Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 46 (527), 19—25 листопада 2009 ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ?
Слово Просвіти, №46 за 2009 рік
Колаж Олеся Дмитренка
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, прес-секретар Києво-Могилянської академії, редактор відділу журналу “Всесвіт”
Свою соціолінгвістичну працю “Мова і політика” мовознавець Лариса Масенко, завкафедри української мови Києво-Могилянської академії розпочинає з епіграфа, взятого з “Блудних синів України” Євгена Сверстюка: “…Ознакою нормального культурно-духовного життя буде відсутність розмов про національні проблеми”. Здається, що ця сентенція доречна й досі: ми живемо в часі, коли національні проблеми й утвердження національних основ України постають нагальною проблемою. Україна шукає своє європейське мотто, наша країна має успіхи на світовій торговельній арені, утверджуються демократичні засади організації суспільства, основи громадянського суспільства, розвивається виробництво… Але й досі не розв’язаною лишається проблема утвердження української думки в Україні. Часом національне перетворюють або на націоналістичне з усіма ідеологічними конотаціями, або на профанізоване народне, коли поняття українського народу постає химерною ілюзією. У будь-якій країні, зокрема Росії, національні інтереси першочергові. У нас передовсім інтереси або олігархії (на жаль, не української за способом мислення), або ж інших держав і “українських” прочужодержавних сил. Усе це формує в Україні ауру сюрреального абсурду: український народ — найвища державна цінність, натомість український громадянин стає нікому не потрібним, система державного врегулювання не знає, як поводитися з проблемами конкретної особистості, натомість з екранів можновладці люблять оперувати великими узагальненими категоріями. Тому й Україна перетворюється на ефемерну країну. Те, що може порятувати від безодні забуття, — це український духовний простір, у якому всі слова зводяться до одного — “Україна”.
ЧИТАЦЬКЕ ВІЧЕ
БОГДАНА — “МИРОСЛА' ВА”, “ВІРА”, “КРИЦЯ”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
