Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Про-читання · “...Пора збирати не каміння — Прийшла пора збирать насіння На райські саджанці і сад”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Листи з безвічності

Слово Просвіти, №45 за 2013 рік

Розмаїта за виявами й цілісна за світоглядною суттю поезія Анатолія Качана — лауреата премій імені Лесі Українки, В. Близнеця та Є. Плужника — опублікована в 15 авторських книжках, у хрестоматіях і антологіях української дитячої літератури. Наприкінці минулого ро' ку в Національному видавництві дитячої літератури “Веселка” вийшла його нова книжка лі' рики та ігрової поезії для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку “Листи з осіннього саду”. А цього року видавництво “Веселка” й тернопільське видавництво “Навчальна книга — Богдан” спільно здійснили її друге видання. Представлення “Листів з осіннього саду” відбулися в Національній бібліотеці України для дітей, на виставках'ярмарках в Українському Домі та на ІІІ Міжнародному фестивалі “Книж' ковий Арсенал”, у Будинку письменників НСПУ, Національному музеї літератури та Музеї друкарства в м. Києві, а також у Миколаєві, Кіровограді, Івано'Франківську. Книжка входить до списку “Лідери літа” (підрозділ “Дитяче свято”) XV Всеукраїнського рейтингу “Книжка року ‘2013” та до списку претендентів на премію “ЛітАкцент року — 2013” (розділ “Поезія і проза для дітей”). Олександер ШОКАЛО Поезія А. Качана зацікавлює і дітей, і дорослих, бо в них живе первинне, джерельне світовідчуття чистого людського серця — все справжнє й незабутнє. Бо й самому поетові “світ відкрився по+новому, через магічний кристал дитинства”. Школярі добре знають барвисті й мелодійні, легко запам’ятовувані вірші Качана, бо вивчають у школі. А дошкільнятам читають старші. Тож спробую ознайомити з цією поетичною книжкою дорослих читачів, а вони, сподіваюся, зацікавлять нею дітей. У цій книжці зібрані, за словами автора, “як бджоли у вулику” “вірші+безконечники, загадки, скоромовки і навіть один довготелесий вірш+розиграш”. А живою складовою поетичних образів Анатолія Качана стали мальовані образи самобутнього художника, лауреата Шевченківської премії Костя Лавра. Митець явив тут особливі малюнки, відмінні од своїх широковідомих книжкових ілюстрацій. Їхня колоритна дитинна стилістика дивовижно гармоніює зі стилістикою словесних образів поета, а також із яскравими дитячими світобаченням, уявою й мисленням. Цілісна образна система Качанової поезії проростає з архетипів української аграрної культури й сонцесповідного (ясновідного) світогляду. У віршах “Листи із саду”, “Співучий сад”, “Райські дні”, “Зелений шум”, “Бджолиний рій”, “Пісня джерела”, “Приморська осінь, “Зимові яблука”, “Райський сад” наскрізно струменить живильне відчуття саду: …Іще за партами сидять Нові герої покоління, Які відродять Райський сад – Квітучу нашу Україну. …Пора збирати не каміння – Прийшла пора збирать насіння На райські саджанці і сад. Мене надзвичайно вразила ця глибинна філософема як смисловий ключ до світообразу поезії Анатолія Качана й цілого світу української культури. Реалії нинішнього життя розширюють і поглиблюють підтекст поетичного мотиву. Збирання насіння — це образ збирання воєдино сутнісних сил людей перед загрозою знелюднення. Тільки в збірності можливе оновлення людини й народу та наповнення людського єства самостійною життєвою силою. І ключовим образом нашої збірності й оновлення є сад. Сад — один із найдовершені+ ших набутків людей агрокульту+ ри. Зрештою людська культура — А столиця поетового дитинства — старовинне село Новопетрівське на Миколаївщині, звідки родом його батьки (а сам народився, на початку 1942 року, в сусідньому селі Гур’ївка, де батьки оселилися ще до війни). Саме тут, на побережжі Південного Бугу (Богу), хлопчик пережив і засвоїв перші, незабутні враження від краси рідної природи: Де комиш, верба, вода – Там і рай на світі. Зрештою, вся природа рідного поетові краю й цілої України — це Земний рай, Білий світ, осяяний Сонцем. Усепроймаючим, безвічним світлом променить у поезії Анатолія Качана Сонце: “Із моря Сонце випливало…”, “На весну Сонце повернуло…”, “Помолилось літо Сонцебогу…”, “…А мед — то згустки Сонця”, “Сонце сідає в тихий лиман”. У знаковій поетичній загадці “Квітка Сонця” закодовано світоглядну суть Українського світу: Україна — Вітчизна для всього, що живе в її Небі й на її Землі. І це — “Теплий край” нашого дитинства, до якого ми незмінно повертаємося з близьких і далеких доріг. Цей край дитинства переповнений буянням трав, цвітінням квітів, дзвенінням бджіл, щебетанням птаства, іржанням коней, сюрчанням цвіркунів, дзюрчанням джерел, шумом моря, шепотами й леготінням вітрів, гримотінням весняних і літніх гроз, плодами яблунь, груш, шипшини, бузини, курликанням журавлів, осіннім листопадом, завиванням завірюхи, тріскотінням морозів і щедруванням зими та новолітнім сонцеворотом весни… Такий нескінченний колорух сил Природи у світообразі Качана. Життєствердний дух нескінченності струменить і в його

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин