“Україна в недалекому майбутньому має стати передовою нафтовидобувною державою світу”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
ПРО НЕВИЧЕРПНІСТЬ СВІТОВИХ ЗАПАСІВ НАФТИ Й ГАЗУ
Слово Просвіти, №46 за 2007 рік
В. І. СОЗАНСЬКИЙ, відділення Морської геології НАН України; П. М. ЧЕПІЛЬ, Інститут “Науканафтогаз” НАК “Нафтогаз України”
У наш час широкого розголосу набула хибна думка про те, що нафту й газ незаба# ром буде вичерпано: нафту — через 20 років, газ — через 50, і людство впритул підійде до енергетичної кризи. Ці песимістичні виснов# ки про майбутнє нафтової енергетики ґрун# туються на теорії органічного походження нафти — з органічних решток у породах, із яких неможливо отримати великі поклади нафти. Зовсім по#іншому оцінює перспективи розвитку нафтової промисловості світу не# органічна теорія, згідно з якою нафта утво# рилася в глибинних надрах Землі в результа# ті неорганічного синтезу й проникла по роз# ломах у верхні частини земної кори, де й ут# ворила родовища. Оцінку світових запасів нафти з позицій органічного й неорганічного уявлень про природу нафти свого часу провели амери# канські дослідники А. С. Ласаґа та Х. Д. Гол# ланд (Lasaga., Holland, 1971) і опублікували результати своїх досліджень в авторитетно# му американському журналі Science (Наука). За їхніми розрахунками, кількість нафти, яку здатна продукувати вся органіка Земної кулі, можна зобразити у вигляді плівки завтовшки 2,5 мм, що рівномірно покриває всю повер# хню планети. У випадку неорганічної природи нафти товщина такого шару дорівнювала б 10 км. А це означає, що нафти на Земній кулі з пози# ції неорганічної теорії нафтоутворення у 8 мільйонів разів більше, ніж запасів за орга# нічною теорією походження. Тому прихиль# ники неорганічної природи нафти вважають, що на Земній кулі є колосальна кількість не# врахованих вуглеводнів, достатня для пот# реб людства на тисячі років. А прихильники органічного походження нафти час від часу піднімають тривогу про наближення енерге# тичної кризи у зв’язку з вичерпанням світо# вих ресурсів. Спеціальне дослідження цієї проблеми, яке виконав американський геолог П. Прайс 1947 року, показує, що відколи Дрейк 1859# го пробурив першу в світі нафтову свердло# вину, майже кожні п’ять років хтось сигналі# зував про виснаження запасів нафти й газу. При цьому найрезонансніші заяви надходи# ли від авторитетних фахівців, які мали у сво# єму розпорядженні найповнішу інформацію про запаси корисних копалин і були деталь# но ознайомлені з геологічною будовою ро# довищ. Так, провідний американський геолог ХІХ ст. С. А. Ашбернер 1886 року застерігав уряд США щодо необхідності бережливого ставлення до нафти у зв’язку з швидким наб# лиженням вичерпання її ресурсів. А його співвітчизник Т. Дей 1909 року подав рапорту Білий дім про те, що ресурси нафти в США остаточно буде вичерпано між 1935—1944 роками. Авторитетний американський геолог Д. Уайт, він же головний геолог Геологічної служби США, доводив 1920 року, використо# вуючи великий фактичний матеріал, що ви# добуток нафти в США досягне свого макси# муму через 3—5 років, після чого піде на спад, і стверджував, що він ніколи не переви# щить 540 млн барелів на рік (57 млн т). Хоч у 70—80 роках минулого сторіччя США видо# бували нафти вдесятеро більше. Особливо великий резонанс про вичер# пання світових ресурсів нафти й газу та про наближення енергетичної кризи виник у 70#ті роки минулого століття, коли арабські країни ввели ембарго на постачання нафти в Захід# ну Європу, США і Японію, й там стали з’явля# тися ознаки економічної кризи. Журнали й газети зарясніли заголовками: “Ера дешевої нафти закінчується”, “Світові запаси нафти виснажуються”, “Уже видніє дно колодязя, з якого людство черпає нафту”. Один із найав# торитетніших геологів#нафтовиків амери# канський учений Г. Гедберг попереджав про необхідність звикнути до того, що запаси нафти на Земній кулі обмежені й незабаром будуть вичерпані. Він писав: “Ми живемо за# раз у короткому й швидкоплинному відтинку часу світової історії, який можна назвати “нафтовою добою”. Ми мали кам’яну добу, бронзову добу, залізну добу, і майбутні істо# рики наречуть нашу добу нафтовою, коли людство повністю залежить від нафти. Але ця доба буде короткою, тривалістю не біль# ше 200 років…” Результати вивчення протягом останніх років конкретних нафтових і газових родо# вищ світу показують, що нафта й газ — від# новлювані корисні копалини, і можливо, що ці цінні енергоносії невичерпні. У багатьох реґіонах світу отримано матеріали про те, що нафта й газ постійно підживлюють родо# вища. Уперше на приплив нафти з більших гли# бин у пласти, які експлуатують, звернули увагу сто років тому старогрозненські наф# товики. Геолог Л. І. Баскаков на III Всесвіт# ньому нафтовому конґресі в Бухаресті у 1907 р. подав розрахунки з видобутку нафти з середньоміоценових покладів Старогроз# ненського нафтового родовища, з яких вип# ливало, що кількість нафти, видобутої до 1907 р., не могла вміститися в тих покладах. На думку Л. І. Баскакова, у верхні частини ро#
довища за рахунок вертикальных пе# ретоків надходила нафта з більших глибин. Згодом нафту того родовища відкрили в більш глибокозалягаючих третинних та крейдових відкладах. Тай в інших родовищах об’єднання “Грознефть” відзначало додатковий приплив нафти за рахунок вертикаль# ної міграції. Тому запаси окремих ро# довищ перераховували у бік збіль# шення по три#чотири рази, оскільки сумарний видобуток був набагато більшим від підрахованих запасів. У наші дні після тривалих простоїв свердловин, викликаних воєнними ді# ями в Чечні, нафта, яка надійшла з глибин, почала заповнювати родови# ща та з’являтися на поверхні, що призвело до відновлення кустарного видобутку нафти з неглибоких свер# дловин, які раніше були сухими. Великий вплив на формування поглядів геологів#нафтовиків на збе# рігання родовищ нафти й газу мали дослідження В. А. Соколова щодо проблем дегазації надр Землі. В. А. Соколов і його співробітники протягом багатьох років вивчали проблеми дифузії та мікрофільтрації вуглеводневих газів через гірські по# роди. На основі цього вони опрацюва# ли прямі геохімічні методи пошуку ро# довищ нафти й газу, відомі як газова зйомка, і встановили, що з родовищ постійно виділяються вуглеводні, внаслідок чого від# буваються великі втрати нафти й газу протя# гом геологічного часу. Соколов зробив вис# новок, що в давніх породах, наприклад пале# озойських, не можуть зберегтися скупчення газу, бо його поклади руйнуються з плином часу внаслідок дифузії. Отже, існування пок# ладів нафти й газу в палеозойських породах можливе тільки за умови підтоку нових пор# цій вуглеводнів. Явища підтоку вуглеводнів із глибин до поверхні дуже поширені на Земній кулі й від# буваються в гігантських масштабах. Вони чіткіше виявляються у водних середовищах, ніж на суші, тому бульбашки метану, що під# німаються з глибин, помітні у воді навіть не# озброєним оком. Наприклад, у Чорному морі виявлено колосальні виходи метану, які чітко фіксуються на ехограмах у вигляді димів чи факелів, кількість яких складає 4000 прояв# лень. Розрахунки показують, що з дна моря за добу виділяється 1 млрд кубометрів газу. А це свідчить про потужний потік вуглеводнів із глибин Землі й дає змогу зробити висно# вок, що Чорне море — одне з найперспек# тивніших у світі щодо нафтових шарів й міс# тить у своїх надрах більше нафти й газу, ніж Каспій чи Північне море. Відкриття в останні роки надгігантського родовища нафти на Чорноморському шель# фі біля берегів Криму на структурі Суботіна, запаси нафти якого удвічі більші від усіх за# пасів нафти, відкритих в Україні за 150#річну історію нашої нафтової промисловості, свід#
чить про величезні перспективи відкриття нових покладів нафти й газу в Чорному морі. Отже, Україна в недалекому майбутньому має стати передовою нафтовидобувною державою світу. Українським нафтовикам відомі факти, що з Шебелинського газового родовища вже давно викачали підраховані запаси газу (430 млрд м3), проте родовище досі діє. За 50 років експлуатації, що розпочалася 1956#го, із Шебелинського газового родови# ща викачали майже 600 млрд м3, тобто кіль# кість газу збільшилась на 170 млрд м3. Тобто за рік у Шебелинське родовище додатково з глибин надходить понад 2 млрд м3 газу. Прикладом родовищ, у яких зафіксовано приплив нафти у пласти, які експлуатують, є також найбільші нафтові родовища в Україні — Гнідинцівське та Леляківське. З цих родо# вищ уже давно викачали втричі більше наф# ти, ніж підраховані запаси. Проте вони пра#
цюють і досі. Нагадаю, на Гнідинцівському родовищі з пласта К#1 (верхній карбон) ви# добуто нафти вп’ятеро більше, ніж очікували. Ще промовистіші дані на Леляківському нафтовому родовищі. Видобуті запаси з го# ризонту П#1#3 у 1,5 раза перевищують за# тверджені геологічні запаси, які теж перера# ховували двічі. З цього пласта видобуто вде# сятеро більше нафти, ніж очікували за нор# мами видобутку. Родовище перебуває в роз# робці. Цікаві результати отримано на відпра# цьованих і виведених із розробки газових родовищах: Пролетарському (початкові за# паси газу 17,6 млрд м3), Білоусівському (по# чаткові запаси газу 2,5 млрд м3), Чорнусько# му (початкові запаси газу 0,5 млрд м3). Під час перевірки виснажених покладів цих ро# довищ з’ясували, що вони повністю віднови# лися протягом 15—20 років. Пластові тиски свердловин стали такими, якими були під час їхнього відкриття 1966 р. Про сучасне формування покладів нафти й газу свідчить розподіл тисків у Рудівсько# Червонозаводському газоконденсатному родовищі в Дніпровсько#Донецькій западині, яке перебуває в розробці. Сьогодні є багато даних про поповнення запасів нафти й газу в родовищах у низці ре# ґіонів світу. До таких належать блок 330 (Юд# жин Айленд) у Мексиканській затоці, деякі родовища басейну Кук Інлет (Аляска), кілька нафтових родовищ в Узбекистані, Татарстані (унікальне Ромашкінське родовище), Азер# байджанські родовища, газовий супергігант
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
