Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Феномен слова4зброї, починаючи від Велесової книги, характеризується бороть4 бою за справедливість, добро і правду”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

ДОЛЯ — БУТИ УКРАЇНЦЕМ

Слово Просвіти, №46 за 2007 рік

Могильницька, Микола Суховець# кий, Ніна Одолинська, Віктор Со# роковський, Мирослав Мосюк… Перелік може і повинен бути про# довжений. Сьогодні, як ніколи, хворе посттоталітарне суспільство по# требує правди про власне істо# ричне минуле. Руйнівні процеси періодично досягають критично# го рівня. На жаль, сучасність де# монструє “розхитаність”, “розми# тість”, “дифузність” етносвідо# мості, етнічну (хоч як це парадок# сально!) невизначеність україн# ців, які репрезентують ті чи інші територіальні громади нашої держави. Мас#медійний простір інтенсивно заповнюється не# правдивою інформацією ворожо# го антиукраїнського змісту. Тому ця книжка, унікальна своєю правдивістю, життєвістю, так потрібна нашому читачеві. Останнім часом дуже цінують до# кументи. А тут їх понад шість де# сятків. Кожна нація формується спільними загальнонаціональни# ми цінностями, категоріями, пос# татями. На жаль, нас, українців, зараз об’єднує не чинник мови, не чинник релігії, не чинник виз# наної особистості, а лише чинник державної території, і на неї теж зазіхають. І поділ нас за окреми# ми землями, певно, комусь дуже вигідний. Юрій Зайцев своєю книжкою спростовує цю тезу. Доля урод# женця Донбасу, вихованця зруси# фікованої Миколаївщини й “кос# мополітичної” Одеси, закоханого у Львів та Карпати Олекси Різни# кова засвідчує, наскільки фаль# шиві просторікування політиків про поділ України на неприми# ренних східняків і західняків. На прикладі Олекси Різникова, його побратимів і земляків Миколи Ру# денка, Івана Дзюби, Василя Сту# са, Олекси Тихого ми бачимо, що вся Україна єдина, як і тисячу ро# ків тому! Дослідження історії культури має бути максимально наближе# ним до першоджерел — докумен# тальних текстів, мемуарів, архів# них матеріалів, прози, поезії, пуб# ліцистики. Дуже важливий у тако# му пошуку наукової інформації безпосередній контакт із людьми — свідками й учасниками доле# носних історичних подій, адже тут не споглядання історії, а її прав# диве відтворення. Самоідентифі# кація особистості за багатьма чинниками детермінована само# ідентифікацією нації і навпаки. У книжці “Я винен тим, що украї# нець” є промовисті факти щодо “народження українця”. Один із найважливіших чинни# ків самоусвідомлення національ# ного “Я” — мова, досконале воло# діння якою дозволяє “занурюва# тися” у писемні джерела етнічно# го космосу, вилучати сучасну ін# формацію з усної комунікації, зокрема, побутового мовлення та простору мас#медійних каналів. Українське суспільство зараз, як, можливо, ніколи, вимагає по# вернення “культових” імен у най# кращому розумінні цього слова, адже відомо, що навчаються на прикладах вчинків яскравих осо# бистостей. Сакральними, свя# щенними для нас є прізвища Шевченка та Франка. Книжка Юрія Зайцева “Я ви# нен тим, що українець” демонс# трує великий інтелектуальний і мистецький потенціал української нації, її дивовижну здатність са# мореанімуватися, кидати виклик, бути конкурентоспроможною в умовах глобалізаційних тенденцій розвитку планети.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин