“Ми на ланах своїх родючих Стікали потом і слізьми, А деспот голодом нас мучив. Ми є, Були. І будем ми”. Андрій Легіт · с. 4сторінка оригіналу ↗
«ЗА РАДЯНСЬКУ РОБОТУ НІХТО НЕ ПОЗИЧИТЬ ХЛІБА…»
Слово Просвіти, №46 за 2007 рік
Зінаїда ЯНЕНКО, архівіст Державного архіву Пол# тавської області
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ГОЛОД НАВЕСНІ 1929 РОКУ За часів Богдана Хмельницько# го українці склали пісню про віль# не, щасливе життя: “Ой, немає луч# ше, ой, немає краще, чим у нас в Україні!” То був короткий період волі, коли значна частина посполи# тих покозачилася, народ скинув “поневолення лядське” і жив надія# ми на світле майбутнє. Та “скажені сини України” затіяли Руїну, прий# шла неволя на три сотні років. Особливо нестерпним стало жит# тя, коли в результаті жовтневого перевороту до влади прийшов Червоний Ісав і проголосив: “Сенс життя — це сите черево, юшка”. У безумстві своїм він сказав, що Бо# га немає. Правив без совісті, без честі й без розуму. Розум — то вте# ча від злого, так написано у книзі Іова. Не було Розуму, бо зло твори# лося повсякденно на величезній території СРСР. Забирали не тільки поживу духовну — виривали з рота у селянина хліб щоденний. Україн# ську націю нищили поступово, але послідовно. Нещадні хлібозаготівлі змушували селян голодувати на# весні 1929, 1930, 1931, 1932, а 1933 року змордоване українське село вимирало, бо вже не мало си# ли боротися. Читайте документи, думайте, адже під “мудрим проводом” чу# жих хліб здебільшого забирали свої, сусіди, інколи з партійним квитком, та у більшості “забирачів” його не було. Чи змінилися ми з тих часів? Чи усвідомили себе єдиним народом, який здатний будувати державу, а не палаци для можно# владців? Документи, які публікуються, зберігаються у Державному архіві Полтавської області. Вони відтво# рюють механізм хлібозаготівель, розповідають про голодний бере# зень#квітень 1929 року. Джерела подані мовою оригіналу зі збере# женням стилю викладу і всіх мов# них особливостей часу, тому трап# ляються русизми, українізми, не вживані нині слова. Орфографічні та грубі пунктуаційні помилки вип# равлені без застережень. Протягом 1925—1930 років ви# щою адміністративно#територіаль# ною одиницею на місцях були окру# ги, яким підпорядковувалися райо# ни. Документи віддзеркалюють по# дії, що відбувалися в населених пунктах Кременчуцької округи.
ІЗ МЕМОРАНДУМУ У СПРАВІ ПЕРЕКРУЧЕННЯ ЛІНІЇ РАДВЛАДИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В ЧОТИРЬОХ СЕЛАХ ОНОПРІЇВСЬКОГО РАЙОНУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ОКРУГИ, ЩО МАЛО МІСЦЕ 25—30 БЕРЕЗНЯ 1929 РОКУ У перших числах квітня біжучо# го 1929 р. Кремпрокуратура одер# жала відомості, що по деяких селах Онопріївського району, як в Омельнику, Зибкому, Іванівці та в самій Онопріївці, під час проведен# ня хлібозаготівель, за час 25—30 березня, були припущені з боку службових осіб перекручення, які виявилися в арештах деяких се# лян, нанесенні деяким селянам об# раз тощо лише за те, що вони від# мовлялися продати певну кількість хліба. Проведеним передсудовим слідством, під час якого було допи# тано понад 120 осіб, встановлено наступне: У 20#тих числах березня по зазначених селах був встановле# ний такий метод заготівки: склика# лися куткові збори, на яких роби# лася доповідь про хлібозаготівку, після якої зазначеному кутку або сотні пропонувалося прийняти на# мічений план. Коли план на цих зборах прий# мався, то негайно ж обиралася ко# місія із селян цього ж кутка, яка визначала, хто на цьому кутку або сотні є хлібодержателем і яку кіль# кість він може продати. Після того викликалися до цієї комісії ці селя# ни і кожному з них пропонувалося продати намічену кількість пудів хліба. Коли ж такий метод себе ціл# ком не виправдав, уповноважені, що були призначені від РВК по цих селах, почали викликати цих окре# мих селян, що уперто не продава# ли своїх лишків, до себе, де загро# зами висилки на Соловки, за межі округи, арештами і т. п. примушу# вали їх продати ту кількість хліба, яку на кожного з цих селян було призначено кутковою комісією, а саме: По селу Омельник. Уповноваженим по зазначено# му селу від РВК був гр. Чаплянка Петро. Числа 27—28 березня 1929 ро# ку після того, як куткові збори не дали бажаних наслідків щодо пов# ного виконання плану по селу, Чап# лянка почав викликати до себе у сільраду тих селян, що не продали наміченої комісіями кількості хліба. Коли ж після його пропозицій про# дати хліб селянин відмовлявся, ка# жучи, що в нього хліба зайвого вже немає, Чаплянка починав йому загрожувати висилкою на Солов# ки, за межі округи тощо, коли і це не допомагало, він його об’являв заарештованим і саджав у хату#чи# тальню, де біля дверей поставив виконавця Токаря Грицька (бідняка безлошадного), якому заявив: “Я тобі даватиму заарештованих, но нікого з них не випускай”. Таких арештованих з 8 години ранку до 7—8 години вечора набралося осіб 40—50, і лише увечері вони ним бу#
ли одпущені. Були серед арешто# ваних середняки і навіть бідняки, члени КНС, а саме: Письменний Андрій, член КНС, якому пропону# валося вивезти 2 пуда (далі список бідняків та середняків)… Ткаченко Христофор — середняк, якому Чаплянка заявив: “Що схочемо, той зробимо, хоч декого і на Далекий Схід одправимо, но план виконає# мо, но через вас Комуністична партія не загине…” Документ чималий, далі розпо# відається, як Чаплянка добився свого: погнав найзаможніших заа# рештованих селян до райцентру в міліцію, а ті з дороги повернулися і вивезли свій хліб. По інших селах теж мордували селян. В Онопріївці батько просив сина#уповноваже# ного пожаліти брата, бо у того ве# лика сім’я і зайвого зерна немає, а син накричав на батька, що його теж заарештує, батько заплакав тай пішов. Інший уповноважений на зауваження селянина#бідняка, що забирають останнє, хоч вішайся, сказав: “Пускай всі вішаються, аби хліб вивезли”. Ф. п. 16, оп. 1, спр.102, арк. 11417 У квітні 1929 року селяни голо#
дували. Підтверджує це наступний документ. Із спецдонесення КременG чуцького окружного відділу ДПУ Кременчуцькій контрольній коG місії РобітничоGселянської інсG пекції про голод та настрій голоG дуючих селян станом на 24 квітG ня 1929 року Отмечаем обострение голода. Оказываемая помощь местами яв# но недостаточная, что приводит к отрицательным реагированиям бедноты и актива, учавствующего в кампании хлебозаготовок. Заслуживают внимания поджо# ги в Кишенковском районе бедно# той зажиточных крестьян и слабая работа комиссий по помощи, в час# тности отсутствие контроля со сто# роны районных (комиссий) за дея# тельностью сельских (комиссий). “Помощь не получают” С. Козельщина Бригадиров# ского района. Голодающими ог# раблен млин. 10 апреля во время раздачи печеного хлеба около сельсовета был плач и нарекание голодающих на то, что если в се# мье голодают пять человек, то по# мощь оказывается одному. Часть голодающих никакой помощи не получает. “Обманывать умеете” С. Рублевка Глобинского райо# на. По наряду дано на апрель 35 пудов, т. е. на каждого голодающе# го пришлось к выдаче по 2 ки# лограмма. Отмечаются случаи опуханий. Настроение голодаю# щих злобное и требовательное. Есть случаи заболеваний детей# школьников, которые вообще, по# занимавшись 2—3 часа, уходят с головной болью. 18 апреля вдова Войтенкова, увидя у других жен# щин кусок черного хлеба, со сле# зами просила дать ей небольшой кусочек для 3#х детей. План хлебо# заготовки в Рублевке выполнен на 154 %, в связи с этим обещали увеличить помощь голодающим, но это оказалось на словах, “помо# гали, помогали, а нам только поо# бещали — обманывать умеете”, — говорят голодающие. “Нужно объединяться” С. Погребы Глобинского райо# на. Оказываемая помощь распре# деляется по 10 фунтов на голода# ющую семью. Каждый день в сель# совете можно слышать настойчи# вые требования хлеба и угрозы ра# ботникам сельсовета. В последнее время среди голодающих отмеча# ются разговоры: “Нужно объеди# нятся бедноте и идти жаловаться в район”. В наличии также топливный го# лод, так бедняк Слюта разобрал полхаты, спалил крышу, разбирает деревянные части для топки, (крестьянами) разбираются забо# ры, рубятся даже фруктовые дере# вья.
“Здесь хлеба нет” С. Шепелевка Глобинского ра# йона. Голодающий бедняк Третьяк обратился к уполномоченному РИК’а Кругляку за советом, где ему искать помощи, последний, вы# вернув карман, сказал: “У меня здесь хлеба нет”, после чего ушел.
“Что это — издевательсG тво?” С. Борисы Глобинского района. Весь мерчук роздан еще в марте месяце. В настоящее время в сельсовете имеется больше 100 заявлений на помощь. Обследова# нием подтверждено, что все по# давшие их действительно голода# ют. В ссыпке ЕПО имеется 300 пу# дов навезенного хлеба, беднота, особенно актив, работавший по хлебозаготовке, требует распре# делить это зерно по голодающих. Ежедневно в сельсовете стоит ру# гань. Особенно волнуется бедняц# кий актив, разговоры которого но# сят характер: “Посылали нас на хлебозаготовки, рвали мы сапоги, переругались со всем селом, а те# перь сами не имеем хлеба и дол# жны сдохнуть от голода, т. к. нам ведь за советскую работу никто не даст хлеба взаймы, что это, изде# вательство над бедняком или что?” Со стороны кулачества замет# но использование этого положе# ния и агитация: “Может вам кто и помог бы, но ведь вы коморы все очистили, весь хлеб вывезли в коо# перацию, а она из села, не остави# ли ничего бедняку”. “Волынка” 20 апреля в с. Манжелее Вели# кокрынковского района толпа жен# щин и детей до 300 человек, бла# годаря агитации трёх беднячек# вдов, всегда сдающих свою землю с половины и к Новому году остаю# щихся без хлеба, под влиянием временного ослабления снабже# ния голодающих подошла к сель# совету и с угрозами потребовала открытия и раздачи хлеба из ссып# ки кооперации. Там находилось 9000 пудов зерна, не вывезенного в связи с бездорожьем. С толпы были призывы разгромить ссыпку, сельсовет и т. д., но активных действий толпа не приняла. При# бывшими представителями райо# на часть особо нуждающихся была хлебом снабжена, и настроение толпы получило перелом в лучшую сторону, и все разошлись. “Боже, царя храни” С. Еремеевка Жовнинского ра# йона. Бедняк Поливар говорил: “Очень плохо жить, хлеб дорогой, а еще не достанешь. Все дорого, ос# тается бедноте одно петь: “Боже, царя храни”. “Неудовлетворенность поG мощью” С. Ханделеевка Кишенского района. Доставка и помощь в ап# реле задержана, в связи с чем по# ложение голодающих отчаянное. Имеются случаи опухания и один случай смерти от голода… “Я тебе дам муки, но…” С.Онуфриевка Онуфриевского района. К председателю КНС Кох# но поступило заявление о помощи-от беднячки Кочетковой М. Д., к ней на дом пришел Кохно, заявив# ший: “Я пришел к тебе узнать, есть ли у тебя мука или нет”, после чего стал принуждать её к сожительс# тву, заявляя: “Я дам тебе муки на отработок”. Кочеткова выгнала Кохно из хаты и заявила об этом на собрании бедноты. Начальник КООГПУ: Лея Начальник УЧОСО: Терский Ст. уполномоченный: Черкалов ДАПО ф.п.16, оп. 1, спр. 106, арк. 56, 57, 59
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
