Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
13 Пам’ять · “Його слово, його пісня наснажуватимуть ще не одне покоління”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Чорне горнятко

Слово Просвіти, №46 за 2017 рік

Пам’яті Лариси Крушельницької Такі повідомлення завжди несподівані. Хоча часом і передбачувані, як і цього разу: роки, стражденне дитинство… Померла Лариса Крушельницька, на вісімдесят дев’ятому році життя. зидентів, агентів польської і ще якоїсь там контррозвідки. Нещодавно перед тим обидві родини повірили сталінській пропаганді, приїхали зі Львова розбудовувати нарешті вільну Українську Державу, — а знайшли собі кінець на соловецьких обширах від катівської кулі. Борисів батько відомий і знаний поет Василь Бобинський, Ларисин батько, теж письменник Іван, ще й не сам, а із батьком та братом. Також письменники… Чотирирічний Борис і на рік молодша Лариса також потрапили майже що за ґрати: у спеціальний дитячий будинок для дітей ворогів народу. Борис надовго. А от за Ларису розпочалася справжня боротьба: її мати, відома піаністка, таки передчувала щось недобре, вона не поїхала до Харкова разом із родиною, бо мала ще й добрий привід: саме гастролювала Європою. То вона підняла мало не всю тогочасну європейську пресу на відвоювання репресованої донечки. Знайшла хід навіть до дружини впливового тоді Максима Горького. Кілька місяців нот, протестів, статей, маніфестацій — доки зморене, обгризене вошами дівчатко таки змогло пригорнутися до матері. Ну, а тут уже доля дівчинки різко змінилася на кращу — хіба що гнітило сирітство, відсутність будь-яких певніших звісток про долю батька, — адже не хотілося вірити, що вся засуджена до найвищої міри покарання родина за примарну провину перед імперськими можновладцями знайде свою загибель від катівської кулі під Сандармохом… Потім була війна, мати із донькою евакуювалася на захід. Ми з Ларисою могли навіть зустрітися — адже були майже поряд у таборах для переміщених осіб у американській окупаційній зоні… Забігаючи наперед, скажу: ми з Ларисою і надалі підтримували тісні стосунки. Уже в недавні роки вона стала авторкою двох знакових книг — глибоко чуттєвих досліджень про історію родини, власну історію — “Рубали ліс” і “Звірятка у моєму житті”. Маю оби-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин