“Кожному мила своя сторона”. Григорій Сковорода · с. 11сторінка оригіналу ↗
МАЛІ МІСТА УКРАЇНИ
Слово Просвіти, №46 за 2008 рік
БЛАГОДІЙНІСТЬ Чим ще живе одне з найбільших, і не лише на Сумщині, районних міст (у Конотопі майже 95 тисяч мешканців)? Тут ті самі проблеми й турботи, що й скрізь. Міській владі, попри кризи, вдається тримати на плаву економіку, соціальну сферу. Конотоп — великий залізничний вузол ще з дореволюційних часів. Гордість конотопців — міський трамвай, якому вже понад півстоліття. Загальна протяжність трьох маршрутів близько 100 кілометрів. Місто зелене, просторе — майже 100 квадратних кілометрів. Конотопу пощастило, що його уродженець, випускник однієї зі шкіл бізнесмен Євген Сур, який мешкає у США, енергійно згуртував українську діаспору — громаду Чикаго — на благодійну допомогу Конотопу, зокрема й на відродження історичної пам’яті. Саме коштом цієї діаспори будують собор Різдва Пресвятої Богородиці, що стане частиною Меморіального комплексу на честь Конотопської битви. Спонсорську допомогу здійснюють через Конотопську благодійну організацію “Світанок”. Це добра справа Євгена Сура й української громади США. Нещодавно в місті відкрито школу, споруджену на кошти благодійників, здійснюють чимало цікавих проектів.
ПРОСВІТНИЦТВО У Конотопі — давні просві' тянські традиції. Про них, про
Народне вокальне тріо “Любисток”
сьогоденні справи просвітян я попросив розповісти голову Ко' нотопського міського об’єднан' ня ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевчен' ка Ольгу БАНИТЮК. — До 140-річчя Товариства завершуємо написання історії Конотопської “Просвіти”. Цим займа-
“Конотопська битва”
ється просвітянка, краєзнавець Зоя Шалівська. Наша “Просвіта” має глибоке коріння, пишаємося багатьма ентузіастами. Це, на жаль, вже покійний Іван Лисий, історик, археолог. Він досліджував козацькі могили, боліла йому душа, що за радянських часів їх занедбали. Добрим словом згадуємо і великого патріота, мого духовного батька в просвітництві Анатолія Соболєва. Зараз працюємо з молоддю. За фахом я режисер, викладаю в училищі. Тож спільно з просвітянами готуємо чимало молодіжних заходів. Підготували програму, присвячену 75-річчю Голодомору, виступаємо з нею в бібліотеках, навчальних закладах. Надзвичайно непокоять питання мови. Як і щороку, просвітяни спільно з владою, закладами культури, освіти відзначили День української писемності та мови. Підготували спеціальну програму, з якою виступили і ще виступатимемо перед краянами. Далеко за межами міста й області відоме народне вокальне тріо “Любисток” Конотопської “Просвіти”. Ми всі — просвітянки: керівник колективу Тетяна Цимбал, Марина Стриженко і я. В нас було багато виступів, зокрема в столиці на святі Сумського земляцтва, на творчому вечорі нашого земляка Анатолія Паламаренка. Нещодавно виступали в Полтаві на V Всеукраїнському пісенному фестивалі імені Раїси Кириченко. Співали на Івано- Франківщині. І, звісно, без просвітян в місті не відбувається жодне державне, церковне, фольклорне свято. Народні традиції, фольклор — все це ми плекаємо, пропагуємо, доносимо до земляків.
КОЛОРИТ Два штрихи насамкінець. Чи не вперше я побачив тут пам’ятник… коневі. Не вершник на п’єдесталі — такого ми бачимо доволі, а красивий бронзовий кінь, що звівся дибки на невеликому майдані в центрі міста. Це теж данина історії, пов’язана з легендою, за якою походить і назва міста. “Коно-топ”— потоплені коні. Кажуть, колись в тутешніх болотах загинула ціла кінна рать. Не оминути того, що мимоволі згадується, коли чуєш назву міста: з легкої руки Григорія Квітки-Основ’яненка справжньою ідіомою став вираз “Конотопська відьма”. Тож я з ними поспілкувався. Доволі привабливі. Принаймні конотопські жіночки, з якими розговорився, не лише не ображалися, а навіть охоче йменували себе конотопськими відьмами. Теж-бо історія. Та й, врешті, це слово не мало первісно негативного змісту, навпаки, “відьма” — від слова “відати”, знати, та ще й щось потаємне. Тому й на язичок мешканки Конотопа гострі. Лише попадися…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
