста” Кирила Стеценка. Звучали й твори Дмитра Бортнянського “Достойно єсть” та “Многая літа”.
“Сьогодні мали нагоду доторкнутися не тільки до сакральної спадщини духовної музики, а й до доробку наших сучасників – полтавських композиторів Юлії Корженко та Сергія Горюновича”, – наголосила Світлана Гогохія.
Ганна Кір’ян, диригент-хормейстер “Гілеї”, замилувала слухачів соло “Щедрика” Леонтовича. “Молитва, чудові голоси хористів, гармонійна взаємодія диригента з хором, відкритість і доброзичливість публіки, внутрішнє єднання душі з Богом. Хочеться і надалі разом творити і надихати слухачів на глибинні роздуми про вічне!” – поділилася враженнями пані Ганна. А її колега Вікторія Дроздова розповіла, що давно мріяла розучити з хором колядку “Пречиста Діва”. “Взимку це була одна з незавершених справ. Коли відновилися репетиції – відразу узялася за неї. З першої фрази відчула зворотній зв’язок з хористами – твір сподобався, “зайшов”! А далі – репетиції в умовах карантинних обмежень… Але все вдалося! Відчуваю відповідальність, адже наш хор є єдиним носієм, “хранителем” академічного хорового співу на Полтавщині”, – зауважила пані Вікторія.
Атмосфера в залі засвідчила,
що полтавська публіка спрагла до дарунків “Гілеї”.
творче об’єднання “Гілея”, Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) за підтримки Департаменту культури і туризму облдержадміністрації та Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради влаштували в Полтавській галереї мистецтв імені Миколи Ярошенка просвітницький музичний захід, присвячений пам’ятним датам: 270-річчю з часу народження видатного українського композитора, диригента, співака Дмитра Бортнянського та 100-річчю заснування Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 2 2 Вартість передплати
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА”
(з доставкою і поштовими витратами):
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
