Здоров’я нації · “Що ти їси, те ти і є”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ПЕРЕКУС, ЗАМОРЮВАННЯ ЧЕРВ’ЯЧКА ТА ІНША ЇЖА НА БІГУ
Слово Просвіти, №45 за 2009 рік
Людмила ЛЮЛЯВА
Улітку на вулицях постійно можна було зустріти молодь, що жує хот-доги, п’є пиво, кока-колу, і все — на бігу, на виду, на миру. Тераси пивничок, вуличні кав’ярні на людних площах були переповнені навіть у будень. Весілля, зустрічі, ювілеї святкували в ресторанах і кафе. Криза змінила звичний “жувальний ритм” міста: можливо, тепер кияни задовольняються переважно домашнім, та все ж “публічне” харчування ніхто не скасовував. Поблукавши центром міста, поспостерігавши за киянами обідньої пори, кореспондентка склала власну думку щодо харчового ринку столиці. Люди, що збирають пляшки, торгують на базарі, чергують біля входів у приватні заклади, як правило, задовольняються смаженими біляшами або пиріжками (2 грн 50 коп. — 4 грн). Поруч, у кіосках, звідки віє запахом курки гриль, пропонують апетитніші фастфуди — шашлики у пітах (булочка з порожниною всередині), ковбаски в
Олена ШУЛЬГА
Всесвітня мережа християн-лікарів — організація професійних медичних працівників, до якої входять медики всіх деномінацій. Вона прагне довести, що захворювання, які сучасна медицина визнає невиліковними, можна зцілити вірою і щирою молитвою. Тому лікарі збирають свідчення й документи, які доводять зцілення, діляться досвідом на щорічних конференціях. Підсумки роботи конференції було підбито на прес-конференції, в якій узяли участь президент Всесвітньої мережі християн-лікарів Че Юн Соп, координатор Чі Ун і голова оргкомітету VІ Міжнародної конференції Микола Логановський. Промовці зазначили, що київська конференція об’єднала майже 400 лікарів із 35 країн: Кореї, Польщі, Молдови, Росії, Латвії, Киргизстану, інших. Безперечно, найбільше учасників було від України. У заході брали участь не лише віряни, а й невіруючі, яких було близько 30 відсотків. Особливість таких медичних форумів полягає в тому, що лікарі розказують, як допомагає в лікуванні хворих духовна складова —
Фото Олеся Дмитренка лаваші (прісний млинець, що не змінює смаку наповнення) — 6—7 гривень, курячі крильця гриль — 3,5 грн. Біля цих точок гамують голод люди, які думають, що цінують якість і смак. Продавці скаржаться: торгівля іде мляво. Кращі справи у кіосках “форнетті”. Можливо, тому, що комусь це дуже нагадує бабусині пиріжечки. Втім, піца тут коштує 7,5 гривні, міні-пиріжки (погача) — 2,90, понтіно — пиріг більшого розміру — 4 гривні. Понтіно начиняють ковбасою, грибами або ягодами. Закрита піца — кальцоне коштує 20 гривень. Але кияни обирають перепічку за вітчизняною рецептурою — популярні печені пиріжки з капустою, рисом, яблуками тощо. Сосиска чи котлета в тісті спокушає перехожих з непухким гаманцем. Хот-дог (не знаю, чи не відбиває апетиту ця назва в кінологів), коштує на гривню-дві дорожче, “гарячого собаку” приправляють кетчупом, інколи додаючи шинкованої капусти. Найсміливіші вуличні мандрівники купують шаурму — там багато м’яса, хоч довомолитва. Медичні працівники демонструють документальні свідчення: рентгенівські знімки до і після лікування, історії хвороб зцілених після завершення медично-духовного циклу лікування. Голова оргкомітету VІ конференції Микола Логановський, відкриваючи прес-конференцію, сказав, що традиційні пігулки й ін’єкції — далеко не все в лікуванні. Нові світові тенденції в медичній науці переконують у тому, що лікувати може віра. За словами Миколи Лодиться чути коментарі — це найкоротший шлях до отруєння. Голод — не тітка, але ризикувати, купуючи дешеву вуличну їжу, не варто, особливо ту, що продається з рук, які й не тримали дозволу на організацію харчування для громадян. Але екстремали підтримують цей бізнес, бо у місті майже не залишилося закладів, де швидко, якісно і корисно годують, дбаючи про наші шлунки. Наче міф, лунають спогади про молоко та дешеві бублики на Хрещатику, кулішні тощо. Шкідлива звичка їсти на вулиці, вочевидь, виробляється ще в дитинстві, коли поведінка маленької людини корегується купівлею чогось смачненького (чіпсів, кіндершоколадів, чупа-чупсів). Навряд чи корисніші за ці продукти кіндер-мілкслайси та сирки, але написи на упаковках запевняють, що вони все ж таки розраховані на дитяче травлення. І влітку, і в інші пори року діти й молодь їдять морозиво — це, мабуть, уже національна традиція. Студенток можна “застукати” на вулиці зі снікерсом в руках, або ж шоколадними батончиками, пляшечкою “фанти” чи “кока-коли”(5 гривень), хлопців — із сухариками, до них замовляють бульйонний кубик, розведений окропом у пластиковому стаканчику. Все це — повільна загибель для будь-якої печінки, а корисні соки і звичайне фабричне печиво (без шкідливих домішок) особливою популярністю не користуються. Можливо, шкідливі продукти смачніші? Купують у кіосках також жуйку — хтось, щоб перебити бажання поїсти, хтось — щоб освіжити дихання та поліпшити кислотно-лужний баланс ротової порожнини. Звичка жувати жуйку в багатьох перетворюється на нав’язливий стан.
Наприкінці жовтня в Києві відбулася VІ Міжнародна конференція Всесвітньої мережі християн-лікарів. Тема чергової конференції “Духовність і медицина” перегукується із завданням самої організації.
гановського, “тема зцілення науково обґрунтована, хоч деякі лікарі, навіть ті, хто щиро вірять у Бога, ставляться до цього скептично. Наші люди потребують зцілення, оскільки проблеми лікування злободенні для нашої країни, особливо з огляду на епідемічну ситуацію. Конференція сприятиме тому, що ширитиметься євангелізація. Наша Церква закликає більше розповідати про можливості спасіння і зцілення. Асоціація християн-лікарів існує
Людей, що жують, нині зустрінеш усюди — хоч у транспорті, хоч на лекціях, іноді й на концертах. Піднімаємося вище соціальними сходами. Люди середнього віку, які працюють, дозволяють собі перекусити у ресторанчиках самообслуговування (“Домашня кухня”, “Два гуся”, “Українська кухня”). Тут можна пообідати супчиком, перекусити салатиком чи шматком смачного пирога, скуштувати вареників із м’ясом, поласувати сирниками чи голубцями. Із двадцяткою вже не пропадеш. Не втрачає популярності “Мак-Дональдс” —
українці звикли до гамбургерів, чизбургерів і смаженої картоплі — й жодні застереження дієтологів про шкідливий холестерин не беруть до уваги. У багатих свої “заморочки” — японські та інші національні ресторації. Тут треба мати щонайменше 200 гривень на обід. Хочете випити кави з алкогольним міксом у Пасажі — прихопіть із собою сотню-півтори. Із вуличним харчуванням (його дедалі рідше називають громадян-
10 років, але серед лікарів досі поширене упередження щодо віри. Важливо, щоб лікар молився біля ліжка хворого, більше покладаючись на Бога, поруч із методами сучасної медицини. Саме поєднання медичних знань і молитви дасть результат зцілення. Українським лікарям у цьому є з кого брати приклад — це наші колеги з Кореї й інших країн”. Президент Всесвітньої мережі християн-лікарів Че Юн Соп зазначив: “У світі добре відомо, що в Україні православна віра — важлива складова життя її громадян. Українці щиро сприймають дива Господні. Світова громадськість переконана, що ваша країна — центр духовного відродження. Віримо, що вона стане центром духовного медичного відродження. Коли на попередній, V конференції, яка відбувалася в норвезькому Трондхаймі, я спілкувався з українськими лікарями, вони запросили мене до Києва. І те, що побачив, мене не розчарувало: люди тут відкриті для спілкування, для сприйняття див Господніх. Ми віримо, що в нелегкий для вашої країни час нас привів сюди Бог. У лікуванні вкрай потрібно покладатися на Бога. Щира молитва
Фото Ксенії Гладишевої ським) зрозуміло — а що їдять пересічні кияни вдома? Продавці м’ясних та рибних наметів скаржаться: продаж різко скоротився. “Таке враження, — розповідає продавець Лівобережного ринку, — що купують дороге м’ясо лише для дітей. Собі беруть у кращому випадку реберця”. Продавці курятини зауважують, що філе не розбирають, а найдешевші супові набори, шийки, крильця — розходяться. Рибку теж беруть “потрошку”. На сім’ю — одне-два філе. Молочні продукти купують вибірково. Черги лише біля кіоска Яготинського молокозаводу — дешево і сердито. Замість масла добре продається спред — високоякісний маргарин, де переважає вершковий компонент. Поцікавилася, що ж готують мами й бабусі. Варять овочеві супи, борщі, тушкують овочі з рисом. Ліплять вареники, дехто навіть шикарні — з меленою ковбасою. Але їдять їх без сметани. Купувати шинку і тверді сири дозволити собі можуть небагато. Картопля, крупи — те, що рятує в кризу. Адже немає жодної родини, де хтось не втратив би роботу. До речі, на роботу беруть переважно хліб із маслом. Як позначається неперебірливе харчування на здоров’ї українців? — питаємо в гастроентеролога поліклініки № 2 Дніпровського району міста Києва Тетяни Германової. “Хворих не стало більше, бо зараз люди рідше звертаються до лікарів через брак часу й коштів. А харчувалися люди неправильно завжди. Щодо ресторанів швидкого харчування — без сумніву, це шкідливо”. Серед жінок, та й чоловіків дуже модні різноманітні дієти — всі хочуть бути стрункішими. Але дехто доходить до виснаження, вживаючи лише овочі й каву без цукру. Тільки мудрі бабусі, виховані на радянській дієтології й народних традиціях, розуміють: що ти їси, те ти є. Втім, добре бути кращими — ситими та великодушними.
може зцілювати, може позитивно впливати на духовне й фізичне здоров’я. Організатори очікують, що навіть лікарі, які не є прихильниками будь-якої конфесії, зрозуміють, як Бог може зцілювати з допомогою молитви. У нас великий досвід, і ми хочемо поділитися ним, щоб ваші лікарі на практиці могли застосовувати досягнення світової медицини у галузі зцілення”. Координатор конференції Чі Ун сказав, що дуже важливо, щоб лікар пізнав духовну причину хвороби. “Коли лікар зрозуміє цю причину, він зможе зцілити. Тож конференція покликана зміцнити віру лікарів”. У Біблії записано, що Ісус Христос сказав жінці, яка зцілилася від недуги: “Віра твоя спасла тебе”. Відомо, що Бог посилає хвороби як випробування за гріхи наші. У сучасній непростій ситуації нам з вами варто задуматися: можливо, ми щось робили не так, як велять Божі заповіді? У щоденній метушні нам ніколи думати про Бога, про сенс буття. А варто зупинитися, замислитися, відмовитися від багатьох упереджень, повірити і покластися на силу Божу.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
