Читацьке віче · “Поїде Юля представляти Україну чи ні, залежить від того, чи вдасться відшукати на це кошти”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
ЧЧООРРННІІ ППООЧЧИИННААЮ ЮТТЬЬ ІІ ВВИИГГРРААЮ ЮТТЬЬЬ
Слово Просвіти, №46 за 2010 рік
Анастасія КОХАН
Серед дівчат у своїй віковій категорії — 12 років — вона стала найкращою у світі! На іншому чемпіонаті світу з шахів у Грузії 2006 року Юля була другою. А першими та третіми були індус! ки, яких на такі змагання приїж! джає найбільше — із власними тренерами і психологами, які підтримують їх і готують до кож! ної гри. Цього року, наприклад, їхнім психологом був йог. Юля з усім впоралася само! тужки, а моральну підтримку от! римувала від люблячої мами, яка приїхала разом із нею. До речі, ні держава, ні шахова федерація не оплатили дорогу й перебування в Греції, тому тренера з Юлею не було, не кажучи вже про психо! лога. На поїздку родина витрати! ла понад 1500 євро — велика сума для пересічної родини, однак у державному форматі, тим біль! ше, міжнародному (адже Юля підвищує престиж України у сві! ті) це взагалі не гроші. Унікальна дівчинка виборола титул власними силами. Як же вона впоралася? “Перед кожною грою я сідала за комп’ютер, зна! ходила там своїх суперниць, вив! чала їхні попередні партії і потім разом із мамою вибирала, який дебют із ними грати”, — каже Юля. Мама Ольга була чемпіон!
кою з шашок, тому на запитання “як же мама допомагала вибрати, який дебют грати?” Юля гово! рить — інтуїтивно. Тепер вона отримає звання майстра FIDE (Світова шахова федерація), адже набрала необ! хідний рейтинг і перемогла в партіях проти суперниць із ви! щими титулами. Звання майстра спорту з шахів в Україні поки що не отримала, оскільки цю проце! дуру в нас завжди “затягують”. За весь турнір у Юлі лише дві нічиїх, де вона починала з виг! рашними позиціями, а потім пропускала деякі моменти. У пе!
редостанній грі індуска Іванна Марія Фуртадо відчула, що почи! нає програвати і запропонувала Юлі нічию, але швидко переду! мала, і збита з пантелику Юля зробила помилку і програла пар! тію — перший і єдиний її про! граш на турнірі. В останній переможній партії Юля буквально “задавила” росі! янку Олександру Горяшкіну, спростувавши вислів “білі почи! нають і виграють”. Граючи чор! ними дебют “слов’янський за! хист”, із перших ходів, знаючи, що повинна виграти, Юля зму! сила суперницю припуститися кам, а не просто стирати їх із ли! ця землі. Звісно, над кожною зруйнованою хатою кургану не насипеш, але над тими, що сто! ять на примітних місцях, риту! альні насипи звести неважко. Ана вершині встановити камінь із відповідним написом. Такі “по! ховані оселі” мають бути у кож! ному українському селі, яке за! знало чи зазнає руйнації. Жод! них “капіталовкладень” це не вимагає — було б бажання. — Можна сказати, що створенню заповідника сприяло два фактори: прагнення упорядкувати територію та увічнити пам’ять про стародавнє поселення? — Це лише головні причини, які дивовижно збіглися. Назву ще одну. Упродовж кількох років ме! ні вдалося зібрати раритети різ! них часів — зернотерки, крем’яні вироби, кераміка, сільськогоспо! дарське знаряддя, зброю, домаш! нє начиння тощо. Майже півти! сячі експонатів — цього досить для початку музейної експозиції. За підтримки місцевої влади придбали хату біля заповідника, яку обладнаємо під музей, впо! рядкувавши подвір’я.
Спілкувався Микола ХМАРА
Коментар “СП”. Бабинський досвід вартий розповсюдження. А тому звертаємося до наших чита( чів із проханням розповісти про увічнення історичної пам’яті у тих куточках нашої країни, де за( початковані десятки інших архео( логічних культур, зокрема, ма( р’янівської, чорноліської, сабати( нівської, лебедівської, зарубинець( кої, зубрицької, липицької, черня( хівської і т. ін. Чекаємо на пові( домлення із сіл і містечок, які дали назви багатьом археологічним культурам. Що ми знаємо про землю, на якій живемо?
На знімку: реконструйоване святилище II тис до д.е. та лапі! дарій (ліворуч).
Саме так! Остання партія 12-річної українки Юлії Осьмак на Світовому молодіжному чемпіонаті з шахів у Греції принесла їй титул чемпіонки світу, попри те, що грала чорними.
помилки і нещадно “розгроми! ла” Горяшкіну. “У мене була хороша партія з китаянкою. І з в’єтнамкою ви! йшов красивий виграш”, — оці! нює свої ігри шахістка. На церемонії нагородження Юля підняла український пра! пор. Впоравшись зі своїм хвилю! ванням, дівчинка насолоджува! лася перемогою: вона — чемпі! онка світу. У дитинстві першим супер! ником і тренером був її дідусь Володимир Михайлович. Коли вона почала вигравати (у п’яти! річному віці), її віддали до про! фесійного тренера. Улюбленого тренера Леоніда Леонідовича Бо! родіна Юля надзвичайно пова! жає. Якось на шаховому турнірі в Лондоні її помітили тамтешні тренери. Вони запропонували Юлі пожити в Англії, позаймати!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
