Пам’ятаймо... · “Листи з проханням врятувати від страшної смерті”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Науковці закликають до міжнародного суду
Слово Просвіти, №46 за 2013 рік
Георгій ЛУК’ЯНЧУК
У Києві відбувся ХІ з’їзд Асоціації дослідників голодоморів в Україні (АДГУ). На запрошення керівництва Асоціації відгукнулися та виступили з промовами голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний, голова Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь, представник УНА—УНСО Зоя Федорчук-Загородня, директор Музею “Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні” Віктор Діденко, переобраний на новий термін голова АДГУ доктор історичних наук Василь Марочко, доктор історичних наук Арсен Зінченко та інші відомі вітчизняні й закордонні історики й науковці. Зі звітною доповіддю виступив директор АДГУ Олександр Ушинський — ініціатор спорудження першого в Україні пам’ятника жертвам голодомору (1988 р.) Присутні вітчизняні та зарубіжні журналісти… На превеликий жаль, ні представників влади,
А я таки наче й пригадую: у чумарці поверх свитки, у шапці вухатій, копкою закутаний. Приїздив до нас із Бербениць саме після Різдва, на Водохреща. Конів нього — Гнідий і Чала, так і звалися, Чала голову повернула, коснула оком, коли мене їй на спину підсаджували, отак, щоб хоч трішки посидіти, це вже наступного ранку. А Гнідий міг би й скинути. То дід гостинці всім — коржики, маковики, яблука, горішки. А мене підкликав — мені розгортає із білої шмати окрайчик — від зайця. Оце, каже, набігався за ним луками, бо не хотів віддавати, то я ледве впросив: це ж для внука, прошу, щоб заячого харчу попробував, щоб козаком виріс!.. Вечеря на столі, і всього там — і шулики, й кутя, і голубці, і ще та й ще різного. А я за припічком причаївся, того окрайця жую. А він черствуватий, а він морожений!.. Може, не треба було всього відразу? Може, варто було лишити на потім: потрошку надкушувати й надкушувати, щоб до старості?
ні опозиційних депутатів, незважаючи на офіційні запрошення, не було… У своїх виступах гості й історики-науковці акцентували на тому, що, незважаючи на безкорисливу дослідницьку працю науковців і громадськості в Україні і за кордоном, у результаті якої вдалося встановити нові сотні тисяч імен безневинних жертв більшовицького терору-геноциду проти українського селянства, правда про найбільший за масштабами жертв Геноцид у світі все ще не досить відома світовій громадськості. На жаль, нинішнє керівництво держави й дипломатичні представництва України за кордоном приділяють мало уваги визнанню іноземними державами Голодомору в Україні Геноцидом українського народу. Тому, відзначаючи дату жахливої катастрофи української нації у ХХ столітті, 80-ті роковини Голодомору-геноциду українського народу в 1932—33 роках, потрібно докласти всіх зусиль українській державі і громадським орга-
Чи бодай на той голодоморний рік, який відразу й почався?.. Дід нічого такого не казав, лишень засміявся у вуса, а вони в нього інеєм взялися, бо ж надворі мороз хрещенський, та й хурделило, та й він сам більше не приїде, не переживе тієї зими...
Ховрашковий Великдень Мати кажуть: оце сьогодні мав би бути Великдень!.. Але дзвони у розбитій церкві не дзвонять, люди не несуть під церкву нічого святити, паскою навіть не пахне, ковбасою не пахне, крашанками... А ми з Усиковим Павлом влаштували Великдень! А ми вислідили недалеко за городами ховрашка. Та й побігли по відро, по торбу побігли: виливати того ховрашка! Відра нам доброго не дозволили взяти, тільки старе, там діри треба було глиною замазати. Торбу то ми самі якусь знайшли. А вода не дуже й далеко, в рові за Жуковою левадою, з весни тримається. Тільки розкопати нізаціям для визнання Голоду 1932—33 років в Україні геноцидом української нації з усіма правовими наслідками, що випливають із цього. І, зокрема, висунення Україною правової вимоги до Російської Федерації як правонаступниці СССР матеріальних відшкодувань жертвам Голодомору-геноциду та їх нащадкам, а також Україні як державі — аналогічно до подібної сатисфакції державі Ізраїль від постнацистської Німеччини. Але це може відбутися лише за реальної незалежності України від відроджуваної Путіним новітньої Російської імперії та після міжнародного суду над антилюдською ідеологією й злочинною практикою комунізму в усьому світі. Зрозуміло, що це є можливим лише за двох умов: вступу України до оборонного союзу НАТО та набуття повноцінного членства в Євросоюзі. Вибір за керманичами української держави! Український народ зробив цей вибір ще на вікопомному референдумі 1 грудня 1991 року!
глибше, щоб у ямку зібралася, тай набирай, та й неси. Тричі ми бігали з тим відром, тричі приносили ту мутнувату воду, може, й добре, що мутнувату, ховрашок швидше такою захлеснувся, та й виліз. Ми схопили того ховрашка, та в торбу! Усикова мати тітка Пистина якраз вдома була, коли ми принесли. Вона й зважилася: — Ось я його зараз!.. Як уже те відбувалося, не знаємо, тітка наказала не дивитися. Але впоралася, шкірку здерла, може, ще й шкірка пригодиться. А самого ховрашка взялася зварити, а вже зварене поділить навпіл. Чи, може, й так буде ліпше: всядуться дві родини вечором в садку, та й повечеряють, та й зроблять собі Великдень! Бо це свято велике, гріх його не відзначити.
Микола ПЕТРЕНКО, письменник, автор книг про Голодомор, у рік Голодомору — першокласник Лохвицької СШ № 3 на Полтавщині
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
