«Просвіта» · “У деяких регіонах розгортаються справжні баталії щодо утвердження державної мови”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Пасербиця на своїй землі?..
Слово Просвіти, №45 за 2013 рік
Петро АНТОНЕНКО
В основі аналітичного огляду дані державної статистики, соціології, а також власні моніторингові дослідження, здійснені волонтерами руху в усіх регіонах України. Одна з головних тем — ситуація в системі освіти. Якщо порівнювати нинішній рік із попереднім, то начебто є мінімальні позитивні зрушення: частка школярів, що здобувають освіту українською мовою, зросла на 0,1 % і становила 2012/2013 н. р. 82 %. Таке невелике зростання в умовах заохочення русифікації освіти можна вважати успіхом. Але як перегукується цей мізерний “плюс” з антиукраїнською політикою міністра Табачника? Лариса Масенко відповіла, що цього так званого “плюса” досягли не завдяки, а всупереч Табачнику і місцевим владцям. Як приклад, ситуація у Києві, де в окремих школах змушували записувати дітей у російськомовні класи, і лише чітка позиція їхніх батьків запобігла русифікації. У деяких регіонах розгортаються справжні баталії щодо утвердження державної мови в освіті. І тут важлива роль батьків, громадськості. Зовсім не випадково найбільше — на 1,5 % — зросла кількість школярів, що навчаються українською, на Донеччині. Значною мірою це завдяки подвижництву місцевої “Просвіти”, зокрема Марії Олійник та її соратників-просвітян. Акції протесту проти закриття українських шкіл і класів, судові позови проти русифікаторів — ці та інші дії просвітян дають ефект. Тарас Шамайда навів дані попередніх моніторингів, які свідчать, що раніше кількість учнів,
Надія КИР’ЯН Фото автора
Слово про значення української мови виголосив професор Іван Ющук, член Центрального правління “Просвіти”: “Чужу мову можна вивчити за 6 років, а свою рідну треба вчити все своє життя. Дуже добре знати багато мов, став афоризмом вислів: скільки я знаю мов, стільки разів я людина. Але ці мови допоміжні. Рідна мова дає нам опору в житті. Пояснюйте своїм дітям, онукам, друзям, що не однаково, якою мовою людина буде постійно спілкуватися. Чому різні окупанти, завойовники намагаються нав’язати свою мову? Я бачу такі причини: чужа мова не дає можливості для повноцінного розвитку мислення та уявлення, знижує наш інтелект. А своя — активізує, збуджує мислення. Також завойовники нав’язують свою мову, щоб закріпити за собою територію, прив’язують колонії до метрополії. Отже, якщо ми хочемо державності, треба берегти, пропагувати рідну мову. Молодь, з якою я спілкуюся, мої студенти добре розуміють, що ніхто крім нас не утвердить українську Україну. “Просвіта” повсякчас намагається це робити”. Учасники свята привітали народну артистку України Галину Яблонську, яка нині отримала високу нагороду – орден Святої княгині Ольги, побажали їй здоров’я, творчих успіхів, надалі радувати глядачів своїм талантом. Галина Яблонська зазначила, що слово нас об’єднує, тому актори йдуть у школи, інститути, щоб донести цю думку до молоді. Орякі навчалися українською, зростала щорічно не на жалюгідні 0,1 %, а на значно більше. Тобто бачимо суттєве зниження динаміки. Ось наслідки закону Ківалова—Колесніченка. Звичайно, навіть українофоби не можуть зупинити поступ, хоча ліпше було б без них. Якщо загалом рівень державної мови в освіті тримається, то статистика щодо молодших класів і першокласників погіршилася. Зайве говорити про “мовний розкол” на мапі держави: різниця по областях дуже суттєва. Нічого не поліпшилося у зрусифікованому Криму, на Одещині, Луганщині. Скажімо, в Криму українською навчаються лише 7,4 % школярів, а влада перешкоджає відкриттю нових українських шкіл чи класів, навіть попри письмові заяви батьків. Кінопрокат було названо у нечисленному переліку сфер, де державна мова тримає позиції чи посилює їх. Тут зросла сумарна кількість фільмів, дубльованих чи озвучених українською. Цього року це 71,3 % фільмів, тоді як минулого було 64,8 %. Решта 28,7 % фільмів (переважно російського виробництва й озвучені російською мовою) мають українські субтитри. Ось і всі здобутки. Значно більше сфер, де українська мова на своїй рідній землі почувається пасербицею. І динаміка не радує, а тривожить. Засоби масової інформації. Здавалося б, куди ще далі русифікувати ЗМІ і витісняти тут державну мову, тим не менше за рік частка газет, що видаються українською, знизилася до 30,2 %, а журналів державною мовою взагалі лише 18,5 %. Не радує ситуація в ефірі. Моніторинг прайм-тайму восьми рейтингових телеканалів у жовтні 2013 року показав: частка російської мови в ефірі перевищила 50 %, української тут лише 31,8 %. Сумна ситуація і в радіоефірі. Добре, що позиції тримає Національне радіо, де і перший, і другий канали, і особливо канал “Культура” є форпостами української мови. Моніторинг шести рейтингових FM-радіостанцій засвідчив, що частка пісень українською мовою зменшується з року в рік і становить нині жалюгідні 2,2 %. Коментує Лариса Масенко: “Дуже важливо, що громадськість відстежує мовну ситуацію, хоча це мала б робити держава за належної мовної політики. У ЗМІ справи кепські. Щодо радіостанцій, особливо FM, то тут просто катастрофа. І зловісну роль відіграв закон, внесений Оленою Бондаренко, який зняв квоти в ефірі для українських авторів і виконавців. Української пісні нема в ефірі цих станцій, а російські виконавці мають тут повну свободу і великий інформаційний простір. Шкода, що законопроект про те, щоб зробити податкові канікули в ефірі для авторів і виконавців українських пісень, відкликали. На відміну від згаданого закону авторства Бондаренко, який фактично працює проти України. Тривожна ситуація з газетами. Хоч саме сфера ЗМІ мала б сприяти зміцненню позицій державної мови, як це є в країнах Європи”. Жодних помітних зрушень у книговиданні. Лише 50 % книг надруковано в Україні державною мовою, причому більшість із них — навчальна література, а красне письменство на узбіччі книговидання. Натомість масований імпорт книг із Росії у рази перевищує випуск книг в Україні. Важко говорити про цілеспрямовану державну політику в мовній сфері, якщо навіть у державних структурах не скрізь спілкуються державною мовою. Навіть у гуманітарній сфері. А як щодо побутового спілкування? Всеукраїнські соціологічні дослідження (2012—2013 рр.) засвідчили, що українську мову не лише вважає рідною переважна більшість населення, а й російськомовні громадяни позитивно сприймають її в побуті. Між тим, триває процес “повзучої русифі-
Професор Лариса Масенко, лауреат премії імені Б. Грінченка кації” сфери послуг, реклами, торгівлі. Так, за підсумками моніторингу кав’ярень і ресторанів у 29 великих містах (усі обласні центри та міста з населенням понад 300 тис.) лише 46 % закладів харчування мають українську вивіску, лише в 49 % меню надруковано українською і тільки у 36 % закладів персонал обслуговує українськомовних клієнтів українською. Упродовж року в цих 29 містах зросла частка використання російської мови в зовнішній рекламі, яка взагалі має бути державною мовою. Між тим, українською розміщено рекламу лише на 68 % білбордах (торік був 71 %). Висновок аналітичного огляду однозначний: звуженню сфери вживання української мови сприяє дія скандального закону “Про засади державної мовної політики”.
член Головної ради “Просвіти” Дмитро Ломачук привітали всіх зі святом та вручили нагороди на+ йактивнішим просвітянам, які несуть українське слово. Найвищою нагородою нашої громадської організації “Будівничий України” нагороджено Ірину Сівакову, керівника народного хору “Петрушаночка”, почесні грамоти отримали учасниця цього хору Ніна Василенко, керівник хору ветеранів війни та праці “Київська Русь” Наталія Мороз, керівник Ансамблю народної пісні Дитячої музичної школи № 23 м. Києва Валентина Гаркуша. З вітальним словом виступила заступник директора ЗОШ № 187 Солом’янського району Києва Ольга Ходацька. “Саме школа – той фундамент, на який треба закласти добротний будинок свідомості – чистої, сумлінної, моральної, духовної людини. Вчителю належить велика місія, бо ми не тільки даємо знання, а й виховуємо майбутніх громадян України. Я вважаю, що бути громадянином України – це насамперед із повагою ставитися до рідного слова”, — сказала Ольга Миколаївна. Концертну програму представили народні хорові колективи “Київська Русь”, “Петрушаночка”, хор “Гомін” під керівництвом нашого патріарха Леопольда Ященка, Ансамбль дитячої музичної школи № 23. Усіх глядачів підкорив дует Олексія Черняхівського, голови контрольно-ревізійної інспекції, заступника голови Оболонського районного у місті Києві об’єднання “Просвіти” та просвітянина Анатолія Олійника.
В Укрінформі представили аналітичний огляд “Становище української мови в Україні 2013 року”. Його підготував громадянський рух “Простір свободи”, а представив Тарас Шамайда, один із лідерів цієї організації. У заході взяла участь відомий мовознавець, доктор філології, професор Києво'Могилянської академії Лариса Масенко.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
