Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Комунізм — ідеологія геноциду”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

«НАВІЩО ОДРУЖУВАТИСЬ, ЯКЩО Я ВСЕ ОДНО СКОРО ЗАГИНУ ЗА УКРАЇНУ»

Слово Просвіти, №46 за 2008 рік

Андрій ЛОЗОВИЙ Фото Ксенії ГЛАДИШЕВОЇ Так сказав Василь Макух коханій, однак одружився, а згодом двоє його дітей втратили батька. 5 листопада 1968 року Василь Макух на знак про' тесту проти тоталітарної системи, ко' лоніального становища України й полі' тики русифікації, агресії СРСР проти Чехословаччини здійснив акт само' спалення на Хрещатику в Києві. “Такі люди, як він, — Прометеї української нації!” — сказав про Макуха колишній політв’язень Олесь Сергієнко і, безу' мовно, мав рацію. Василь Омелянович Макух — український правозахисник. Народився в Карові Сокальського району Львівської області. Служив у військовій розвідці Української Повстанської Армії. В лютому 1946-го під час одного з боїв його пораненого схопили комісари НКВС. Незабаром засуджено до десяти років концтаборів і п’яти — заслання. Після звільнення вимушений оселитися у Дніпропетровську. Брав участь в українському правозахисному русі 1960-х. Несправедливо, що зараз Василя Макуха, на жаль, призабули. Проте є ті, хто намагається виправити цю помилку вітчизняних і світових істориків, необізнаність нашого народу, левова частка представників якого не завжди вшановує тих, хто заслуговує на це. Приміром, чехи змусили весь світ говорити про послідовника Макуха, а саме дев’ятнадцятирічного студента Карлового Університету Яна Палаха, який 16 січня 1969 року спалив себе на Вацлавській площі у Празі на знак протесту проти окупації Чехословаччини радянськими військами. 29 листопада 2007 року в Палаці мистецтв у Львові відбулась урочиста академія, присвячена життю і подвигу Василя Макуха. “Цей вчинок 1978 року повторив Олек/ са Гірник на Чернечій Горі у Каневі, закли/ каючи продовжувати боротьбу проти росій/ ської окупації. Президент України нагоро/ див Олексу Гірника званням Героя України. Вважаю, що Василь Макух — один із пер/ ших героїв України. Він має право на пам'ять нащадків”, — наголосив тоді у про/ мові голова Львівського обласного това/ риства політичних в’язнів і репресованих Петро Франко. Пізніше цю ініціативу під/ тримала рішенням-зверненням до Віктора Ющенка Львівська обласна рада. Цього року 5 листопада в Києві поряд зі Спілкою журналістів на Хрещатику зібралися столичні прихильники цієї ідеї. Організували захід активісти молодіжної громадської організації “Патріот”. Голова правління МГО “Патріот” Арсеній Пушкаревич наголосив, що вони навмисно відмовилися проводити акцію спільно з осередками політичних партій, щоб не перетворювати вшанування пам’яті Василя Макуха на політичну агітацію. На Майдані Незалежності, де відбувся мітинг-реквієм, розмістили інформативний стенд з літературою про життя та вчинок Василя Макуха, виклали лампадами число 40, адже саме стільки років минуло, відколи він спалив себе на Хрещатику. Крім Арсенія Пушкаревича, на мітингу виступили: правозахисник і дисидент Василь Овсієнко, поет і громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко, політв’язень Олесь Сергієнко, народний депутат IV скликання Сергій Жижко, заступник голови Всеукраїнського об’єднання ветеранів Євген Лупаков, а також Юрій Макух, племінник героя. Дмитро Павличко надав коментар “Слову Просвіти”, зокрема він сказав: “Тут мають виступати Президент України, Прем’єр/міністр, Голова Верховної Ради, міністр культури, міністр освіти та науки. Вони повинні прямо говорити про героїзм Василя Макуха перед багатотисячним натовпом. Цей день повинен неодмінно стати державним святом!” Виступ Дмитра Павличка намагався зірвати провокатор, на щастя, йому це не вдалося. Сподіваємося, вогонь живого смолоскипа Василя Макуха не згасне.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин