Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Сьогодні ми маємо справу з черговою антиукраїнською атакою, які в останні два роки вже стали нормою”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

БЕЗ КОМЕНТАРІВ (З приводу недавнього інтерв’ю міністра освіти і науки, молоді і спорту Д. В. Табачника журналові “Обраті вніманіє”)

Слово Просвіти, №46 за 2011 рік

“Сии провинции надлежат легчайшим способом привести к тому, чтобы они обрусе" ли и перестали бы глядеть, как волки к лесу… Когда в Малороссии гетмана не будет, то должно стараться, чтобы век и имя гетманов исчезло… Народ, доколе сохранит веру, язык, обычаи и законы, не может считаться покоренным” (Катерина ІІ, імператриця Росії, 1764 р.). “Мы застали в училищах самого Харько" ва учителей, что так и резали по"украински с учениками; да мы, то есть новоприбывшие из семинарии учителя, по распоряжению на" чальства сломили их и приучили говорить по"русски” (Т. Селіванов, учитель харків" ської школи, 1807 р.). “Хочешь быть чиновником, находиться на госслужбе, пожалуйста, ты должен абсо" лютно свободно владеть двумя языками — украинским и русским. Хочешь заниматься частным бизнесом, хочешь просто занимать" ся художественным творчеством? Тебя никто не может заставить насильно изучать один из языков [державну мову знати, отже, нео" бов’язково! — І. Ю.]” (Д. В. Табачник, мі" ністр освіти і науки, молоді і спорту Украї" ни, 2011 р.). “Мова народу — кращий, нев’янучий і вічно відновлюваний цвіт усього його духовного життя, що починається далеко за межами історії. У мові одухотворюється Євген БУКЕТ Лише 700 знаків (з пробілами) має нещодавно ухвалений Верховною Радою в другому читанні законопроект регіоналки Олени Бондаренко (№6342) “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення”. Відтепер частина перша статті 9 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” буде викладена в такій редакції: “У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 25 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт” (у попередній редакції було 50 %). Також із закону зникне таке речення: “У радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення”. Натомість залишиться норма, що “програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків — програми українського виробництва”. Так до чого ж тут весь галас, який здійнявся навколо цих 700 знаків? Думаю, ні для кого не таємниця, що вже давно ніякого “українського інформаційного простору”, в сенсі українськомовного, як мало б бути, немає. Відомо, що ФМ-радіостанції “Русскоє радіо”, “Європа плюс”, “Наше радіо”, “Авторадіо”, “Ретро ФМ”, “Бізнес радіо” та інші вже давно ігнорують норми закону. В українському телеефірі ми щодня бачимо лише доморощених “русскоязичних звьозд”, яких, згідно з чинним законодавством, і вважають “національним аудіовізуальним продуктом”, а численні “шоу” на Володимир ПРОЦЕНКО, м. Севастополь Громадськість України обурена інформацією Президента України Віктора Януковича про підготовку збройного перевороту в державі. Якщо такі факти насправді існують, то спецслужбам держави потрібно терміново усунути збройні угруповання у цілком таємному режимі. Але очільники СБУ і МВС знизують плечима, наводячи незначні приклади розкрадань і торгівлі зброєю. Всім відомо, що попереднє розголошення оперативної інформації має негативні наслідки і коли та інформація правдива, її подали Главі держави засекреченою, і Президент зобов’язаний дотримуватися режиму секретності. весь народ і вся його батьківщина; в ній втілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси і ріки, її бурі і грози — весь той глибокий, повний думки й почуття голос рідної природи, який лунає так лунко в любові людини до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в рідних мелодіях, вустах народних поетів. Проте в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але й уся історія духовного життя народу. Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові — в спадщину потомкам. У скарбницю рідного слова складає одне покоління за одним плоди глибоких сердечних рухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості, — одне слово, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова є найживіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, але є якраз саме це життя. Коли зникає народна мова — народу більше нема!.. Поки живе мова народу в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства більш нестерпного, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Відберіть в народу все — і він все зможе повернути; але відберіть мову — і він ніколи більше вже не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи, і коли вимерла мова в устах народу — помер і народ ” (К. Д. Ушинський, великий педагог, 1861 р.). “Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя” (Декларація про державний суверенітет України, 1990 р.). “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України” (Конституція України, стаття 10, 1996 р.). “Українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших сферах суспільного життя…” (Конституційний Суд України, 1999 р.). “Державна зрада, тобто діяння, умисне вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, — карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років” (Кримінальний кодекс України, стаття 111, п. 1). Цитати зібрав проф. Іван ЮЩУК За кілька днів після цього резонансного рішення чимало митців, політиків, громадських діячів і звичайних блогерів висловилися проти таких змін. Композитор Олександр Злотник на парламентських слуханнях у Верховній Раді України назвав аморальною 25 % квоту української музики в телей радіоефірі. “Українську музику — в ефір!” — таким було основне гасло митців, що зібралися у Львові протестувати проти скорочення квот на українське мовлення в ефірі. У четвер, 10 листопада, на площі Ринок вони провели акцію проти законопроекту №6342. В акції взяли участь гурти “Піккардійська Терція”, “Коралі”, “Хочу ЩЕ!”, “Марвінок”, “Соколи”, співаки Назар Савко, Михайло Мацялко, Софія Федина, Левко Бебешко та інші (пробачте за можливу необізнаність, але я не знаю жодної ФМ-радіостанції в столиці України, де можна було б послухати музику згаданих гуртів і виконавців). Своє звернення учасники акції у Львові направили в Адміністрацію Президента. Не підписувати закон попросила Президента і Громадська гуманітарна рада Києва. Ініціативу озвучив 10 листопада голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець. Жоден член Громадської гуманітарної ради не виступив проти зазначеного звернення. Проект підтримали інші члени ради: поет, Герой України Іван Драч, тележурналіст, директор КДТРК Олександр Савенко, історик, президент фонду “Пам’ять Бабиного Яру” Ілля Левітас. 11 листопада на засіданні гуманітарної ради ухвалений Верховною Радою закон розкритикував Президент України Віктор Янукович, а голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявив, що відклав підписання закону до усунення неузгодженостей у тексті. локалізувати опозицію. Відомо, що рейтинг Партії регіонів знизився наполовину і потрібно негайно “криміналізувати” авторитетних опозиціонерів, підкинувши зброю і звинувативши у підготовці збройного перевороту. Знайдеться група молодчиків, яка навмисно, перед ЗМІ розіграє “войнушку”, а віддані владі журналісти вдало прокоментують “переворот”. Тоді почне діяти репресивна владна машина і вербуватиме опозиціонерів, аби після виборів ті стали черговими “тушками”. На жаль, громадяни України не виключають іншої можливості існування недержавних озброєних формувань, підпорядкованих доморощеним олігархам. Проте такі формування повинні бути під оперативним наглядом СБУ.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин