Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №45 за 1998 рік

Слово Просвіти, №45 за 1998 рік

ПР нь Ко МОВ, Я ПОЛЯУПИК а Клово ПРОСВІТИ С ан -- шен т Р нання р НО ь" - - ' «и Сни Как «мМлАСзненноО Россия переносит независнммость є ст : Р. Р «ех Обі єх реєспубрлик н особеєнно нпоезаанисСсимоОСть Укранньк! т. 5 акреног тселевидсння за псе ГОДЬІ поезапиСсимосСти У крайнь ОРГ об 4 вес пьгиСскиИпаСтТсЯ истативноєс м предстайляєтся на рІ« У 1 . че ці Сі М «качано ничего хорошего дикторами У крамне, Х О | | » пог мМиллАнонІту юю ау диторию -Їу как можно позполять себс хотя Оюі такоє «У крамиским кКосмоновт заншимастся р космосе Дчоєточками и моєт холодильники» Уто как же надо ПпСсРианиЛлеть псе, «что ОТНОоОСсСИтк я Кк Украние! Дорогой мом человек! Конечно, нужно, «тобі ЛІОДИ, особєнно моло Ліс, знали шравпдинрутю мс торию У краннь И ТО, что бміло в продолженис трехсот лет, и восьмидесяти |Їо Вот история, которая тпорится Сегодня Вель И ССГОдДІЯ У крайну ОБют - морально, зкономически, политически. духорно Кто? А кто? Китайцью Японць? Французьм Вь можете ответить, кто зто так - чхюбит» И ССГОднНяЯ зту мниогострадальюпуто Укранну? Й к чему только не прибегаєт «старший брат»! | есть газ, сахар М где только не стоят вонска «старшего Ората» - и на море, и на супше, и не только в У крайне, но и в Молдове, | ру зим, да и во всех бьгіооих республиках? И вот, читая моє письмо, вь, навернос, думасте: и за что она так не любит русских? Но речь ведь пе о любви или иелюбви. Речь о том, что р своем агрессивном отношений к Украине Россия демократическая не отличаєтся от Россий парсєком или Россим советской. Вам зто известно. ШПосмотрите только, как кажльшм раз готовится Россия к нашим вьіборам кого только не засьштагт: от ПпоЛлитикоОв дО му зьткаїгтов УЇдет какая-то психическая атака на украйнцев, п которой исчестиво используются даже балетьг и оперьі м таже детскис «Хріоша и Степаша»... Й поддерживают своим участиєм зту культуру ми многис украйнцььу, еврей, армяне, грузинь, забьтвая о свомх родинах. Умом Россию не понять. Неужели, кроме Москвь и Петербурга, в России нет других городов? Есть СОтТнИИ, ТЬБІСЯЧИ, КОТОрбіІЄ, мис кажЖжется, им б глаза не видели живьіХх СВОМХ артистов Гак почему так все гянет последних на чужиє земли, начиная от Латвиий (Юрмала) и кончая Украйной? Зто ли не составная часть ПО хитики? Слушала АБІСТУПЛЄМИС депутата на ( епастополя, КОТО- ом г . - й ія ри рьи роамутцаєтся, почему в |Києпе хотят снять советекую атрибутику. Утого чисто русского человека (он сам зято подчеркиваєт) не волнуєт то, почему ма Ленинграда сделали Санкт-Петербург, из Сталинграла - Волгоград, почему возпвратили в качестве государствентьх символов дпуглавого орла, трехиветньй флаг и т.д. А вот что-то менять в Украйне - не позполеної Так и хочется мне крикнуть па всю Украйну и на пасе республики: русские и русскоязьтчитько яньгчарьі! Да за «то же пьі так не любите людей других национальностей? ШНеужели за то, что они хотят бьть свободньїмми, свободно использовать свою культуру, придерживаться со- СВОЙ ЯЗБІКИ, бственитьіх обьгчаєв, традиций? А, ведь как, кстати, стремятся россияне жить в бьшвших оеспубликах, а в Украйне - в перпутюо очередь. Да вот беда - пе может большинство представителей «великого народа» вьтучить государственньй язьтк той республики, где проживаєт. И все жалуєтся российским властям, что, дескать, идет язьіковоє «притеснение»... Так что? - знание одного только своего язьтка и презрение к язьткам бьшших республик - ато и есть составная «русского величия»? Вот будет у нас в 1999-м году перепись населения. Нас сосчитают, и все мьт будем, очевидно, только граждане Украинь, поскольку национальность в новьїх паспортах отсутствуєт. Для России, когда все национальности - россияне, зто вьштодно. Но подобноє для Украйньи - погибель, ведь украйнцьшю просто растворятся. Во всяком случає, зто только может способствовать тому, чтобьт двуглавьшй орел не вьшустил из своих когтей Украину. Что делать? Как уберечь нам Украйну? Доброть, терпения, толерантности, чтобьи нейтрализовать агрессивность и нахальство, конечно, недостаточно. Нужно нам всем - президенту, министрам, всем-всем гражданампатриотам ежедневно и при том жестко, настойчиво, смело, решительно напоминать, что Украина - государство украинскоє, что ни в какие Союзьт она больше не вернется. Я с уважениєм отношусь к напионалистам (патриотам) всех других народов, но и сама хочу оставаться, пусть пока что и русскоязьтчной, но раз пирбвать часть политикам, напионалисткой-украннкой». Від упорядника добірки алнстів. СХь такі листи, втому числі й останній, що ного варто було зацитувати повністю. | Скажете: в чомусь перезагострює Валентина ШШунько з Миколаєва? Можливо. Але хіба не є її лист доказом того, що не всі, далеко не всі російськомовні вже втрачені для Украти, як то дехто вважає? Є з-поміж них і немало справжиїх українських патріотів, у котрих всілякі «Оратье-слапянскиє» залицяння можуть викликати лише огиду. | Тож переконую: не беріть їх під сній «захист», «братья-славяне». Вони цього не потребують, адже, на відміну од вас, їм по дорозі з Україною, з Українською державою, й мовою та культурою, до яких вони неодмінно повернуться. Та й загалом - вельми красномовні всі наведені листи (їх я зумиспе подав майже без коментування), чи не правда? За всіх можливих фактичних шєточностей вони яскраво розкривають й істинне становище українського єтносу на територіях, що підпали під сферу особливо посиленого російського інтересу, і безсоромність вигадки про «насильственную украннизацию», і ставлення переважаючої маси людності до того, до чого дехто всує застосовує - як евфемізм - невинний термін «інтеграція». Належить також визначитися, як маємо ставитися до різного роду «братьев-славян», котрі у своєму цинізмі давно вже не мають жодних стримів. (Ось нещодавно вже ї в м. Новомосковську (Дніпропетровщина ), де з 80 тисяч жителів 7/8 96 - українці, міська Шада прийняла ухвалу, якою зобов'язано органи влади, підприємства та організації, що розташовані на цій територі, «користуватися російською мовою наріви! з державною». То що - апелювати до почуття совісті чи все-таки виявити ставлення у спосіб застосування міцних державних важелів, мета яких - виправлення у відповідних регіонах кричущих культурно-мовних деформацій, які, на жаль, поки що поглиблюються? Гадаю, що варто це робити одночасно, хоча нанперше мусять відчуватися таки послідовні І тверді державницькі дії Української держави. (Далі буде) ПЕРША ВИСТАВКА, ПРИСВЯЧЕ- НАУКРАЇУНСЬКІЙ МОВІ і для кого не є таємницею, що стан української мови на сьомому році незалежности Української держави ще залишається далеким від ідеального, 1 навіть більше -- проблематичним, а подекуди -- просто катастрофічним. Тому назріла гостра потреба в спальних зусиллях органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, покликаних підтримати належний статус нашої співучої мови, донести до широких верств населення її скарби, ав перспективі -- зробити по праву однією із мов міжнаціонального, міжнародного спілкування, утвердити належне ії місце В КОЛІ СВІТОВИХ МОВ. Саме цю благородну 1 перспективну мету мала акція, яка відбулася 11 березня в Національній парламентській бібміотеці України. На виконання ГП Тостанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року Ме 998 «Про затвердження комплексних заходів; спрямованих на всебічний розвиток 1 підтримку української мови» та в рамках розпочато! Розпорядженням Президента України всеукраїнської акци «Передаймо нащадкам наш скарб -- рідну мову» Ддепартаментом із здійснення мовної політики Державного комітету України у справах національностей та міграци у взаємодії з Міністерством культури України, Гнститутом української мови НАН України та Національною парламентською бібліотекою підготовлено м урочисто відкрито постійно діючу |з намірами перетворення ії у пересувну) книжкову виставку «Українська мова: історія та сучасність». На презентації цього багатющого джерельного зібрання виступили: заступник голови Держкомнацміграції, директор Департаменту 1з здійснення мовної політики О. Трибушний, директор Національної бібліотеки України А. Корнієнко, відповідальний секретар Всеукраїнського товариства «Просвіта» М Нестерчук, начальник управління Міністерства культури Л Кононенко, головний редак- тор часопису «Українське слово» М. Вербовий, інші офіційні особи. У всіх виступах підкреслювалося, що слід виставка є, на жаль, першою в Україні, але сподіватися, стане гарним прикладом для наслідування Експозицію виставки представлено тематичними починаючи від найдавніших часів 1, через та українського національного років, до сучасних видань парламентської стендами, добу Гетьманщини відродження 1917--1921 провідних фахівців відповідного профілю з України та близького і далекого зарубіжжя. Деякі видання експонуються уперше, оскільки ще не так давно перебували у спецфондах (окремі праці таких визначних мовознавців, як Іван Огієнко, Степан Смаль-Стоцький, Дмитро Чижевський тощо). Зрештою, ця експозиція далеко не є вичерпною. У фондах Національної парламентської бібліотеки, інших архівних фондах та книгосховищах України і діаспори ще залишається багато невідомих широкому загалові, але не менш цінних джерел із історії, теорії та практики функціонування української мови на різних етапах її розвитку Саме тому вчасно 1 слушно прозвучала ділова пропозиція директора Національної парламентської біомотеки щодо необхідності видання бібліографічного довідника українських мовних джерел, які перебувають у власності державних та недержавних зацікавлених організацій. Гак само необхідно перевидати в Україні бодай деякі концептуальні підручники, правописні посібники, популярні нариси з історії та проблем сучасного розвитку української мови. До популяризаци нової виставки варто б долучитися засобам масової інформаці. Гак само викладачі вузів та вчителі загальноосвітніх навчальних закладів можуть організовувати цілий ряд тематичних екскурсій. Багатющии експозиційний матеріал може стати благодатним грунтом і для наших науковців, нових відкриттів 1 наробок у мовній сфері Усі вищеокреслені проблеми, звичайно ж, потребують щедрих меценатських пожертв, державного фінансування через відповідні планові замовлення тощо. Можливі й інші форми підтримки національного мовного фонду. Зрозуміло одне: зекономивши сьогодні копійки, так необхідні для нормального функціонування наших духовних надбань (а мови -- передусім), завтра розплачуватимемося мільйонами за подолання процесів загального здичавіння і бездухов- ності. Діяти треба сьогодні, до чого і закликаємо всіх небайдужих. Олександр ТРИБУШНИЙ, заступник голови Державного комітету України у справах національностей та міграції, директор Департаменту з/ здійснення мовної політики ПІД ин інійннюанннвннвннвнни НН м ВН РЕВАНШИСТСЬКЕ ЗБІГОВИСЬКО ПІД КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЮ ВИВІСКОЮ 2/ пютого в Києві в приміщенні Будинку кіно проходила міжнародна конференція: «Росіяни України - минуле, сучасне, майбутнє», організована товариством російської культури «Русь» в Україні, Спілкою кінематографістівУкраїни та Партією духовного, економічного і соціального прогресу. Ні Товариство «Просвіта», ні Конгрес української інтелігенції, ні будь-які інші українські організації запрошення на конференцію від «росіян в Укроїні» не дістали. Чому? З програми конференції, яку напередодні з деякими труднощами роздобуло Товариство «Просвіта», з'ясувалася причина такої «неуважності»: основним мотивом доповідей стали заклики до «порятунку російської культури», якій буцімто загрожує «геноцид» з боку України, а точніше підготовлено організаторами «наукових» зборів відверта антиукроїнська, антидержавна, проросійська шовіністична акція з вимогами «автономії» Півдня України та приєднання його до ..Росії, оскільки, як «з'ясували» учасники збіговиська , «про українську спільноту взагалі рано говори- Новоявленим «росіянам в Укроїні» недосить кричати «Гволті», їм би хотілося зватись не меншиною, а основною панівною нацією, тобто створити в Україні ще одну Росію. Київська Рада об'єднань громадян |КРОГ) підтримало заклик «Просвіти» до пікетування проти розпалювання міжнаціональних конфліктів на захист української державності Наміри єруєскіх в Україні» одразу проявилися, як тільки науковці» прочитали позунги в руках крогівців на захист української державності проти великодержоавного імперіалізму: «бандеровциі», «буржуазні націоналісти», «ми с вомі рассчітаємся после пабєди на виборахі» Початок пленарного засідання «ознаменувався» заявою народних депутатів Верховної Роди В. Алексєєва і Г. Ричагова, які лякали росіян не лише перспективою втратити роботу через російську мову, але навіть з часом потрапити до. газової камери |О. Грибоєдов сказав би: «Послушай, ври, до знай же меру/») Коли онтиукроїнська істерія досягло апогею, із місця підвелась представниця «Зеленого світу» пані Раїса Сотникова і спробувала закликати розпалених «науковців» до витримки й відповідальності за свої вислови, зо що необережно громо-: дянко поплатилася синцями та розкиданими по підпозі особистими речами Можливо, кулоки «русскіх в Укроїнє» наробили 6 більшого лиха, якби не два представники укроїнських організацій, яким вдолось проникнути но конференцію шовіністів і які вчасно столи в оборону жінки, щоб не допустити лінчування «по-русскі». КРОГ рішуче протестує проти антидержавних акцій у столиці України то ще й у присутності заступнико міністра міжнародних взаємин Російської Федерації В. М. Туманова й наших місцевих малоросів типу докторо економічних наук Бурдака та академіка П. Толочко. КРОГ закликає Товариство «Просвіту» терміново скликати всеукраїнську конференцію проти шовінізму за національну злагоду в Укроїні. За дорученням президії КРОГУ співголова Олєсь Гриб ти» о РР ЕВ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин