“Припинити наругу над пам’яттю мільйонів українців, невинно знищених комуністичним режимом”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
КАТЕРИНИНСЬКА ЦЕРКВА: БЛОКАДУ ЗНЯТО, ВІРЯН НЕ ПУСКАЮТЬ, ХРАМ І ЕКСПОНАТИ ПОШКОДЖЕНО. ХТО ВІДПОВІСТЬ?
Слово Просвіти, №46 за 2007 рік
Петро АНТОНЕНКО
Нарешті після майже півторарічної блокади звільнено з облоги багатостраждальну Катери# нинську церкву Чернігова. Нагадаємо, що цей старовинний козацький храм кінця ХVII—по# чатку ХVIII століття торік у квітні розпоряджен# ням голови обласної державної адміністрації М. Лаврика нарешті передали в користування козацькій православній громаді, яка близько 15 років добивалася цього. Офіційно церква перебуває на балансі Національного історико# культурного заповідника “Чернігів стародав# ній”, тобто це державна власність. Останнім часом заповідник передавав її в оренду Черні# гівському державному історичному музею, який відкрив тут свій філіал — Музей народно# прикладного мистецтва Чернігівщини. Для експонатів музею#філіалу підшукува# ли нове місце, храм планували мирно пере# дати вірянам. І раптом літньої ночі, напере# додні завершення вивезення експонатів, церкву було заблоковано наметами. Їх вста# новили представники Прогресивної соціа# лістичної партії і церковники та віруючі єпар# хії Московського патріархату. У такий спосіб вони прагнули не допустити в церкву козаць# ку громаду. А річ у тому, що ця громада нале# жить до Київського патріархату. Нахабним блокуванням не обмежилися. Московські церковники разом із однією з мікропартій
Пошкоджено експонати вартістю в мільйон гривень. На терміновий ремонт церкви треба не менше мільйона. Хто заплатить? Міліція, Московська церква, політикани? Чи НІХТО?
оскаржили в суді розпорядження губернато# ра про передачу церкви. Наші неспішні суди цю справу розглядали понад рік, тому релігійна громада не могла зайти в храм. Але чому тоді сюди не могли потрапити й працівники Історичного музею та Національного заповідника — господарі приміщення? До речі, заповідник зостається господарем за будь#яких обставин, навіть після передачі церкви в користування віря# нам. Нагадаю, що йдеться про державні ор# ганізації. Між тим, з церкви так і не встигли вивезти експонати приблизно на мільйон гривень. Понад рік було бездоглядним й саме приміщення церкви. Весь минулий осінньо# зимовий сезон так і не було ввімкнено опа# лення. Та й як інакше, коли блокувальники на# хабно навісили на двері свої замки, обкрути# ли їх дротом і не підпускали нікого й близько? Міліцейські наряди понад рік стерегли цей замок і блокувальників. Численні звернення дирекції заповідника до правоохоронних ор# ганів зосталися без реагування.
Позивачі, програвши в Чернігові всі судо# ві процеси, несподівано виграли апеляцій# ний у столиці. Київський апеляційний адмі# ністративний суд прийняв рішення скасувати згадане розпорядження голови облдержад# міністрації про передачу церкви громаді. Мотивували рішення тим, що під час переда# чі таких об’єктів потрібне погодження відпо# відних органів охорони культурної спадщи# ни. Але суд чомусь “не помітив”, що таке по# годження від Міністерства будівництва, архі# тектури та житлово#комунального госпо# дарства вже існує. Звичайно, облдержадмі# ністрація і віруючі Київського патріархату ос# каржать це рішення. Тобто судові баталії три# вають. А що ж із церквою й експонатами? На# решті чернігівська міліція отримала чітку вка# зівку і 8 листопада розблокувала храм. На другому році блокади представники заповід# ника і музею нарешті змогли зайти у свій об’єкт. Науковці побачили сумну картину, що, врешті, й очікували. Комісія все детально зафіксувала й склала протокол. У ньому від# значено, зокрема, що безцінні експонати зазнали серйозних ушкоджень, можливо, й непоправних. А серед цих експонатів — уні# кальний рушник, якому вже третє століття, інші вироби народних майстрів. Не лише тка# нини, а й дерев’яні вироби вкрила пліснява, грибок, все поточила міль, тля. Зіпсована
Фото автора система опалення. За найскромнішими під# рахунками, церкві й експонатам завдано шкоди на мільйон гривень. У той же день експонати вивезли з цер# кви. Те, що можна відреставрувати, врятува# ти, спробують відновити. Заповіднику, тобто державі треба негайно починати ремонтно# реставраційні роботи у церкві, до речі, всьо# го кілька років тому за немалі кошти відрес# таврованій. Але втраченого не повернеш. Схоже, ми втрачаємо й елементарне почуття відповідальності, відчуття того, що повинна існувати державна влада, яка дбає про сус# пільні інтереси. Хто відшкодує збитки, хто врешті відповість за цей безлад?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
