Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Книжковий світ “Освіченою людиною маніпулювати непросто”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

ЧИТАННЯ ЯК УКРАЇНСЬКИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Слово Просвіти, №46 за 2010 рік

Упродовж шести днів — із 11 до 16 листопада — в експоцентрі “Спортивний” проходив ХІІІ Київський міжнародний книжковий ярмарок “Медвін: Книжковий світ-2010”. Він давно вже став явищем, без якого неможливо уявити культурне життя України. Звісно, іза масштабами, і за значущістю “Книжковий світ” поступається традиційному Львівському форуму, однак не за креативністю і доброю, світлою енергетикою, якою уже з першої хвилини проймався кожен учасник цього барвистого, захоплюючого дійства. І дарма один з його натхненників, незмінний директор видавництва “Зелений Пес” Віталій Капранов переймався магічною цифрою “ХІІІ”, прикидаючи можливість відліку за китайським календарем, — цьогорічний ярмарок “Медвін: Книжковий світ—2010” став доказом, що читання, попри суворі реалії українського буття і ще суворіші прогнози його майбутнього, для значної частини українства все ще залишається способом життя. Марія КУЧЕРЕНКО Треба віддати належне органі! заторам виставки, зокрема керів! нику проекту “Книжковий світ” Валерію Овсієнку: атмосфера цьогорічного ярмарку була вкрай невимушеною, теплою, демокра! тичною — жодних стереотипів. Окрім, звісно, відкриття — тра! диційного офіціозу, та тут уже ні! де не дінешся — мусиш пережи! ти. До того ж церемонія відкрит! тя відбувалася в рамках аж двох подій — відзначення 60!річчя Єв! ропейської конвенції з прав лю! дини та 15!річчя членства Украї! ни в Раді Європи. Окрім пись! менників і видавців — головних дійових осіб цього демократич! ного заходу, — були присутні й офіційні особи — члени постій! ної делегації Парламентської асамблеї Ради Європи, представ! ник Генерального секретаря Ради Європи, дипломати і політичні діячі різних часів. Прикметно, що місце “тусовки” такого висо! кого зібрання було надто демок! ратичне — звичайна Літературна кав’ярня, вщент — так, що яблу! ку ніде впасти — набита людом. Однак за час тривалої промоції першого президента України, який на ярмарку презентував свою книжку з промовистою наз! вою — “Одна Україна, єдиний народ”, публіка, згадавши про за! пас свого здорового гумору, шви! денько, мов жива ртуть, почала просочуватися у двері кав’ярні. Навіть абсолютно справедливе нагадування Бориса Тарасюка про те, що “…ми є українцями і наша країна називається Украї! ною”, як і заклик “зробити все, аби наша держава була могут! ньою провідною країною на єв! ропейському континенті, в якій поважаються права і свободи лю! дини, панує демократія і верхо! венство права” — явно вже не ма! ли емоційного впливу на “кри! тичну масу”. Та менше з тим… Виставки, книжкові презентації, зустрічі з письменниками, дискусії, теат! ральні вистави, демонстрації фільмів, численні майстер!класи на будь!який смак, кумедні тра! вестії, що супроводжували протя! гом всіх шести днів книжковий ярмарок, — усе це затягувало, як вир, до повної втрати відчуття ча! су. Уздовж усього майданчика “У Пегаса” прикріплено гасло — “Уся влада письменникам!”; дів! чата!комсомолки у червоних хус! тинках із гучномовцями заклика! ють на імпровізований мітинг на захист письменників; булгаків! ський Шаріков із забинтованою головою і своєю незмінною бала! лайкою — “эх! гуляй, Рассея! — схоже, почувається господарем політичної ситуації — усе це жива ілюстрація до книжки Станіслава Цалика та Пилипа Селігея “Та! ємниці письменницьких шух! ляд” із серії “Невідома Україна”, а може, якоюсь мірою й натяк на останні політичні рефлексії. На цьому ж майданчику розігрува! лися й інші, не менш оригінальні сцени — такі, як презентація книжки її ж героями. “Стрьомною частиною” книж! кової виставки назвав Віталій Капранов програму “Книжка і влада” на прес!конференції у прес!центрі медіа!холдингу “Глав! ред”. І він мав рацію. Заступник голови партії “Сильна Україна” Костянтин Бондаренко розтлу! мачив присутнім усю “стрьом! ність” цієї програми у жартівли! во!іронічний спосіб: “Політики пишуть книги у трьох випадках: перший випадок — якщо їх відві! дує муза; другий — якщо вони щось хочуть згадати; третій — як! що вони хочуть подумати про майбутнє. У першому випадку, тобто коли політиків починає відвідувати муза, це означає, що вони у політиці залишаться не надовго, позаяк випадкові там; у другому — якщо вони думають про минуле, це означає, що у них вже мало що є сказати в майбут! ньому, тож вони пишуть своєрід! ний “пам’ятник” собі; у третьому — політики залишаються в полі! тиці всерйоз і надовго”. Навряд чи останнє стосувалося політи! ків, які презентували власні книжки на цій виставці. І відома приказка “написаного сокирою не вирубаєш” тут не діє, бо слова давно нівелювалися в реальному українському політикумі. Про! мовистим є і той факт, що книж! ку Сергія Тігіпка “Украина: гражданский проект”, у якій викладено погляди на сильну владу, видано, мабуть, вже відпо! відно до віянь часу, “другою дер! жавною” мовою. На цьому книжковому яр! марку можна було годинами, до гудіння в ногах, ходити від стен! да до стенда, милуючись шале! ним розмаїттям книжкової про! дукції — від любовно виданої ук! раїнської етніки з кетягами кали! ни та фрагментами стародавніх гаптувань, у яскравих епатажних суперобкладинках бестселерів до надзвичайної краси важких фо! ліантів із золотим тисненням на шкірі. А ще ж скільки цікавих проектів за шість днів! Так, проект “Книжка як книжка” передбачав довжелезну низку презентацій та автограф! сесій. Лише 13 листопада відбуло! ся 17 презентацій і 30 автограф! сесій. Бувало, письменники пред! ставляли читачам по кілька і біль! ше книжок воднораз. Як!от Ма! рія Матіос (видавництво “Пірамі! да”) чи Ірен Роздобудько (видав! ництво “Фоліо”), Валерій Гужва (“Ярославів Вал”) а чи Галина Та! расюк (“Українська літературна газета”). Деякі письменники, зокрема Олександр Ірванець, Андрій Курков а чи Іван Андру! сяк, не привезли нових книжок, однак прийшли просто поспілку! ватися зі своїми читачами та ко! легами, провели автограф!сесію. Одним із найяскравіших захо! дів ярмарку став вечір іронічної поезії, який в основному зібрав молодь (і чому кажуть, що наша молодь нічого не читає?). Охочих послухати цей поетичний епатаж було стільки, що більшості дове! лося стояти, ще й постійно підхо! дили нові слухачі. А як інакше, ко! ли вечір об’єднав такі легендарні особистості, як Сергій Пантюк, Юрко Позаяк, Артем Полежака, брати Капранови, Пістончик… Однак на зустрічах відомих пись! менників старшого покоління з читачами було не густо. Івану Дра! чу взагалі довелося презентувати свою поетичну книжку “Сонце моє” аудиторії з кількох осіб. Третій день виставки напов! нився дитячим гласом, бо був присвячений дітям. Своїми ма! ленькими читачами піклувалися журнали “Малятко” та “Пізнай! ко”. Дітвора з величезним захоп! ленням віддавалася творчості на майстер!класах, де можна було навчитися зробити подарунок ма! мі або виліпити іграшку з пласти! ліну, ознайомитися з мистецтвом каліграфії. А “Театр для всіх” — спільний проект Дитячого ігрово! го майданчика “Равлик” та куль! турно!освітнього центру “Май! стер!Клас” — показав дітворі майже філософську “Казку про “Я” (режисер — Ольга Гаврилюк) про справжню людську доброту. А скільки радості подарувала дітям студія мультфільмів “Червоний пес”, створивши разом із ними крихітний анімаційний фільм! Виставка!ярмарок “Медвін: Книжковий світ!2010” вирував усі шість днів, не зменшуючи ін! терес до себе, і брати Капранови упродовж усього часу здавалися всюдисущими. Їхній запас енергії просто!таки приголомшував: тільки!но роздавали автографи біля стенда, а ось уже читання власної п’єси влаштували, якою щиро розвеселили публіку, а то — глянь — один із них, якщо не по! миляюся, Віталій Капранов, уже біля Літературної кав’ярні в прог! рамі “Книжка та кухня” асистує Ользі Сумській, авторці розкіш! ного видання власних рецептів, представленого на ярмарку. До речі, акторка охоче готувала, щоб довести — усі рецепти в книзі — рецепти з власного досвіду. “Пог! ляньте, — казала вона, — все справжнє, всі пательні з моєї власної кухні”. Та хіба тільки во! на частувала своїми стравами — не втрималася від такої приєм! ності й львівська поетеса, голов! ний редактор “Видавництва Ста! рого Лева” Мар’яна Савка — просто!таки у присутності відві! дувачів ярмарку — знову ж таки з одним із братів Капранових — зварила запашний борщ з гриба! ми. А ще секретами кулінарної майстерності ділилися відома за телевізійною передачею “Картата потата” Даша Малахова, най! сильніший чоловік України Ва! силь Вірастюк, з яким і поспілку! ватися було саме задоволення. Книжковий ярмарок у всій своїй повноті засвідчив: попри найновіші науково!інформаційні розробки, любов до книжки не згасає, й, можливо, ніколи не згасне — вона завжди буде потріб! на — якщо не в інформаційному, то в естетичному сенсі. Однак ор! ганізатори “Книжкового світу” не могли не приділити уваги й Ін! тернету, хоча й не думали проти! ставляти йому книжку як таку. Однак скажіть, як дізнатися, вар! та та чи та книжка вашої уваги — не будеш же ти годинами вистою! вати у книжковій крамниці, озна! йомлюючись із сюжетом, а ось удома, за чашечкою кави, чому не продивитися тексти на безкош! товному сайті, хоча б на сайті “Друг читача”? А ще — встанови! ти контакт з автором, поспілкува! тися в невимушеній атмосфері з такими, як сам “буквоїдами”, за! лишивши враження від прочита! ного. Ми не конкуренти, а спіль! ники — доводив на прес!конфе! ренції Віталій Капранов, й книж! кові сайти — пречудовий спосіб популяризації нової книгопро! дукції. У рамках книжкового ярмар! ку відбулися і “Дні фантастики в Києві”. Було проведено багато творчих зустрічей, зокрема з та! кими відомими письменниками, як Андрій Валентинов та Г. Л. Олді, Володимир Арєнєв, Марія Галіна, Анджей Сапковський, Сергій Дяченко (до речі, Сергій та Марина нині мешкають у Москві — працюють там над фільмом “Біла гвардія”). Також було представлено роботу літ! об’єднання “Кобзар”, проведено конкурс “Зоряна фортеця”, всі охочі могли подивитися фільм! фентезі “Вікно в Париж”. “Дні фантастики в Києві завершилися нагородженням цілої низки письменників і виставою аніме! групи Fighting Dreamers “Трем! тливі пелюстки сакури”. Вельми цікавою видалася програма “Книжка і кіно”, без неї не можна було уявити ярма! рок, адже кіно без тексту не існує (хіба що, на жаль, забуте поетич! не кіно, яке трималося на обра! зах і не потребувало слів). Режи! сер Михайло Іллєнко зробив до! сить!таки чималу, розраховану на два дні, підбірку короткомет! ражних фільмів із фестивалю “Відкрита ніч”. Немалу аудито! рію зібрали вистави, що відбува! лися на сцені Літературної кав’ярні — “Ромео і Жасмін” Олександра Гавриша, “Кримі! нальна класика” Театру “Чорний квадрат”, що нею завершився третій день “Книжкового світу”. 14 листопада ХІІІ Київський міжнародний книжковий ярма! рок “Медвін: Книжковий світ! 2010” завершив роботу. Гадаю, для численних книгоманів він став справжнім святом, яке дало змогу, відсунувши щоденні проблеми, пов’язані з потребою виживання, на другий план, поринути — хоч і не надовго — у паралельний світ книжки. Організатори цього про! екту, зокрема його керівник Вале! рій Овсієнко, дуже вдало поєдна! ли книжковий ярмарок з кіно, те! атром, Інтернетом, зробивши все можливе, аби читання стало укра! їнським способом життя. А як ві! домо, освіченою людиною мані! пулювати непросто.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин