“Для збереження і розвитку народного мистецтва потрібна державна підтримка”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА
Слово Просвіти, №45 за 2008 рік
Зведена в Яворові хата-ґражда стане своєрідним оберегом народного мистецтва, музеєм народних художніх промислів, уособлюючи найкращі народні мистецькі традиції минулого та їхній зв’язок із сучасністю. Тут функціонуватимуть навчально-показові майстерні різьбярства, вишивання, ткацтва (ліжникарство), художньої обробки металу (мосяжництво), писанкарства, салон-магазин, музей ліжникарства тощо. Проект “Гуцульська ґражда” передбачає переобладнання діючих музеїв — літературно-краєзнавчого Лесі Українки і народного мистецтва Гуцульщини, а також облаштування садиб-музеїв династій різьбярів Шкрібляків і Корпанюків та меморіального музею Окуневських.
ському центрі “Гуцульська ґражда” ставить за мету популяризацію українського народного мистецтва та розв’язання найболючішої проблеми — забезпечення народних майстрів постійними заробітками й соціальний захист. Тому для збереження і розвитку народного мистецтва потрібна державна підтримка. Не менш важлива протидія ввезенню з-за кордону і реалізації в Україні виробів низького ґатунку,
Гуцульська ґражда нич, заслуженого майстра народної творчості України Ганни Копильчук, Василини Романчик проведено десять пленерів (1997— 2007) спільно з кафедрою художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв (з ініціативи доцента Зеновія Шульги). Співпраця народних майстринь з професійними художниками спричинила справжній ренесанс гуцульського ліжника. Нині застосовують нові візерунки і кольори, лише природні барвники. Петро Лосюк і Василь Корпанюк провели на базі Яворівської школи Всеукраїнський семінар з художнього ткацтва (2001) і Всеукраїнську науково-практичну конференцію спільно з Львівською національною академією мистецтв “Сучасне народне мистецтво України: теорія і реальність” (2002). Дорослій діти представляли доробок яворівських митців в Українському домі в Києві як учасники Всеукраїнської акції “Мистецтво одного села”, а учні презентували Яворівську школу в Культурному центрі України в Москві, в Бая-Маре і Сигеті (Румунія) і всюди здобували високу оцінку. Один із найважливіших чинників збереження і розвитку народних традицій — навчально-виховний процес в освітніх закладах. Яворівська гуцульська школа добре відома в Україні. Для вивчення історії Гуцульщини, природи, господарства, народного мистецтва краю, фольклору, традицій, звичаїв видано 23 книжки, журнали “Гуцульська школа” тощо. Досвід освітян Гуцульщини щодо використання реґіонального етнографічного компоненту впроваджують на Бойківщині, Волині, Наддніпрянщині, Поділлі, Поліссі, Слобожанщині, Таврії та в інших реґіонах України. Оскільки на трудове навчання відведено лише годину на тиждень, годі сподіватися, що учні оволодіють вміннями і навичками з художніх ремесел. Прикро, що рідкісним стало учнівство в домашніх умовах. Тож як підготувати молоду зміну народних майстрів? Відділ освіти Косівської райдержадміністрації (начальник Володимир Козьменчук) ініціює створення на базі Яворівської школи обласної школи-колегіуму народних художніх промислів. Беручи до уваги стартові умови в селі Яворові (трудові ресурси — майстри автентичного народного мистецтва, народні художні промисли, глибокі корені національних мистецьких традицій, музеї, транспортна доступність, унікальне природне середовище тощо) проект “Яворівський мистецько-туристичний центр “Гуцульська ґражда” досить перспективний. І це надихає народних майстрів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
