Такі вони, просвітяни · “Історія житлових будинків часто пов’язана з іменами відомих людей, які колись у них мешкали”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Галина Осетрова: “У цьому камінні закарбована наша історія”
Слово Просвіти, №44 за 2022 рік
Ще Михайло Драгоманов говорив, що до просвітницької роботи треба мати талант, живий внутрішній потяг. Просвітянин має отримувати радість від людей, з якими спілкується, задоволення від наснаження людських душ благородними почуттями.
Валерій ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ, кандидат філологічних наук, старший викладач Кам’янець- Подільського національного університету ім. І. Огієнка
У Кам’янець-Подільській громаді обдарованих, досвідчених і активних просвітян багато. Кам’янець – місто з багатовіковою історією і таки європейське університетське місто. А останнім часом сюди переселилися ще й виші та середні навчальні заклади зі східної України. Тож є кому і є з ким працювати. Найчастіше просвітницька робота має наукове, культурологічне, історико-краєзнавче, патріотичне спрямування. Для її активізації докладає зусиль міська влада на чолі з міським головою, представником партії “Свобода” Михайлом Посітком. Гуртує активістів керівник міської “Просвіти” В’ячеслав Полятинчук. Наша земля багата усім, особливо історією. Саме тому знана в Європі кам’янецька наукова школа істориків, серед яких – академіки, професори й просто чудові знавці давнини та сучасності. Наша розповідь – про історикиню, краєзнавицю, мистецтвознавицю, членкиню Національної спілки краєзнавців України, просвітянку Галину Осетрову. Вона кам’янчанка і вже частина історії Кам’янця, хоча вдивлятися у світ почала в інших краях. 1969 року Галина закінчила історичний факультет Кам’янець- Подільського педагогічного інституту. Працювала науковою співробітницею Кам’янець-Подільського історичного музею, вчителькою історії. З 1978 по 2014 рік – старшою науковою співробітницею наукового відділу Державного історико-архітектурного заповідника Кам’янець (тепер НІАЗ Кам’янець). Досліджувала історичні та архітектурні пам’ятки Старого міста – культові та оборонні споруди, житлові будинки. Здійснила безліч індивідуальних наукових експедицій у минуле краю, проводила польові дослідження, “перекопала” тисячі різного роду писемних джерел, зокрема архівних. Цікавило все – перші на європейському терені поселення людей, яким понад 10 тисяч років, виявлені біля Луки Врублівецької, унікальні гончарні майстерні 5-тисячолітнього віку, 1971 року відкриті археологинею Т. Г. Мовшею поблизу Жванця, артефакти часів перського нашестя на середнє Подністров’я, відомості про турецьке панування над Кам’янеччиною та ін. Одним із напрямів досліджень Галини Осетрової було вивчення житлової забудови Старого міста XVI–XIX ст. На основі архівних матеріалів нею були виявлені нові, незнані раніше відомості про садибу подільського підкоморія К. Липинського (вул. Вірменська, 4), ренесансну кам’яницю на Польському ринку, 8, комендатуру фортеці (вул. Вірменська, 2-а), будинок Ю. Ролле (вул. Татарська, 4) та багато інших. Як відомо, забудова Старого міста зазнала руйнувань під час Другої світової війни. Протягом повоєнного часу в землі зберігалися залишки фундаментів і підвалів зруйнованих будинків. Постало питання про їх відновлення. Галина Осетрова із завзяттям вивчала архівні матеріали, шукала відомості про власників будинків, архівні креслення, щоб на їх основі можна було підготувати проєкти відбудови. Зокрема,
були виявлені креслення, вивчена історія садиби, будинку Стадницьких (пізніше Тадеуша Граб’янки, засновника масонської ложі в м. Авіньйоні) по вул. Домініканській напроти костелу св. Миколая. Після тривалих підготовчих робіт 2012 року на ділянці, де збереглися лише старовинні підвали, з’явився новий двоповерховий будинок, нині – ресторанний комплекс. Також перестала бути пусткою ділянка на Польському ринку, ліворуч від готелю “Гетьман”. Двоповерховий будинок № 6 з потужним підвалом тепер відновлений, тут розмістилися дирекція Подільського національного природного парку “Товтри” та природничий музей. Історія житлових будинків часто пов’язана з іменами відомих людей, які колись у них мешкали. Галиною Осетровою опубліковано багато статей на цю тему під рубрикою “Історія кам’янецького будинку”. Читачів було познайомлено з діячами польської культури XIX ст., які проживали саме у Старому місті. Це польський письменник Адам Плуг, засланий до Кам’янця за участь у польських патріотичних маніфестаціях (вул. Руська, 100), Олександр Прусевич, польський історик, автор історичного нарису “Кам’янець-Подільський”, виданого польською мовою 1915 року (вул. Госпітальна, 7), Леон Раковський – підприємець, фотограф, громадський діяч (вул. Зарванська, тепер магазин “Ратуша”) та інші відомі особи. У наукових збірниках Кам’янець-Подільського університету надруковані наукові статті та тези “Церква св. Георгія у Кам’янці-- Подільському в світлі історичних джерел” (2004), “Доля святині в мінливому світі (історія Тринітарського костелу)” (2010), “Історія Міського колодязя на Польському ринку в світлі останніх досліджень” (2010), “Місце шляхетських дворів і двориків у житловій забудові Кам’янця” (2010), “Шимон Старовольський про захисників Поділля” (2011, Меджибіж), “Відновлення греко-католицької церкви в м. Кам’янці- Подільському” (1999), “Адольф Янушкевич – друг Адама Міцкевича” (1999, Житомир), “Історичні умови поширення латинської мови на Середній Наддністрянщині” (2007), “Палаци Кам’янця у світлі історичних матеріалів” (2004)., “Еволюція ренесансної кам’яниці на Польському ринку, 8” (2005) та ін. Ще один напрям досліджень Г. Осетрової – вивчення геральдики в пам’ятках архітектури Кам’янця. Результатом стала невелика книжка “Герби в архітектурі Кам’янця” (2011), яка познайомила читачів з гербами, зображеними на баштах і стінах міських оборонних укріплень, фасадах костелів тощо. Не оминула дослідниця ще й таку цікаву і важливу тему як латинські написи в пам’ятках міста. Як відомо, у Європі латинська мова впродовж століть була мовою культури і науки. Наявність великої кількості написів цією мовою свідчить, що Кам’янцю були притаманні риси європейської культури. У 2003 році у видавництві “Медобори” вийшла книга Г. Осетрової “Латинські написи в пам’ятках архітектури Кам’янця”. Галина Олександрівна займалась також перекладацтвом. Переклала з польської мови з елементами латини “Опис Кам’янця 1700 року” та “Опис Кам’янця 1789 року” для книги Миколи Петрова “Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця XVII–XVIII ст.”. Нею перекладена книга Кароля Іваницького “Катедра в Кам’янці”, що залишилася в рукописі. З метою популяризації творчості видатного історика мистецтв, подолянина Костя Широцького з російської на українську мову здійснений переклад книжки “Подільські колядки та щедрівки (їх історичний розвиток і зміст)” (Філія видавництва “Буковина”, Хотин, 1991). Г. Осетрова як співавторка брала участь у спільних проєктах з написання туристичних путівників по Кам’янцю. 2003 року у видавництві “Центр Європи” (Львів) вийшла у світ книга “Кам’янець-Подільський. Туристичний путівник”, відзначена на той час як один з найкращих путівників в Україні. У 2005 році путівник вийшов у польському перекладі. 2008 року видано книгу “Романтичне Поділля”, створену групою авторів. Серед інших тут вміщено історії про кохання Шимона Конарського та Емілії Михальської, Тимоша Хмельницького та Розанди Лупул, Михайла Булгакова та Тетяни Лаппа тощо. У 2010 році побачив світ путівник “Хмельницька область” (Київ, “Богдана”), в написанні якого теж взяла участь Г. Осетрова. У співавторстві з колегою, дослідницею, колишньою завідувачкою наукового відділу заповідника Ганною Ківільшею, написано путівник “Прогулянка Смотрицьким каньйоном” з підзаголовком “З Кам’янцем сам на сам”, виданий “Аксіомою” 2018 року. У цьому ж році вийшов у світ ще один путівник цих же авторок – “Прогулянка містом і околицями” – з таким самим підзаголовком. У 2019 році його видано також польською і англійською мовами. У цій книжці окрім розповіді про Кам’янець вміщено цікаві відомості з історії давніх поселень нашого краю – Бакоти і Китайгорода. Помітне місце в дослідженнях Г. Осетрової займає єврейська тема. Висвітлювала її в статтях, опублікованих в місцевій пресі, журналі “Штетл”. Зокрема, про представників єврейської спільноти в Російській імперії, відомих банкірів баронів Гінцбургів (“Штетл”, 2008, № 5). Знайдені цікаві архівні матеріали і опублікована стаття “Будинок єврейської культури (Єврейський клуб) у м. Кам’янці-Подільському” (“Штетл”, 2003, № 3). На основі досліджених матеріалів у співпраці з Г. Ківільшею був створений музей-експозиція, присвячена життю євреїв на Кам’янеччині, відкрита 7 грудня 2016 року у приміщенні “Хеседу” по вул. Героїв Небесної Сотні. Упродовж десятиліть Г. Осетрова провадить активну громадську, просвітницьку діяльність. Це організація різних культурно-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
