Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №46 за 2005 рік

Слово Просвіти, №46 за 2005 рік

КОНКУРСНА ПРОГРАМА Повнометражні фільми з конкурсної програми “Молодість” так і кортить назвати “прихованими”. Чому? Тому що мало хто їх може побачити (окрім обмеженої кількості глядачів у Будинку кіно). Фестиваль минув, а далі? Кінотеатри навряд чи пустять їх у прокат (адже не часто на їхні екрани потрапляє фестивальне кіно). Можливо, колись ці стрічки й покажуть на якомусь телеканалі в глибоко нічному ефірі. А жаль, оскільки цьогорічні конкурсні фільми представляли досить широку панораму тем, і майже кожен із них мав якусь “родзинку” — чи в сюжеті, чи у візуальному вирішенні. Тому, оскільки шлях цих кіноробіт до більш широкої аудиторії, очевидно, буде довгим, то варто розказати про найцікавіші стрічки, їхній зміст і суть. “Знедолений” Серед розмаїття кіноісторій у конкурсних фільмах значна частина була присвячена воєнній темі або сімейним драмам. Зокрема Друга світова війна була відображена у двох стрічках, які відтворили два однакові й водночас різні аспекти — доля полонених. Тільки в одному випадку — євреїв, в іншому — німців. “Знедолений” Лайоша Колтаї (Угорщина) — історія про єврейського підлітка, який опиняється в Бухенвальді, та, зазнавши всіх пекельних страждань в’язня концтабору, він усе-таки вижив і дочекався визволення. Ця щемлива й одночасно страшна історія, хоча й не нова в кінематографі, знайшла відгук і в журі (кілька дипломів і приз молодому актору), й у глядачів. Другий фільм — “Полумгла” Артема Антонова з Росії — розповідав про взаємини німецьких військовополонених із мешканцями далекого північного села Полумгла, де німці будують вишку. Ці стосунки, зрозуміло, далекі від ідилічних, але в кожної з ворогуючих сторін усе одно залишається те людське, що дозволяє їм із часом співіснувати вже без пекучої ненависті. І хоча кінець цієї історії цілком закономірний як для реалій тих часів: полонених німців зрештою розстріляли, — на Батьківщині цей фільм назвали... антиросійським. Тим не менше, він здобув Ґран-прі на кінофестивалів Монреалі й диплом на “Молодості”. Цікаво, що на прес-конференції з режисером стрічки навіть розгорілися історичні дискусії, причому між журналістами. Інші фільми стосувалися сучасних воєнних подій. Боснійська стрічка “На захід” Ахмета Імамовича, як і багато фільмів балканського реґіону, “На захід” продає опіум. Вони мріють вирватися з пустелі, а водій вантажівки, який єдиний поставився до них людяно, навпаки, тікає в пустелю. А фільм із В’єтнаму “Наречена тиші” (реж. Доан Мінг Фуонг, Доан Тханг Нгіа) поетично розповідає про молодого чоловіка, що прагне узнати історію своєї матері, яку він втратив у ранньому дитинстві і про яку нічого не знає. Версії, які він чує від свого прийомного батька, його братів, буддійського ченця, різняться. Яка з цих історій правдива? Чи, може, у кожній є крихта правди і крихта брехні? Чому їхні версії відрізняються і що ж трапилося насправді? Усе це так і залишається загадкою, яка кличе молодого чоловіка у наступні подорожі, щоб хоч трохи доторкнутися до минулого, яке він не зі своєї волі втратив, і знайти своє майбутнє. Несподіваною виявилась участь у конкурсній програмі комедії, адже фільми такого жанру рідкісні гості на фестивалях. Тим не менше, бельгійська стрічка “Айсберг” (реж. Фіона Гордон, Домінік Абель, Бруно Ромі — вони ж виконали “Айсберг” головні ролі) сповнена абсурдистського гумору, сподобалася і журі (приз за кращий повнометражний фільм і нагорода кращій актрисі), і публіці. У стрічці йдеться про звичайну жінку — менеджера фаст-фуду і матір сімейства, яка випадково провела ніч у морозильній камері рідного закладу і після того у неї з’явилося нав’язливе бажання знайти справжній айсберг. Насправді ця комедія (небагатослівна, сповнена кумедних ситуацій і знахідок) не така вже й проста, як може здатися, — адже тут можна побачити нудність і рутинність забезпеченого життя, коли втеча за своєю мрією сприймається як божевілля. Зате таке божевілля потім приносить ні з чим не порівнюване ейфорійне щастя.

Продовження статті з попередньої сторінки — фрагмент сторінки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин