Читацьке віче · “Газета, яка працює задля утвердження основ національного буття”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
ВИДАВНИЦТВА — НА ТРОТУАР?
Слово Просвіти, №46 за 2009 рік
Петро АНТОНЕНКО
У Києві — скандал з виселенням на вулицю об’єктів культури, мистецтва, видавничої справи. Цього разу міська влада “наїхала” на відоме видавництво “Українська енциклопедія”. Через недавню сесію міськради було “протягнуто” рішення про розірвання угоди оренди видавництвом приміщення на вул. Богдана Хмельницького, 51-А. Запропоновано виселятися, хоч би й на тротуар, ще кільком організаціям, які орендують тут приміщення. Це головна редакція “Зводу пам’яток історії та культури”, пошуково-видавниче агентство “Книга пам’яті України”, редакція дитячого журналу “Соняшник”. Цьому й було присвячено пресконференцію в УНІАН. Директор “Української енциклопедії” Михайло Зяблюк розповів, що цей будинок видавництво займає вже понад півстоліття — від часу, коли колектив очолював Микола Бажан. Десятки років будинок був не просто видавничим центром, а одним з осередків духовного життя столиці. Але вже тривалий час видавництво працює в умовах облоги, під постійною загрозою виселення. Хоч, зазначив директор, за роки незалежності в Ук-
Лідія ЖЕЛЄЗНА, м. Новодністровськ, Чернівецька обл.
9 листопада українські філо! логи святкували професійне свя! то — День української писемнос! ті та мови. Тому відчуваю за со! бою, так би мовити, фаховий обов’язок хоч кількома словами прокоментувати цю дату.
Не довелося ламати голову, вигадуючи тему і персонажа, — ляп не забарився. Цього дня мене щиро потішив один телерепортаж на попу-
Фото автора раїні так і не видано нової національної Української енциклопедії. Видавництво готове до такої роботи, але не за теперішнього фінансування. Навіть у цих напівфронтових умовах колектив працює, виходять енциклопедичні видання. Можливо, колись у держави “дійдуть руки” й до видання національної енциклопедії. Голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що віднедавна чи не головним у роботі комісії стала відчайдушна боротьба за збереження закладів культури, мистецтва, духовності. Дещо вдалося відстояти, наприклад, бібліотеку ім. Лесі Українки, ляльковий театр. Проте деякі установи захистити не вдалося. Рішення про розірвання угоди оренди з “Українською енциклопедією” та іншими організаціями спробували “протягти” ще на попередній сесії міськради. Тоді комісії вдалося призупинити це похапливе голосування. Але нещодавно його таки “проштовхнули” промерською більшістю голосів і, як завжди в таких випадках, без обговорення, з голосу, без належної мотивації. Начебто для потреб якогось фонду, але є підозра, що будинок перепродаватимуть, як це вже не раз бувало в столиці. Рішучу підтримку видавництвам висловили на прес-конференції Герої України Дмитро Павличко та Іван Драч. “Треба збурити громадськість на захист видавництв”, зазначив Іван Федорович. “Ми маємо гуртом стати перед цим будинком, захистити його і не віддати на поталу”, закликав Дмитро Павличко. Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський був ще категоричнішим: “Ми маємо в Києві окупаційну владу, яка прагне зробити зі столиці безлике, люмпенізоване місто”. Доповнив сказане й заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Василь Шевченко, який зазначив, що рішення міської ради про розірвання договору оренди суперечить не лише постанові парламенту, а й відповідному Указу Президента, Закону України про оренду державного та комунального майна. Схоже, столична влада вважає, що закони й інші нормативні акти держави її не стосуються. Василь Шевченко нагадав і про інші ганебні факти, зокрема, про справжню “зачистку” Хрещатика від книгарень. Мало надії й на захисти в судах, зазначив Шевченко, тому залишається звертатися до найвищої влади — Президента, Верховної Ради, уряду. Держкомтелерадіо вже надіслав їм такий лист із проханням захистити видавництва й інші культурно-мистецькі об’єкти, на які вже накинули оком певні бізнесові структури. Схоже звернення учасники прес-конференції вирішили направити очільникам держави й від громадськості. Чи дослухається наша влада, бо їй зараз не до цього, хоч у передвиборних промовах чимало красивих слів на захист духовності? Невже це лише слова?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
