Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

ОТАК І ТИ ЗГОРЯЙ

Слово Просвіти, №46 за 2005 рік

месте сгущаются образы вселенского страдания, объединяющего нас на горькой земле. Но когда мученик — поэт, то отчуждение и переход его в мир символов происходит не так просто. Каждое произведение его пульсирует, как свежая рана, его страсть, его порыв, его девственность живет в слове и отзывается в сердце читателя, ищущего не столько святости, сколько живого следа достойного человеческого деяния в нечеловеческих условиях, в которых “грех” порядочности считался преступлением”. Це уривок зі статті Євгена Сверстюка із книжки перекладів поезій Василя Стуса “Отак і ти згоряй”, яка вийшла друком у Видавничому центрі “Просвіта”. Чому саме російською? Вона наснажена енергетикою спротиву й подолання, волі до свободи, яка так необхідна сьогодні в просторі колишнього радянського табору. У цьому контексті видання й справді важко переоцінити. Редактор-упорядник Віктор Грабовський створив цілу симфонію героїчної непокори. Вогненні вірші Василя Стуса в перекладах Любові Сироти й Анатолія Ткаченка доповнюють графічні твори Панаса Заливахи. Вони перегукуються зі вдумливим, мудрим словом Євгена Сверстюка про філософію життя побратима — збереження й творення нації через власну душу, власну гідність і порядність. Левко Лук’яненко згадує останні дні Василя Стуса, через власний табірний досвід намагається відтворити душевний стан ув’язненого, коли замерзаєш у карцері, й поволі відходять із пам’яті рідні й друзі, занурюєшся глибше й глибше: “Большое “Я” вбирает в себя дух всего народа. Оно возвышается над родным краем и одновременно охватывает его более 2000-летнюю историю и все его географические прос-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин