Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Волинь українізувала чужих прибульців лише силою духовної вищости свого села”. Улас Самчук · с. 11сторінка оригіналу ↗

ІСТОРІЯ «ПРОСВІТИ»

Слово Просвіти, №45 за 2008 рік

Танцювальна школа і театральний гурток під керівництвом Уласа Самчука (в центрі). 1924 р. родного училища і вчителів. 1906-го з Житомира перевезли церковно-учительську школу (якнайдалі від міста, де “бродили уми” студентів — найпередовішої частини суспільства). Вона почала працювати для зросійщення краю. Саме для цієї семінарії 1912—1913 збудували нове приміщення й освятили його 5 вересня 1913 року. Зараз тут розташовується Дерманська гімназія. Тут навчався Улас Самчук, живучи в Тилявці на Кременеччині (за 50 кілометрів від Дерманя), Микола Хомичевський, відомий як Борис Тен. Саме цю школу світ знає завдяки Уласовій “Волині”. З 1917 до 1920 влада в селі змінювалася десять разів. 1919 селяни створили власну Дерманську республіку, яка воювала проти УНР. Потім краяни соромилися згадувати про цей епізод, бо в ті роки всі воювали з усіма, і будь-яке гасло гаряче підхоплювали і йшли за промовцем, а вже потім з’ясовували... Село пробуджувало свою українськість, і 1918-го створили осередок “Просвіти”, який влаштовував свята до днів народження Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. 1918 року відзначили початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-го. Але національна свідомість селян ще дрімала, бо досі влада з усіх сил намагалася зросійщити, асимілювати, вбити національну пам’ять, робила все, щоб волиняни забули, що вони — українці. Тому в перші роки існування “Просвіта” була нечисленна, робота просувалася мляво. Однак за Польщі (з 1921 року) товариство активізувалося. Осередком керували інженер-землевпорядник Іван Мартинюк та вчитель музики росіянин Іван Аркадьєв. Польська влада прагнула завоювати прихильність місцевих мешканців, тому до національно-патріотичних організацій ставилася толерантно, доки не дійшла розуміння, що вони можуть становити загрозу державному ладу. Так, 1922 року “Просвіта” агітувала за українських депутатів до польського парламенту. Завдяки цьому тоді обрали вчителя семінарії українця Михайла Черкавського. 1932 року польська влада усвідомила, що на селі відбувається бурхливе піднесення національної свідомості українців і заборонила “Просвіту”. Але було запізно. Товариство перестало діяти легально, але молодь збиралася до хат-читалень, де обговорювали книжки рідною мовою. Попри заборони, у Дермані існували кооперативне і спортивне товариства, продовжували урочисто відзначати Шевченківські свята. 1938—1939 років у Дермані дія-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин