Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Нам з вами слід добре обміркувати, кому віддати свій голос”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ЧИ НЕ ГОЛИМ БУДЕ НАШ КОРОЛЬ?

Слово Просвіти, №45 за 2009 рік

Олена ШУЛЬГА Подання документів на реєстрацію кандидатів на посаду Президента України завершилося. За повідомленням ЦВК, зареєстровано 16 кандидатів. Кожен із них оприлюднив свою передвиборну програму, згідно з якою країна житиме наступні п’ять років. Читаючи ці програми, доходиш висновку, що вже невдовзі в нас буде ідеальне суспільство. А забезпечить райське життя співгромадянам саме цей кандидат. Хто це буде, вирішить народ, або, як вони нас називають, електорат. Усі кандидати обіцяють очистити владу від негідників. Але більшість із них — чинні політики, які не перебувають в опозиції. То від кого очищуватимуть владу? Майже всі гарантують скасувати недоторканність депутатів і високопосадовців. Але хто заважав зробити це в період між виборами, не чекаючи передвиборної агітації? Скасування недоторканності — дуже зручна риторика саме перед виборами. Про що говоритимуть, якщо її нарешті скасують? І чому ніхто не згадує, хто все-таки запровадив цей принцип священності корів? У всіх передвиборних програмах на пер- Фото Ксенії Гладишевої шому місці економіка. Лише Віктор Ющенко на початку рапортує про досягнення “курсу національної гідності, соборності і сильної держави”. Чи справді це так? Кандидат на посаду Президента Інна Богословська декларує: “Державною мовою України є і буде українська як мова національного самовизначення. Російська мова буде офіційною. Держава забезпечить право громадян користуватись російською мовою в освіті, культурі, медицині, спілкуванні з державними установами та інше. Нею можуть користуватись в будь-яких умовах всі, хто вважає це за потрібне. Решта мов національних меншин будуть захищені в Україні в повній мірі та у відповідності до Міжнародної “Хартії реґіональних мов та мов національних меншин”, ратифікованої Україною. Ми переглянемо державні освітні стандарти та методику навчання англійської мови як мови міжнародного спілкування”. Якого значення пані кандидат надає слову офіційна, залишається невідомим, і кому нині заборонено “користуватися російською мовою”, “хто вважає це за потрібне”, мабуть, пані Богословська як юрист вповні не уявляє. Програма кандидата Михайла Бродського називається “Друзі, давайте жити дружно”. Її основа — “лібералізм, заснований на принципах невтручання”. Програма проголошує, що “головна цінність держави Сергій КЛИМКО Розуміння культури та її місця у житті українського суспільства далеке від консенсусу. Певної згоди можна дійти стосовно визначення традиційної культури. Окреслення ж сфери сучасної культури в уявленні пересічного громадянина, здається, чудово ілюструють заголовки рубрики “Культура” найпопулярнішого українського порталу ukr.net: “Вікторія Бекхем підклала чоловікові свиню”, “Порічка і вітаміни”, “Головні причини, через які жінки кидають чоловіків”, “У меню ресторанів з’являються “антигрипозні” страви” (заголовки процитовано без змін у хронологічному порядку). Культура в розумінні політиків часто обмежується масовими музичними заходами, телебаченням або відкриттям меморіальних споруд. Тож не дивно, що передвиборним програмам кандидатів на посаду Президента, покликаним представити конструктивні позиції політичних сил в усіх аспектах суспільного життя, бракує адекватного позначення місця для проблем національної культури. Досліджуючи це питання, ми змушені вдатись до лінгвістичного аналізу, аби виловити з передвиборних обіцянок принаймні згадки заповітної царини, яка на тлі актуальних — людина”, але питання мови делікатно замовчує. Програма Анатолія Гриценка пафосна. Вона проголошує, що “державною мовою в Україні буде одна — українська. Але я зобов’яжу чиновника спілкуватися з людьми тією мовою, якою до нього звертаються”. Цікаво, що відбуватиметься, коли до чиновника звернеться дідусь-гагауз рідною мовою. Голова УНП Юрій Костенко проголошує: “Роби українське, купуй українське, захищай українське, бо це твоє!” Гасло, безперечно, чудове, але наскільки його можна реалізувати в нинішніх умовах глобалізованого світу — величезне питання. Пан кандидат обіцяє: “Убезпечити інформаційний простір та протидіяти проявам інформаційної агресії ззовні через: формування українського інформаційного простору; сприяння високій інформаційній культурі населення, що включає швидкий доступ до об’єктивної інформації, її ефективне використання, захист громадян від низькоякісних інформаційних продуктів, які можуть нанести шкоду людині та суспільству. Убезпечити інформаційний простір та проблем сьогодення більшість політиків сприймає як останнє, про що може йтися… Як виявилося, жодного разу слово “культура” не згадано у передвиборних програмах Сергія Тігіпка, Олега Рябоконя, Олександра Пабата й Михайла Бродського, але загальні фрази на кшталт “збереження і розвиток національної культури” все-таки є у програмах більшості кандидатів. У програмі Віктора Януковича “культура” обмежується згадкою про необхідність “задоволення культурних потреб” у контексті забезпечення повноцінного життя пенсіонерів. Лідер Комуністичної партії Петро Симоненко, який не раз на практиці підтверджував, що базис — “усьому голова”, обмежився констатацією нищення культури і пообіцяв, що обсяг державних інвестицій у розвиток науки, культури, освіти, охорони здоров’я сягне 15 % ВВП. Юлія Тимошенко, яка, згідно зі своєю програмою, є найзатятішим релігійним фундаменталістом, у межах “унікальної, благословенної Богом місії України” разом з “вихованням твердої віри в Бога, наданням рівного статусу духовній та світській освіті”, виступає за “відродження української мови та розвиток культури, відновлення національних світоглядних традицій і нашої правдивої національної історії”. Колаж Ксенії Гладишевої протидіяти проявам інформаційної агресії ззовні через: формування українського інформаційного простору; сприяння високій інформаційній культурі населення, що включає швидкий доступ до об’єктивної інформації, її ефективне використання, захист громадян від низькоякісних інформаційних продуктів, які можуть нанести шкоду людині та суспільству”. У разі обрання його Президентом Юрій Костенко зможе “захистити національні культурні інтереси та основи духовності українців через: гарантування розвитку української мови, літератури, мистецтва як культурної основи української державності”. Чинний голова Верховної Ради України і кандидат на посаду Президента Володимир Литвин пропонує “введення кримінальної відповідальності за невиконання чи порушення Конституції України”. Отже, якщо Литвина оберуть Президентом, можна чекати переповнених в’язниць. Щодо мови пан кандидат пише: “врегулювання мовної ситуації в Україні: наповнення реальним змістом статусу української мови як державної; визначення засад функціонування російської мови як мови міжнаціонального спілкування в усіх Намагаючись бути найбільшим діалекти-ком, Арсеній Яценюк у проекті порятунку країни зазначає, що “розвиваючи інтеграційні процеси в Східноєвропейському проекті та ініціюючи проект Великої Європи, нам необхідно забезпечити розвиток національної української культури і державної української мови”. І в цьому контексті “багатонаціональність та багатокультурність України є нашим найважливішим ресурсом, силою, а не вадою”, стверджує пан Яценюк, маючи на увазі найбільшу “національну меншину” країни. Обережність і непрозорість висловлювань — найкращий дипломатичний прийом у стосунках з електоратом, який читає. Чинний Президент Віктор Ющенко так позиціонує феномен культури: “Ми утверджуємося як модерна європейська нація з унікальною історією та культурою. Ми здобули незалежність і свободу, вони наші найвищі цінності. У них — ключ до нашого майбутнього, і ми їх захистимо”. Він також висловлює бажання розв’язати проблеми “бюджетної” культури: “Статус працівників сфери освіти, культури, охорони здоров’я буде прирівняний до статусу державного службовця”. У цьому з ним солідаризується Володимир Литвин, чим програма останнього й обмежується. Окремим пунктом висловили бажання опікуватися найважливішим із мистецтв Арсеній Яценюк, Інна Богословська й Олег Тягнибок. Лідер ВО “Свобода”, окрім розвитку вітчизняної кіноіндустрії, захистить національний інформаційний простір. Відзначити за більш-менш послідовне

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин