Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Для збереження і розвитку народного мистецтва потрібна державна підтримка”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

«ГУЦУЛЬСЬКА ҐРАЖДА»

Слово Просвіти, №45 за 2008 рік

Степан БОЙКО, просвітянин, м. Івано-Франківськ Економічна криза 1990-х стала чи не найболіснішою для горян і народних майстрів зокрема. Підприємства художніх промислів перестали працювати, тож майстри залишились віч-на-віч зі своїми проблемами (придбання сировини, виготовлення та збут виробів). Вони перебиваються випадковими заробітками на базарах, а про соціальний захист і пенсійне забезпечення годі й говорити. Тому на межі виродження опинилися унікальні осередки народного мистецтва (яворівське ліжникарство, коломийське гончарство, косівське різьбярство і писанкарство). Саме у Яворові, Коломиї, Косові з двадцятих років до 1939- го діяли фахові просвітянські школи, що їхні вироби знали в Австро-Угорщині, Польщі, Прибалтиці, а в часи СРСР — у багатьох колишніх республіках. Найгостріша сучасна проблема — зберегти технологію виготовлення гуцульських ліжників, які зараз виробляють в єдиному селі Яворові Косівського району, а попит на них зростає. На виконання указу Президента розпочалась підготовка державної програми, і Петро Лосюк, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений учитель України, запропонував свій науково обґрунтований проект “Гуцульська ґражда”. У “Державній програмі забезпечення, відродження і розвитку народних художніх промислів на період до 2010 року”, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007-го, передбачено утворення в Україні семи центрів народного мистецтва в осередках традиційних народних художніх промислів. Такий центр у Яворові на Косівщині — чи не єдиний у західних областях України. На його створення на 2008—2010 роки передбачено фінансування з місцевого бюджету в сумі чотирьох мільйонів гривень. І це справедливо. Село Яворів дало світові класика різьби по дереву Юрія Шкрібляка. Неперевершені шедеври Юрія та його синів Василя, Миколи і Федора, а також іншої династії різьбярів — Юрія, Семена і Василя Корпанюків та Дмитра Шкрібляка займають чільне місце в музеях України та багатьох зарубіжних країн. А скільки невідомих мосяжників, ліжникарок, вишивальниць, писанкарок впродовж двох століть прославляли Україну та Гуцульщину на весь світ! “Першочерговим у створенні центру народного мистецтва є будівництво хати-ґражди в Яворові, яке відбувається під патронатом Президента Віктора Ющенка, а керівництво здійснює голова облдержадміністрації Микола Палійчук”, — каже Петро Лосюк. Розкиданість гуцульських осідків у горах, часті дощі, глибокі сніги спонукали гуцулів зводити будинки, тобто хати-ґражди так, щоб вони були захищені від звірів та лихої людини, а господар міг у негоду обійти всі приміщення. Це були обереги устрою життя гуцулів. Три покоління яворівських ліжникарок Передбачено підготовку і видання фотоальбомів народного мистецтва, каталогів, буклетів, поштових листівок, відео-й аудіозаписів, телефільмів. Вводять у практику щорічне проведення масових заходів: симпозіумів, пленерів, міжнародних, всеукраїнських та реґіональних науково-практичних конференцій і семінарів. Так, серед культурно-мистецьких заходів, які сприяють відродженню та популяризації народних художніх промислів, державна програма передбачає проведення в Яворові 2009 року Міністерством культури і туризму України, Івано-Франківською облдержадміністрацією і Національною спілкою майстрів народного мистецтва України симпозіуму з ліжникарства. Регіональна громадська організація “Ґражда” (голова П. Лосюк) спільно з майстринями-ліжникарками готує перший фестиваль українського ліжникарства “Барвисте диво”. Систематичне проведення масових заходів у Яворівському мистецько-турист-переконаний автор проекту П. Лосюк. “Слід постійно дбати про формування у наших співвітчизників здорових естетичних смаків, підтримувати яскраво виражене українське “я”, — наголошує він. Проект “Гуцульська ґражда” передбачає розвиток туристичної інфраструктури (організація пішого й кінного туризму, облаштування автостоянок, спорудження будинків-котеджів, готелів тощо). Завдяки діяльності центру народного мистецтва в Яворові стане привабливим для туристів “Золоте кільце Прикарпаття” (Івано- Ліжник Марії Кріль Франківськ—Яремча—Ворохта—Верховина—Криворівня—Яворів—Косів—Коломия). Центр народного мистецтва “Гуцульська ґражда” в Яворові створюють на глибоких мистецьких коренях, які витримали всі лихоліття. За час незалежності України тут є чималі набутки. Приміром, на базі школи і майстерень відомих ліжникарок Василини Кали-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин