Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Потрібно всіляко заявляти про “Просвіту”, її мету і завдання”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Усі ми родом із села українського, або Про презентацію на Буковині видань професора Миколи Тимошика та його рецепти для «Просвіти»

Слово Просвіти, №46 за 2017 рік

Письменник, журналіст, професор, директор науково-видавничого центру “Наша культура і наука”, відомий публіцист Микола Тимошик обрав дорогу Сковороди. Проте якщо Григорій Савович, мандруючи українськими шляхами, передавав людям живе вчення про душу, то Микола Степанович — про любов до України. На вулиці чи в транспорті, на різних зібраннях удома і за кордоном, форумах або ж презентаціях. Останніх — з приводу свого ексклюзивного та повчального двотомника, пан Тимошик мав, за його словами, вже сім чи вісім у різних куточках України. Світлана МАСЛОВСЬКА, заступник голови Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Буковина — край, який не оминеш, презентуючи нове видання. Адже край Дністра, Черемоша й Прута йому давно рідний: автор свого часу працював кореспондентом газети “Радянська Буковина” та головним редактором “Молодого буковинця”. Дружина Тимошика — корінна буковинка. Тож є про що поговорити. Письменник ставить перед собою нелегке завдання: об’їхати всю Україну. Про це він говорив на зустрічах у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, обласній універсальній, науковій бібліотеці ім. М. Івасюка, в одному з райцентрів — Сторожинці й у Народному Домі — з просвітянами краю. Із перших хвилин спілкування наш гість стверджував, що таким українське село в нашій літературі ще не поставало. Бо насправді й ЗМІ, й письменницьку еліту більше цікавлять історії великих, а не люди села. Закликав інтелігенцію, журналістів писати про життя тих, кого, на жаль, зараз також потрібно рятувати. Нове видання — це архівні дослідження із захопливими сюжетами та легким стилем викладання, в основі яких події та люди, які їх творили у його рідному селі Данина, що на Ніжинщині. Досліджуючи життя людей “знизу” — від козацької доби і аж донині, автор доводить, що зіпсували село 20-ті роки XX століття. Це коли до колиски України з її лагідною мовою, колоритом звичаїв і традицій, винятковою взаємоповагою залізла жорстока й огидна кацапсько-радянська істота зі своїми брудними лайками, прізвиськами, неробством і Ще один важливий чинник у роботі “Просвіти” — обирати, з ким працювати. У владних структурах є розумні люди, треба їх побачити і творити з них просвітян. Сучасна молодь повинна долучатися до “Просвіти”, бо саме мудрі та вмотивовані мають стати стратегією “Просвіти”. Письменник є головою фундації ім. Митрополита Іларіона (І. Огієнка), тож зацікавив аудиторію особливостями праць цього державотворця, книги якого зараз перевидає. 25 томів уже побачили світ. Митрополит був усесвітньо відомим вченим початку XX століття, але його праці набувають дедалі більшої престижності, бо продукують всебічну україноцентричність. За щирість, відвертість і неабиякий просвітницький урок дякували письменнику голова Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” О. Савчук, відповідальний секретар М. Пелех та всі, хто має національну гідність і нікому й ніколи не дозволить її розтоптати.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин