Події, факти, коментарі · “Дедалі рішучіші й критичніші оцінки наших виборів Європою і світом”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Протест на захист свободи вибору
Слово Просвіти, №45 за 2012 рік
Петро АНТОНЕНКО Основні підсумки виборів визначилися вже в перші дні після голосування. Перше — опозиція виграла, а влада програла пропорційну складову виборів, голосування за партійними списками. Друге — загалом влада виграла вибори винятково за рахунок мажоритарної складової, причому ця загальна перемога виявилася далеко не переконливою. Тепер конкретніше. Опозиція, тобто “Батьківщина”, УДАРі “Свобода”, сумарно набрали за пропорційною системою 50% голосів виборців. Влада, тобто регіонали і комуністи, — трохи більше як 43. Решта відсотків припала на партії, що не подолали п’ятивідсоткового бар’єру. І цього разу виборці не подрібнювали голоси, відтак нема партій “на грані” бар’єру: розрив між “Свободою” з її 10 % і найближчими конкурентами майже 10-кратний — усього по 1 з лишком відсотку набрали партія Королевської, партія Ляшка і “Наша Україна” (цікава компанія). Отже, опозиція набирає за пропорційною системою 121 мандат, влада 104. По партіях: “Батьківщина” — 62, УДАР — 34, “Свобода” — 25, Партія регіонів — 72, Компартія — 32. Значно більше мандатів, ніж очікували, набрала опозиція і по округах — сумарно майже 60, 40 з яких у “Батьківщини”, регіонали набирають 115 мандатів, комуністи — жодного, і це вельми прикметно. Повного фіаско зазнала влада у столиці, програвши опозиції всі 13 округів Києва. Отже, попри величезний фінансовий ресурс, потворним проявом якого стало вливання навіть бюджетних коштів на округи провладним кандидатам, попри брутальний, небачений досі адмінресурс місцевої влади, регіоналам не вдалося отримати тотальну перевагу навіть по мажоритарці. Немає й мови про формування ними омріяної конституційної більшості в 300 мандатів, та й навіть задекларована регіоналами проста більшість (сформуємо, мовляв, самі) поки що під знаком запитання. Надія на так званих самовисуванців і ще на комуністів. Хоч останні в слизькій ситуації. Адже отримали високий відсоток на тому, що побудували виборчу кампанію на критиці соціальних бід, читай — критиці чинної влади, а ще на “розвінчуванні олігархів”, тобто тієї ж олігархічної влади. І тепер якось не личить іти в парламенті на побігеньки до регіоналів, хоч прислужувати їм, напевно, будуть. Усе сказане пояснює, чому ж розгорілися такі битви за мандат саме по мажоритарних округах. Опозиція заявила не лише про масові порушення закону під час виборчої кампанії, а й про ще більші під час підбиття підсумків голосування. І не голослівно. На біду влади, цього разу опозиції вдалося зібрати в багатьох проблемних округах примірники оригіналів підсумкових протоколів дільничних комісій із “мокрими” печатками. І сумарний підрахунок таких протоколів з усіх дільниць засвідчив по тих округах повну перемогу кандидата від опозиції. Тож коли почалися брутальні фальсифікації по вектору “дільнична комісія—окружна— ЦВК”, опозиція сказала рішуче “Ні!” топтанню волевиявлення виборців.
До фальсифікацій було залучено й самих провладних кандидатів, і місцеві державні адміністрації, і так звану “судову гілку влади”, де суди ще раз засвідчили свою кишеньковість і нечесність. Рішенням судів, часто й з іншої області, почали скасовувати результати голосування по цілих дільницях, примушувати до “перерахунку голосів” на дільницях і округах, де беззаперечно переміг кандидат опозиції. Один із найганебніших прикладів — по скандальному округу 94 в Обухові на Київщині. Тут влада тягне у депутати одіозну Тетяну Засуху. Кандидат від опозиції Віктор Романюк переміг її з величезним відривом у 10 тисяч голосів. Але суд скасовує результати голосування одразу по 28 дільницях, перекресливши волевиявлення майже 30 тисяч виборців Обухівського і Васильківського районів, забравши їхні голоси, зокрема подані й за інші партії.
Таких округів станом на понеділок по країні було вже 13, причому їхня кількість зростає: випливають нові факти фальсифікацій, а суди, ОВК і ЦВК ріжуть на корені перемогу опозиції у все нових округах. Ось причина, що спонукала опозицію в понеділок 5 листопада вивести тисячі людей на мітинг протесту на майдан Лесі Українки, під стіни ЦВК. І цим мітингом була оголошена Всеукраїнська безстрокова акція протесту проти фальшування владою результатів виборів, на захист волевиявлення громадян. Такі акції тривають і в областях. Наприклад, у Первомайську на Миколаївщині, де голоси в ОВК “рахував” “Беркут”, дійшло мало не до повстання. До Києва прибувають протестувальники з усієї України, ось і на цьому мітингу виступили представники з Дніпропетровська, Криму, Запоріжжя, які розповідали про масові фальсифікації при підрахунку голосів.
Фото Олександра Литвиненка
Мітинг проходив в оточенні загонів “Беркута”, сюди були зігнані сотні міліціонерів, які намагалися розігнати акцію. Річ у тім, що ще перед голосуванням один із київських судів ухвалив абсолютно антиконституційне рішення про заборону масових акцій по всьому центру столиці аж до 12 листопада, під єзуїтським приводом, що, мовляв, можуть бути порушення громадського порядку. Уже одне таке рішення говорить світовій спільноті про сутність цього режиму. Звичайно, громадяни, які, згідно з Конституцією, мають повне право на такі мирні зібрання, не виконували злочинних рішень. Мітинг тривав цілий день, а потім багато людей залишилися під ЦВК і на ніч. На мітингу в понеділок виступили лідери опозиції Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Віталій Кличко, народні депутати Анатолій Гриценко, В’ячеслав Кириленко, Сергій Соболєв, Во-
У понеділок опозиція оголосила Всеукраїнську акцію протесту проти фальсифікації владою парламентських виборів і на захист волевиявлення народу.
Фото Петра Антоненка Фото Петра Антоненка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
