Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №45 за 1998 рік
Слово Просвіти, №45 за 1998 рік
оо
о ін
КЕ ій о са о о чи р і і ча зо пото с | Р ьо ьо чую во сім
Є
- М аннннної щі - і ебать ть - пні - я Р нина В НИ
чн чно
п
с-г - ши зако - Р - Р
тольки в дідуай т АЗЕТОЯ
ниці
с Тори й холми будуть тішитися | перед вами стиванням, 1 всі Польові
На місці тпЕермини зросте кипарис, кн и В
нал тн ж
Ин В
нан и он я с
б шо жи
І засмердяться річки та нужденни-!
ЧА - ми стануть, повиситаютьь притоки! дерева будуть плескати в д0лоні, Андрій Топачевський
Єгипту, пов'яне комиш та очереті. |
а амисть кропиви - полецтьься
Книга пророка Ісаї, 19 : і
І, сплівши з тернини вянка, поклали| Иому на голову,а троститму в правицю|
| Царю | Юдейський». | | відповів тойц мур, що стоявмуою р Євангелія від св. Матвія, 27 : 29 | |жиртами, та ш сказав: «Це ті, що
уЛосподь щі; послав обійти землр».
| Кимйга пророка Захарія, 1 : 10
Відтоді, як Бог відділив її від тверді!
земної, вода завжди й скрізь супровод- | жує нас. Жодна істота не проживе без
неї 1 двох днів, Та є у води й на | духовне призначення. | | Мирт, як 1 лавр, зростає по всій г ви в радості будете черпати воду зі | |Але, на відміну від лавра, йому
пощастило догодити всім, незалеже від звичатв і релігійних поглядів. Скажімо, араби вважають, щогілочку
: , » 7 б ч М. повір'я: якщо хочеш надовго зберег РИ. ин ти молодість, завжди тримай біля себе галузку з миртового ку/ца.. Добре ставляться до мирта й
італійці, французи, німці, вважаючи його вінчальною квіткою нарівні з флер-д оранжем (цвітом апельсина). І в Англії теж вдаються до миртових ринемв та вінків під час шлюбних ритуалів. Тут миртові деревця хоч і
підмерзають іноді, але влітку добре ростуть на вологому морському повітрі, що його приносить течія Гольфстриму.
| У чому ж привабливість цієї рослини? Напевно, за всіх часів різним народам подобалося густозелене, лискуче, духмяне листячко мирта. Його
7 Р | МТЛЕНОКЯ КБІТОЧОЯ ТЯДІ7
К- - 7/
наївні біленькі квіточки колись використовували в язичницьких забавах, сьогодні ж вони підкреслюють цноту наречених. У храмах мирти втішають Рон кому хочеться забути щоденну марноту, спрямовуючи наші думки до чогось великого, вічного. | Кілька разів згадують про мирт автори книг Старого Заповіту і завжди |- як про шляхетну рослину, пов'язану з надією на відродження (Неємія, 8 |: 19; Ісая, 41 : 19; Захарія, 1 : 8, 10). а
Пророцтва Захарія на другому році царювання Дарія Гістаспа, тобто У 920 р. до Р. Х. вражають точністю передбачень: про Месію-мужа, що збудує грама Господнього, про в'їзд Господа до Єрусалима, про останні дні земного життя Його і страждання на хресті. Нарешті, про втішення і заспокоєння
є | всіх народів, які навернуться до єдиного Бога.
На початку Книги йдеться про необхідність каяття. Пророк чує Господнє слово - заклик вернутися до Нього; коли люди сприймуть цей заклик цОдІ ї Він прийде до вірних. У наступному ж видінні мує на череодому коп... між миртами - це янгол Господній. Він слухає ТИХ ЯНГОЛІВ, ЯКІ обійшли землю і переконалися, що вона спокійна. Люди готові покаятися. ІГось Бог подає добру звістку вустами янгола, що стояв між миртами, про своє піклування, отже й початок відродження (повернення з вавилонської неволі та відбудова Єрусалима)... Появу мирта в пустелі на зодуквани ви великий пророк Ісая зображує у завершальному вірші своєї зулианох ознаку вічної ії незнищенної слави Господньої. Все це переконує, шо і Г років тому мирт уже був яскравим СИМВОЛОМ янгОльськоОї чистоти, надії! Й відродження - напевно, раніше від лілеї, піднесеної до цих чеснот лише 8 середньовіччя.
людського. Його передбачення збулося, | адже стародавній ритуал омовіння са був нового, вищого сенсу в таїнстві
хрещення - очищення й духовного!
мирта зірвав Адам, залишаючи ПРОДОВЖЕННЯ. РМДБелення. сарі ча | | апосівши землю третього дня тво- Еденський сад, і вОНАа розрослася на Гочаток ив. ч, о 10 /2 1996 Ф/ 4 7; ення світ зна ишились і, даючи людям надію на повер , - ЗЕ ро оф землі, д | 7 С людській свідомості як пожильці сухонення до раю. А в сучасних греків є Ч. є 4, 57. /, 8, 10, / з // 199/ року, а; |
долу. Тому, мабуть, і досі найменшу | 1998 року увагу звертаємо на зела, життя яких пов'язане з річками й озерами. Та й вони! знайшли належне місце у Святому| Письмі. | | Повсякчасне омовіння надає цим рослинам особливої краси й тендітності; їхнє листя завжди буває свіже, а квітування| |з привабливе. Зображеннями вологолюбних глвників, лотосів, папірусів, як символів|
| життя, прикрашали свої споруди фараони. І навпаки, загибель водяних рослин
| вважалася ознакою найбільшої біди: якщо засохнуть комиші й очерети, то звичайним рослинам не стане води і поготів.
| Знущаючись із засудженого Ісуса, намісникові солдати замість залізного екшен - знака царевої влади - вклали у Його правицю ламку тростину. Вони хотіли так | посміятися над Сином Божим, щоб це зрозумів простий люд: очерет, через свою!
Х |
Ха
порожнистість, уособлював слабкість і недовговічність. Скажімо, у Другій книзі
царів єгипетський фараон, як ненадійний союзник царя Єзекії, порівнюється з поламаною очеретиною (18 : 21).
Латинське найменування очерету - фрагм
фФрагма, яке можна перекласти як «паркан» або «тин». Пояснюється така назва
використанням очерету для куренів та огорож. Ця рослина швидко | розповсюджується по вологих місцях, особливо в пониззі великих річок, де | вдосталь родючого намулу, і росте густими заростями. У нас очерету найбільше на | Запоріжжі, по незліченних річищах і протоках Дніпрових плавнів. Як ВІДОМО,
козаки широко вживали його для різних виробів та як паливо, про що згадував Іван | Котляревський у «Енеїді» Нарешті, в хащах очерету рятувалися від погоні; до того |
ж, козак міг довго всидіти під водою, не помічений ворогами, дихаючи зерезі| порожню очеретину
Тростина, абож очерет зви він до 5
і тес - походить від грецького слова |
чайний, - найбільший із наших злаків. Сягає | метрів, а за сприятливих умов окремі його стебла бувають і вищими. Та | міцністю, як 1 більшість трав'янистих рослин, очерет не відзначається; заснувавши
Січ в Олешках, козаки жартома називали її Очеретяною, бо навколо бракувало |
, 7 з : чі
Мабуть, м и рт звичайний досить давно з явився пкорренн удада СЬОГОдні далеко не всі прознвогоганаютьо зх ОХ у коза його релігійних свят, урочистих подій Можливо, У чн | вла Во з ринаст и прочани з Італії, Греції чи Палестини. но ож см і; привозили мирт для своїх «шклярень» 1 зимових рах пусте ослини | творах Івана Нечуя-Левицького мирти згадуються як знав зак а | що квітнуть поручіз помаранцями (апельсинамо гирт без людського | Потім ВІЙНИ з революціями залишили прекравна і гот, Божих та на Піклування й тепла, І зберігся він тільки щО Да в пора знана буму Південному узбережжі Криму, де вить дей до нас!
природним умовам. Але квітка надії повертаєт анують на Закарпатті та | г Як посланця Святої Землі озна сова на мив по - це має принести |
аличині. Його гілочки вплітають содню п'ятницю, | Частя. Деякі прикрашають миртом храми на есонауюче оо в | бл Інші священики все ж таки несауанн З у дерев'яних шапликах і
алі деревця вирощують у горщиках, з такої пишноти, зазвени та в нктій культурі зраз оо як н і і особливо як ма оон ці т до 3000 його близьких і далеких родичів я а возадозюуря нанаєчиьс |
ч евкаліпт. Всіво
Рослин, є навіть велетенський є Е на честь непоказного, але славного | Родини ми ртови х, названої так
справжнього будівельного матеріалу .. Тож хоч і ставимося до очерету трохи | гронічно з приводу його неміцності, але в цілому поблажливо. «Сидитьдід над водою
має друту назву південний, зоднаковим успіхом | росте на півночі й півдні, бо вода захищає його кореневища як від морозу, так І від надмірної спеки. Таким «космополітом» є й к о м и ш, невисока рослина з | тригранним стеблом, вкритим довгими листками, Колоски його квітів зібрані у нещільну парасолькоподібну волоть. Комиш, разом із схожою на нього ку гою,
належить до родини осокових і зустрічається на сирих, заболочених місцях, берегах озер і ставків по всій Україні.
Аот рогіз учені вважають -диним представником окремої родини рого-
| | зових.Слушно, бо навіть зовні він дуже відрізняється від інших водяних рослин, | зокрема своїми темно-брунатними, циліндричними качанами. Гарні, дуже декора | гивні, приємні на дотик, вони подобаються дітям 1 художникам. Восени качани достигають і неначе сивіють Від безлічі тонесеньких волосин, якими споряджена кожна крихітна насінинка. Настане «бабине літо», і полетять насінини рогозу до | іншої річки чи озера. Хоча рогозу й не пощастило потрапити |
дослідники Святого Письма встановили, що єврейське слово су ф у вірші з Ісаї (19 . б) можна перекласти як «рогіз»
і; ,анеяк «очерет». Річ у тому, що сила-силенна цих рослин займає береги проток і канав у пониззі Нілу, де, власне, й був | стародавній Єгипет.
до відомих перекладів Біблії, але
7 сі - ча В Україні ростуть переважно два види рогозу! ш и роколистий та ву- |
зьколистий. Обидва вони, крім ефектних качанів, мають товсте крохмалисте кореневище, яке охоче їдять водяні звірі - ондатри, нутрії і навіть рідкісні хохулі. Очерет, комиш та рогіз розмножуються, крім насіння, ще й підземними "повзучими» гонами. Отже, вони міцно тримаються за землю-матінку, навіть | стоячи у воді. Бо там, під водою, хоч би якою вона була глибокою, все одно | благодатна твердь! З порогу земного створив Господь Бог людину і зростив із землі кожну рослину (Буття, 1 :11:2: 7, 9). Землею і водою, від перших днів Творення, |
живе всяка істота | подобою, сповнимо ж волю Його, по-Божому
Створені за Божим образом і пануючи над земними істотами - чи то птаством небесним, чи то морською рибою, | слиною.
чи то худобою, чи то польовою ро Амінь
деревця осо Далійбуденонім |
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
