Арт-калейдоскоп · “Фільм нікого не залишив байдужим, про це свідчило його жваве обговорення”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ТРИ РАДОСТІ ВОЛОДИМИРА СВІДЗІНСЬКОГО
Слово Просвіти, №46 за 2011 рік
Надія КИР’ЯН
У жовтні народився і в цьому ж місяці трагічно загинув один із найкращих українських ліриків Володимир Свідзінський (1885— 1941). За життя він видав три поетичні збірки “Ліричні поезії” (1922), “Вересень” (1927) і “Поезії” (1940), хоч його доробок значно більший. Вистава “Три радості” Київського театру поезії “Мушля” присвячена саме йому.
“Три радості у мене неодійма' ні://Самотність, труд, мовчання. Туги злобної //Немає більше…” Цими рядками поет зумів вислови' ти дуже багато — про себе й про ту епоху. Надзвичайно влучно про нього сказав літературознавець Юрій Шевельов: “Він був знищений за свій універсалізм, за свою все' людськість, обраність, духову аристократичність. Не за те, що був проти влади, а за те, що не звертав на неї уваги”. Режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Сергій Архипчук перед виставою розповів глядачам: “Ми вперше маємо інсценізовані твори Володимира Свідзінського. Дуже сумна подія спонукала нас до створення цієї вистави. Сімдесят років минуло з того часу, як видатного поета Володимира Свідзінського радянська влада знищила разом із сотнею інших арештантів (їх спалили у бараку під Харковом). Ця влада, яка вважала себе “найгуманнішою”, не припускала думки, що так звані зеки можуть любити свою батьківщи-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
