Подія року · “Освячений іменем Кобзаря, будинок уцілів, бо його берегли небо і люди”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
До 90-річного ювілею Будинку-музею Тараса Шевченка
Слово Просвіти, №45 за 2018 рік
Ольга КАРПЕНКО, ст. наук. співробітник Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка
А біографія музею розпочиналася з обмірів будинку Федором Титаренком 1923 р., клопотання відомого художника, професора Василя Кричевського про те, що “варто було б улаштувати будинок Шевченка на “Козиному болоті” з хатою-читальнею, музеєм і т. п.”, першої меморіальної дошки 1925 р., проведення ремонту і передачі до Академії наук. Багато видатних науковців долучилися до створення музею: Федір Ернст, Михайло Новицький, Володимир Покальчук, Сергій Єфремов, Олекса Новицький, Павло Филипович. Під керівництвом Кричевського будинок відремонтували, за його художнім проектом збудували першу експозицію. Наукове керівництво здійснював вчений-архівіст, шевченкознавець Володимир Міяковський, що став першим директором музею. Будинок-музей, із його легендарними творцями, багатющою історією, унікальними експонатами, меморіями, раритетною садибою від самого початку став зразком, а іноді й донором, для багатьох музейних закладів України. До ювілею відкрито виставку “Будинку-музею Тараса Шевченка — 90 років. Сторінки історії” (25 жовтня—30 листопада ц. р.). Ювілейна виставка — унікальна нагода торкнутися непростої долі музею, його раритетів. Це і матеріали нашої фондової колекції, і експонати, передані свого часу до Національного музею Тараса Шевченка, і раритети, врятовані в часи Другої світової війни директором музею Андрієм Терещенком та передані УВАН (США) до фондів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ. В цих експонатах — історія творення музею: від обстеження будинку Житницького Федором Титаренком, побудови першої експозиції, часів німецької окупації до сьогодення. Це подвижницька праця поколінь музейників, починаючи з Володимира Міяковського, плеяди вчених Всеукраїнської академії наук, митців. Наші експонати — знову в музеї. Перше видання “Кобзаря” Тараса Шевченка 1840 року наразі надзвичайна рідкість.
Оригінальні київські світлини поета, зроблені його товаришем Іваном Гудовським у Києві 1859 р. Акварель Шевченка “Портрет юнкера”, що була подарована Будинкумузею письменником Юрієм Дольд-Михайликом, офорт “Вірсавія”, який подавав Шевченко на звання академіка. Цікаві будівельні креслення будинку Житницького роботи Федора Титаренка, перша експозиція Будинку-музею Тараса Шевченка на графічних проектах Василя Кричевського, рідкісні світлини 1920—40-х років, образ музею в творах художників різних часів. Кожен експонат має свою долю. Так, наприклад, полотно Сергія Єржиківського “Портрет батька Шевченка” (1928) із першої експозиції музею було втрачено в роки війни, а знайдено простим радянським солдатом на руїнах Кенігсберга. 25 жовтня 2018 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 90-річному ювілею Будинку-музею Тараса Шевченка. Зібралося широке і представницьке коло вчених, дослідників із академічних інститутів, ВНЗ, музеїв України, Башкортостану, Татарстану, Новосибірська (Росія). Порушено низку проблемних питань шевченкознавства, відбулися дискусії. Оперативно вийшов друком збірник “Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю Літературномеморіального будинку-музею Тараса Шевченка”. А ювілейні дні тривають. І в свято, і в будні приходять до музею люди. Це — особливий світ поруч із урбанізованим Майданом Незалежності, частинка міщанського життя XIX століття, частинка Шевченкового Києва.
90 років тому, 10 листопада 1928 року, відкрився перший музей Тараса Шевченка. Саме тут, у помешканні київського міщанина Івана Житницького на Козиному Болоті, жив Тарас Шевченко 1846 року. Незвичайна доля випала цьому будинку. Він пережив гарячкове вирівнювання крутосхилів Старого Києва під імперський ранжир і лихоманку забудови міста “лучшими домами”, витримав вир революційних подій, жахливу пожежу Хрещатика восени 1941- го, коли вогонь підступав під самі стіни, роки гітлерівської окупації, гримаси гігантоманії будівництва совєтського тай постсовєтського періодів. Багато бачила садиба за довгі роки. Освячений іменем Кобзаря, будинок уцілів, бо його берегли небо і люди.
Будьмо разом! П ЕРЕДПЛАТА—2019 П ЕРЕДПЛАТА—2019 Вартість передплати Вартість передплати
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
