Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Молода країна · “Потрібно, аби про Україну, її культуру дізналося якомога більше мешканців планети”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Неоціненне багатство держави

Слово Просвіти, №45 за 2018 рік

— Так, відповідальність, яку взяв на себе водночас з кріслом художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки, відчуваю. Щоденно і навіть щогодини. А працювати неважко. Та як може бути важко працювати у такому колективі? Щодо традицій, то ми їх зберігаємо, примножуємо. Разом з тим розуміючи, що потрібно рухатись уперед, дещо експериментуємо, додаємо нові танці, нові пісні до свого репертуару. Зали на концертах переповнені — інколи доводиться розставляти додаткові стільці. Хочу розширити коло наших шанувальників. Наприклад, щоб було більше молоді, підлітків: саме вони у недалекому майбутньому визначатимуть обличчя України, ухвалюватимуть важливі рішення. І якщо вони завдяки нашим виступам виростатимуть українцями не лише по паспортах, а й по духу, то доля України у достойних руках. — Впевнений: до очолюваного Вами колективу мріють потрапити багато юних талантів України. Це занадто складне завдання? Що потрібно для реалізації таких мрій? — Коли у нас з’являється вакантна посада артиста, ми даємо оголошення, запрошуючи всіх охочих спробувати сили. Потім ці люди приходять до нас і складають іспити. Якщо вони претендують на артистів танцювального жанру, то це вміння танцювати, якщо у пісенному, то — співати. Для ухвалення рішення є комісія, до складу якої входять 9 осіб: 3 представники нашого колективу, а 6 — інших творчих колективів, які абсолютно незалежні від мене і вільні в ухваленні того чи того рішення. — Свого часу ви виступали разом із зіркою світового масштабу Андреа Бочеллі — відомим італійським тенором. Як вам це вдалося? Ваші особисті враження від виступу і чи не плануєте продовжити подібну практику? — Річ у тім, що організатори концерту мали великий вибір творчих колективів, з якими мав виступити цей співак, але зупинились на нашому. Чому — треба запитати у них. Тож ми разом із Бочеллі у супроводі Національного симфонічного оркестру виконали 12 творів оперної класики. Сталось це у його день народження, і ми заспівали йому “Многая літа”, дуже зворушивши цим Андреа. Щодо співпраці, то вже домовилися про це з диригентом Марчелло Рота. До речі, у перспективі ми плануємо виступ в Італії. — Подібних виконавців можна заманити лише захмарними гонорарами… — Це правда: якщо його виступи у США чи Великобританії коштують 700-800 тисяч доларів, то у нас його гонорар склав близько 500 тисяч. Річ у тім, що Андреа знає про Чорнобильську катастрофу, ту шкоду, яку нам заподіяла. Добре обізнаний артист і з ситуацією на Донбасі, йому відомо про ту ціну, яку сьогодні українці платять за право бути вільними людьми. У мене особисто склалося враження, що саме це неабияк подіяло на його рішення… — Перепрошую за прямолінійність, але чому б Національному народному хору України імені Григорія Верьовки не порадувати своїм вишуканим співом мешканців української глибинки, про яких артисти давно забули? — Ось недавно повернулись з Миронівки, що на Київщині, перед цим гастролювали на Тернопільщині, в інших регіонах. Хоч мушу визнати, що не надто часто радуємо людей з глибинки народним мистецтвом. Але незабаром ситуація повинна кардинально змінитись: планую побувати в кожному районі нашої країни, навіть там, де немає умов для виступів. У таких випадках відрядимо туди невеличкі мобільні групи. — Зірки світового масштабу планують свої гастролі на кілька років наперед. Ви дотримуєтесь подібної практики? — У народі кажуть: хочеш розсмішити Бога — поділись із ним своїми планами. Але ми плануємо свою концертну діяльність, підписуючи контракти. У недалекому майбутньому сподіваємося виступити у Польщі, повернувшись до України, дамо концерт з нагоди дня народження Григорія Гурійовича Верьовки — у столичній філармонії, потім буде різдвяна програма у Німеччині. Є домовленості й щодо концертів у Словенії, Хорватії, Білорусі та в інших країнах. — Квитки на ваші концерти коштують дуже дешево. Наприклад, щоб побувати на нещодавньому концерті, який відбувся 15 жовтня у Палаці спорту, та ще й спостерігати за цим чудовим дійством, потрібно було сплатити 400 гривень… — За великим рахунком, ми не маємо жодного стосунку до вартості квитків: її визначають організатори концертів. Їх, звісно, насамперед цікавить прибуток. Але вони йдуть нам назустріч, коли ми просимо про виділення певних квот на так звані соціальні квитки, тобто квитки за нижчими цінами. Адже 400 гривень по кишені не кожному пересічному пенсіонеру чи студенту. — Розкажіть, пане Зеновію, трохи про себе… — Народився я в Галичині, у Стрийському районі. З дитинства відчував потяг до співу, танців. Тож у шкільні роки виступав у сільській художній самодіяльності. Після закінчення десятирічки вступив до Дрогобицького музичного училища, потім до Донецької консерваторії. Керував самодіяльними колективами у Львівській та Закарпатській областях. 2001-го, за особистим запрошенням Анатолія Авдієвського, обійняв посаду головного режисера-диригента Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки. Водночас працював — за сумісництвом — професором методики музичного виховання, співів і хорового диригування факультету мистецтв при Національному педагогічному університеті. При цьому ще й керував ансамблем пісні і танцю “Червона калина”, який діяв при цьому виші. На початку жовтня 2016 року призначений генеральним директором-художнім керівником хору. На контрактній основі і терміном на 5 років. — Окрім Вас у сім’ї хтось має стосунок до мистецтва? — Так: і дружина Ірина, і донька Андріана танцюють у нас. — Поділіться планами на майбутнє. — Дарувати своїми виступами радість людям. А ще — організувати світове турне, аби про Україну, її культуру дізналося якомога більше мешканців планети. Спілкувався Сергій ЗЯТЬЄВ Зоя РУЖИН, заслужений працівник культури України Оксана КАРПЕНКО, координатор проекту Фото Євгена ЧЕКАЛІНА, коледж зв’язку В Українському Домі відбувся Всеукраїнський фестиваль-форум “Молодь єднає Україну” в рамках суспільно-мистецького проекту єдності “Обіймись, Україно, зі світом! Україна-світ”. Автор проекту, засновник фестивалю відомий громадський діяч, заступник гетьмана Українського реєстрового козацтва, поет-пісняр, к. т. н. Олександр Карпенко, головний режисер фестивалю, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри естрадного виконавства, кандидат культурології Василь Романчишин. Напередодні фестивалю відбулася прес-конференція, учасники якої розглянули питання, що стосуються молоді як найціннішого багатства держави. Розглядали механізми, які необхідно використати для вирішення проблем трудової міграції, як держава впливає на їх вирішення. Також ішлося про вплив школи, середньої та вищої освіти на майбутню орієнтацію щодо місця роботи, країни, де хотіли б жити і працювати майбутні фахівці, про вплив на ці процеси малого, середнього та великого бізнесу України. На переконання учасників прес-конференції, духовність і патріотизм, любов до України — одні з головних складових для збереження цілісності нашої держави. “Нам потрібно об’єднати зусилля, щоб зупинити трудову міграцію — катастрофічний від’їзд з України працездатних людей, молодих спеціалістів! Ця проблема виникла не раптово. А працювати на випередження ми ще не навчилися. Потрібно було частіше звертатися до професіоналів, науковців, досвідчених фахівців і не знищувати робочі місця, а навпаки, — створювати додаткові, та спільними зусиллями працювати над вирішенням цих болючих питань. Одна з найважливіших проблем сьогодення — проблема працевлаштування працездатного населення і насамперед молодих спеціалістів. А молодь, як відомо, це і сьогодення, і майбутнє України, і їй надалі розбудовувати нашу рідну Україну. Сьогодні майже 9 мільйонів працездатного населення виїхало з України у пошуках роботи, і переважна більшість залишилася за кордоном. Це катастрофа! Трудова міграція за останні роки значно помолодшала! Фахівці називають головною причиною виїзду за кордон молоді низький рівень заробітної плати і військові дії на сході України. Також важливим чинником є економічні, політичні проблеми в країні, катастрофічне зубожіння населення, життєві ризики, відсутність умов для самореалізації, відсутність перспектив”, — наголосив Олександр Карпенко. Після прес-конференції Гетьман Українського реєстрового козацтва Анатолій Шевченко здійснив посвяту в козаки. Яскравим дійством фестивалю-форуму “Молодь єднає Україну” став чудовий концерт під режисурою заслуженого діяча мистецтв України Василя Романчишина. Багатьох приємно вразив виступ віртуозної скрипальки, заслуженої артистки України та Грузії, Посла Миру Іванни Елердашвілі, яка своїм мистецьким посту-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин