Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Призначення цих художніх витворів — облагороджувати середовище, вносити дух гармонії”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ПОРТРЕТ ГОБЕЛЕНА ВІД НИТКИ ДО КИЛИМА

Слово Просвіти, №46 за 2007 рік

Валентина ДАВИДЕНКО Друга Всеукраїнська трієнале художнього текстилю “Від давніх традицій до сучасних новацій” після Києва експонуватиметься в інших столицях світу, зокрема, в Парижі, Мадриді й Нью#Йорку. Про це пові# домила вже на презентації співку# ратор проекту і голова журі Зоя Че# гусова. Здавалося б, після грандіоз# ного Арт#фестивалю в Українському домі киян важко вразити ще одним мистецьким явищем. Та фантазійна “гра з грою” художників текстилю-таки полонила розмаїттям образно# пластичних знахідок і перетворила зали Будинку художника на театр, де присутнє власне архітектурно# просторове середовище. Митці продемонстрували і несподіване використання якостей природних матеріалів (“Пружні об’єкти” з лози Тамари Бабак), пошуки в царині на# ціонального стилю (композиція “Шлях” Лідії Борисенко), розвиток традицій мистецтва гобелена і ху# дожнього розпису на тканині (Олек# сандр Левадний, Іванна Токар, На# таля Гронська, Олена Ульянова). Масштабна експозиція пред# ставила тільки третину робіт, які надійшли на конкурс, і, як зізнали# ся члени журі, добирати експонати Фото О. Литвиненка на виставку було дуже складно, настільки багата Україна майстра# ми цього жанру, що блискуче во# лодіють технічними засобами і мислять сучасними категоріями. Недарма ж поряд із композиціями художнього текстилю панораму виставки збагатили експеримен# тальні роботи з інших матеріалів — аж до поліетилену. Мабуть, голов# ною ознакою нинішньої трієнале можна назвати вільних дух твор# чості, не скутий умовностями. Ук# раїнські митці розширюють діапа# зон мистецтва текстилю на почат# ку нового тисячоліття і водночас демонструють високу професійну школу, що приємно вирізняє цей проект з#поміж інших. Немає екс# периментування лише задля того, щоб шокувати глядача чи замаску# вати професійну недосконалість, що подекуди зустрічаємо в сучас# ному живописі. Можливо, тому, що призначення цих художніх витво# рів — облагороджувати середови# ще, вносити дух гармонії; автори уникають деструктивних тем і пох# мурих мотивів. Якщо самі худож# ники називають цей благодатний жанр “гра з грою”, то дух виставки я б означила як польоти на пуан# тах, настільки схиляли до такого руху#пурхання цими залами шов# ки, нитяні плетива, мотузяні вер# вечки, невагомі, пірчасті, мов хмарки, композиції, де поєднано батик з лозою, лляні поліські ляль# ючого персоналу, оригінальністю режисерських рішень і, звичайно ж, блискучими акторськими робо# тами Андрія Романія та Михайла Кришталя. У вересні — гастролі до Маріу# поля, де донеччан знають і люб# лять. Гастрольний репертуар До# нецької муздрами складався з са# мих лише україномовних вистав. І знову перемога: звиклі до росій# ськомовних вистав свого театру маріупольці задоволено сприйма# ли вистави українською. І, нарешті, у жовтні — гастролі в Харкові. Мабуть, на цю поїздку весь колектив театру очікував з найбільшим нетерпінням, адже саме в Харкові 80 років тому на# родився Червонозаводський ро# бітничий театр, який згодом став Донецьким академічним україн# ським музично#драматичним. На своїй батьківщині театр не був ду# же давно. Проте триста кіломет# рів, що розділяють міста, — не настільки велика відстань, щоб у Харкові зовсім нічого не чули про донецький колектив. Тим більше, що Харківський університет мис# тецтв ім. І. Котляревського і Хар# ківський інститут культури періо# дично постачають Донецьк чудо# вими творчими кадрами, та й ре# жисер гастрольної вистави Олек# сандр Аркадін#Школьник трива# лий час працював у Харкові. Отож чарівні блондинки з жіночого джаз#бенду з легкістю підкорили Харків, а у режисера та акторів Михайла Кришталя й Андрія Ро# манія з’явилося багато шануваль# ників. Про мюзикл “У джазі тільки дівчата” в Харкові говорили ще довго і шкодували лише про одне — чому гастролі донеччан були такими короткими. І ще одна особливість двох ос# танніх гастрольних поїздок — вони були обмінними. Саме така форма співпраці між театральними колек# тивами, на думку художнього ке# рівника — генерального директо# ра Донецького театру Марка Бро# вуна, сьогодні найефективніша і найкорисніша не лише для театрів, а й для глядачів, театральне меню яких урізноманітнюється.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин