Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Як не я, тоді хто буде слово нести, що до волі народ закликає?!” · с. 14сторінка оригіналу ↗

ПРИЇЗДІТЬ У СТРІЛКІВЦІ

Слово Просвіти, №46 за 2009 рік

1922 року “Просвіта” відновила діяльність. Її організаторами стали вояк Української Галицької Армії Олекса Палінка, Гнат Харук, Дмитро Чорній, Михайло Стецько. Читальня “Просвіти” була осередком національного культурного виховання селян. Вечорами тут згадували фронтові дороги борці за волю України. При читальні діяв аматорський драмгурток. На сцені оживали персонажі Шевченкового “Невольника”, “Наталки Полтавки” Котляревського тощо. Коли демонстрували німе кіно про життя Ісуса Христа, електрику для фільму продукувала динамо-машина. Люди всім селом спішили подивитися фільм, бо таке було вперше. Активісти “Просвіти” запросили до села мандрівний театр під орудою Когутяка з виставою “Батурин” за романом Богдана Лепкого. Під час вистави навіть стріляли з гармати. Щороку просвітяни відзначали річниці із дня народження Тараса Шевченка, бою під Крутами, Свята Зброї, Листопадового чину. На Різдво в читальні колядували, співали революційних пісень. Сюди селяни запрошували вертеп, козаків-колядників, а на старий Новий рік — “маланку”. “Просвіта” постійно дбала про виховання національно свідомого жіноцтва, плекала в юнаків і дівчат почуття високих взаємин. Вони були такі чисті й шляхетні, що дивували навіть окупантів. Більшовики ж принесли в українські села пияцтво, сімейний розлад та брутальність. Ці “міни сповільненої дії” спрацьовують ще й досі. У лавах ОУН-УПА українські жінки й дівчата самовіддано працювали: переховували зброю, нелегальну літературу, виконували обов’язки санітарок, зв’язкових. На початку 1930-х стрілківчани збудували двоповерховий Народний дім із каменю. Такої будівлі не було в жодному селі Борщівського повіту. На першому поверсі розташували читальню “Просвіти”, великий зал для зібрань, канцелярію товариства. У будинку надали місце кооперативу “Будучність”, філії молочарні “Маслосоюзу”, де змонтували техніку для виготовлення молокопродуктів. До Народного дому переїхали товариства “Сільський

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин