Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура без провінції · “Кілька років тому відкрив свої зали обласний художній музей, де тепер постійно проводять різноманітні тематичні й авторські виставки”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

«РОЗМОВА ПРО МОВУ» У КМЦ «ІНТЕРМЕЦЦО»

Слово Просвіти, №46 за 2011 рік

Тетяна Пакалюк Твір складається з двох частин — пригод хлопчика під час канікул у селі та розповіді дідуся про нелегку долю української мови. Авторка написала твір напередодні Дня Незалежності: “Рядок ішов за рядком. Передсвятковий Світлана ОРЕЛ, м. Кіровоград Митцям залишилося хіба що одне крило художнього салону, яким опікується обласна організація НСХУ. Кілька років тому відкрив свої ошатні зали обласний художній музей, де тепер теж постійно проводять різноманітні тематичні й авторські виставки. Та водночас тоді ж виставковий простір міста дещо звузився: у художників відібрали більшу частину приміщення. Обласна організація НСХУ орендує відомий городянам і гостям міста художній салон уже понад 40 років. За цей час траплялися різні ситуації, але, врешті-решт, влада завжди йшла назустріч митцям. Протягом останніх десятиліть Кабінет Міністрів не раз видавав постанови про те, що майно, яке орендують творчі спілки, має бути передане їм у власність. Був із цього приводу й Указ Президента. Але численні звернення голови обласної організації Михайла Надєждіна нічого не дали (це питання у Кіровограді не вирішене і щодо інших творчих спілок). Натомість відповіддю на звернення Михайла Надєждіна стало рішення виконкому про те, що Спілці продовжено термін безплатної оренди приміщення художнього салону (а це — в самісінькому центрі міста — С. О.), але… площею 69,46 кв. м замість 170,6. Долю іншої частини приміщення мало вирішити міське управління власності та приватизації комунального майна. І воно вирішило. Якийсь час там працювало кафе “швидкої” їжі, тепер — магазин жіночого одягу “Парижанка”. На думку Михайла Надєждіна, ці заклади близькі до приватного бізнесу багаторічного депутата міської ради, колишнього її секретаря Миколи Цуканова. За іронією долі саме Микола Миколайович наскільки захопився живописом, художньою творчістю, що навесні цього року відкрив приватну картинну галерею “Єлисаветград”. Назва старого міста, яким найменовано галерею, підкреслює ідею, закладену її власником: збереження традицій українських художніх шкіл, демонстрація тієї краси, неповторності, духовної наповненості, яку сьогодні часом витісняє агресивний модернізм, всілякі модні віяння в мистецтві, що керуються здебільшого кон’юнктурою. настрій з одного боку, а з іншого — роздуми над проблемами і над тим, скільки втрачено можливостей у нашому розвитку, спонукали до роботи”. Під час презентації у центрі уваги були, як зрозуміло з назви, мова й діти. На думку Т. Пакалюк, діти — це посланці царства добра, а дорослі — це зіпсовані діти. Тож виникає резонне запитання: навіщо працювати для зіпсованих дітей? — Вважаю, сучасним дітям потрібно розповідати про складні проблеми, вони внутрішньо до цього готові, а не “захищати” їх. Це стосується і складних питань нашої історії. “Та й тато з мамою завжди Подбають про синка. І відгородять від біди — В них місія така”. Тетяна Пакалюк вже видала понад десять книжок власним коштом, без спонсорів, меценатів, державних програм підтримки. — Прочитавши мій перший твір (я ще працювала тоді вчителем хімії), допомогу на видання книги надала моя свекруха. Головне почати. Нині задуми, теми, сюжети мене просто переповнюють. Відчуваю, що вже потрібен помічник. У планах написання дитячого твору, ну просто актуального для наших днів, про… корупцію та фантастичної оповідки, де будуть пригоди у Седнівських підземеллях, подорожі в часі, пригоди і зустрічі сучасних школярів із Тарасом Шевченком. Невипадково наприкінці книги наведено перелік директив з назвами та датами, які “сприяли” розвитку української мови. Адже й сьогодні можна почути від деяких “мудреців” запитання: мовляв, навіщо допомагати, захищати українську мову? Презентація відбулася 9 листопада, у День української писемності та мови. Гості заходу — студенти й школярі, яким вручили подарунки від Тетяни Пакалюк та КМЦ “Інтермеццо”. Прес"центр КМЦ “Інтермеццо” Чергову книжку для сімейного читання “Розмова про мову”, а на думку редактора журналу “Літературний Чернігів” Михася Ткача, найкращу з попередніх, презентувала у просвітянському Культурно-мистецькому центрі “Інтермеццо” (Чернігів) дитяча письменниця Тетяна Пакалюк. Книжка вийшла друком у менському видавництві “Домінант”, з яким авторка успішно співпрацює вже кілька років.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин