Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗

БУТИ НАРОДОМ, ЯВЛЕНИМ У СЛОВІ

Слово Просвіти, №46 за 2008 рік

Ніна ГНАТЮК Ідучи на мистецький вечір, присвячений Дню української писемності та мови, думала про те, що рідна українська мова не лише віковічна, багата, милозвучна, а й справжня великомучениця — і в сибіри гнана, і голодоморами нищена, і чоботом чужинецьким топтана, і нерідко рідними дітьми нехтувана. Та як весняні трави проростають з-під снігів переслідувань і забуття, так і українська мова розпросторюється, постає у своїй красі й величі. Як тут не згадати освідчення в любові з уст славетних. “І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик…” (Т. Шевченко). “Як много важить слово, одне сердечне, теплеє слівце!” (І. Франко). “Наша мова — то і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею” (Панас Мирний). “Не хлібом єдиним живе людина, але кожним словом, що з Божих уст виходить” (Леся Українка). “Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?” (М. Коцюбинський). Літературно-мистецькі вечори, наукові конференції, “круглі столи”, творчі зустрічі, присвячені Дню української писемності та мови, проходили в усіх областях України. Чимало цікавих заходів відбулося і в Києві. Закінчення на с. 4 Звернення з нагоди Дня української писемності та мови Віктор ЮЩЕНКО Дорогі співвітчизники! Від усього серця вітаю вас із Днем української писемності та мови. Рідне слово супроводжує кожного з нас від першого і до останнього подиху. Мова — це душа народу, що увібрала в себе віковічну мудрість і неоціненні культурні скарби. Українське слово несе в собі дух славних звитяг руських князів і козацьких гетьманів. У піснях, думах і легендах, у літописах Нестора, філософських трактатах Сковороди, літературних шедеврах Котляревського і Квітки-Основ’яненка, у геніальних творах Шевченка, Франка, Лесі Українки й Коцюбинського, у роботах сотень і тисяч видатних митців та науковців наша мова утвердилася серед найрозвинутіших і найбагатших мов світу. Її не знищили “валуєвські” і “емські” укази, століття агресивного лінгвоциду та репресій. У найтяжчі часи воєн, поневолення й голодоморів сила рідного слова служила українцям надійним оберегом. Мова завжди єднала мільйони наших співвітчизників, у які б часи і в яких би країнах вони не жили, в один великий і вічний народ. У незалежній Україні державна мова є тим стрижнем, навколо якого консолідується українська нація. Це один з головних символів нашої ідентичності і самобутності, це наш гідний внесок у духовну й культурну скарбничку світової цивілізації. Відроджуючи державу і націю, ми повинні відновити й мовну справедливість, забезпечити українській мові повноцінне й безперешкодне функціонування у всіх без винятку суспільних сферах, прищепити глибоку любов і повагу до неї нашій молоді. Це наш святий обов’язок перед Україною і світом, перед минулими й прийдешніми поколіннями. Вірю в духовні сили українського народу, у велике майбутнє нашої мови і культури. МІСТО КОРАБЕЛІВ І ТЕАТРАЛІВ Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106 УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 900 574 грн. 00 коп.

с. 4 · сторінка оригіналу ↗

Найболючіша тема — чому ми, українці, не почуваємося господарями на своїй землі? Чому ті, хто провів номенклатурну приватизацію, нав’язують нам свою мову, традиції, мислення? Чому російськомовна газета, у заголовку якої є три нулі, ображає нас? Невже в українців немає честі й гідності, що ми не протидіємо цьому? В українського народу, в української мови — глибинні пракорені, джерельні витоки. Ми черпаємо силу не лише з наших чорноземів, а й з Божої благодаті сонця, з Господнього інформаційного простору. Це російськомовні газети прагнуть нас позбавити власного інформаційного простору, хоч ми спадкоємці найдавніших людей на цій землі. Наші духовні недруги прагнуть позбавити нас української мови, української музики, української культури, українського духу. А погляньте на цю портретну галерею видатних діячів української історії, літератури і мистецтва, що розмістилася на кількох поверхах Українського дому! Усе це — наші предтечі, наші славні попередники. І продовжити їхню славу, втілити в життя їхні задуми і заповіти — наше завдання, наш синівський обов’язок. Будьмо ж гідні зватися духовними нащадками цих великих світочів українства. Бережімо, як найдорожчий скарб, нашу мову, передаваймо її з покоління у покоління, як оберіг українського народу. Ми — сильні, ми — непереможні, нас — більшість. Не забуваймо про це! Слава українській мові, слава Україні!” Групі активістів “Просвіти”, працівникам бібіліотек, освітніх установ вручено нагороди ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Керівник головної служби гуманітарної політики та з питань збереження культурного надбання Секретаріату Президента України Олександр Биструшкін зачитав Звернення Президента України Віктора Ющенка з нагоди Дня української писемності та мови, а також Указ Президента України про відзначення державними нагородами з нагоди цього свята. Відбувся великий концерт майстрів мистецтв, народних колективів, дитячої художньої самодіяльності. Коли зі сцени лунали українські народні пісні, що зігрівали душі наших далеких предків, коли козачата змагалися у майстерності танцю, коли з уст юних і старших звучала справжня поезія, згадувалися крилаті рядки Ліни Костенко: “Лиш народи, явлені у Слові, достойно можуть жити на землі”. Вдумаймося у цей вислів, і зрозуміємо причини багатьох наших негараздів. Ніна ГНАТЮК Фото Ксенії ГЛАДИШЕВОЇ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин