Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Російськомовні абітурієнти після завершення навчання на факультеті стають українськомовними інженерами”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

«ПРОСВІТА»

Слово Просвіти, №46 за 2008 рік

ДО 140%РІЧЧЯ «ПРОСВІТИ» Богдан САВКІВ, дійсний член Української нафтогазової академії, просвітянин Цього року відзначаємо не лише 140-річчя від заснування Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, а й 100-річний ювілей від створення Українського технічного товариства. Ініціаторами його заснування були професор Львівської політехніки Роман Залозецький та інженери Андрій Корнелля та Василь Нагірний. 1900 року вони висунули ідею організації технічної секції при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Проте її не вдалося тоді реалізувати. Як один із заходів відзначення 40-річчя “Просвіти” гурт українських інженерів 1 листопада 1908 р. провів у Львові організаційні збори, на яких було засновано “Українське технічне товариство” та створено організаційний комітет під головуванням інженера В. Нагірного. Невдовзі товариство затвердила Австрійська адміністрація. Відтоді воно поповнювалося молодими спеціалістами, ініціативними інженерами, зростала його активність і авторитет у краї. На других зборах товариства 15 січня 1913 року його першим головою обрано професора Львівської політехніки Романа Залозецького (1861—1916). Роман Залозецький був одним з перших українських учених та організаторів, що присвятили свою діяльність розвиткові нафтогазової науки й виробництва. Народився Роман Васильович 29 березня 1861 року в м. Болехові, на галицькому Прикарпатті. Студіював хімічну технологію у Віденській та Львівській політехніці, 1887-го захистив дисертацію у галузі хімічної технології, 1899-го організував при Львівській політехніці першу “крайову науково-дослідну станцію” для вивчення прикарпатської нафти й озокериту. Р. Залозецький проклав шлях новій галузі науки — геохімії нафти. Опублікувавши працю про склад повітря в озокеритових шахтах Борислава, започаткував науку про охорону навколишнього середовища. Маючи великий авторитет серед працівників нафтової промисловості в Галичині, був єдиним представником краю у складі австрійської офіційної делегації на ІІІ Міжнародному нафтовому конґресі 1907 року в Бухаресті. У часи нафтової кризи 1905-го, пов’язаної з надвидобутком нафти в Бориславі, він запропонував Львівській раді залізниць використати нафту замість вугілля в локомотивах, що дало можливість нафтовикам значно Микола ЧАБАН, м. Дніпропетровськ Влітку 1910 року в Катеринославі лютувала епідемія холери. Діяла спеціальна комісія з боротьби з цією небезпечною хворобою, де активну участь брав професор медицини Микола Рогович. І хоч він прожив у Катеринославі два роки, пам’ять про цього людинолюба ще довго залишалася в серцях катеринославців. Микола Опанасович Рогович (грудень 1855 р. — червень 1913 р.) народився у Зонбадені (Німеччина). Походив із сім’ї дідича Прилуцького повіту. Батько Опанас Семенович Рогович, професор ботаніки Київського університету, був збіднілим дворянином Стародубського повіту Чернігівської губернії, збирав на-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин