Мова єдина · “Українці мають право на власне каліграфічне мис$ тецтво, на свою абетку”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Україна в барвах слова
Слово Просвіти, №46 за 2019 рік
Тим часом частина вчителів середніх шкіл з українською мовою навчання в позаурочному спілкуванні з учнями та між собою ігнорують державну мову, тобто принижують її в очах учнів. А в деяких вищих навчальних закладах частина викладачів лекції читають і заняття ведуть не державною мовою. Ось приклад у Києві: Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” — понад третина викладачів цілком ігнорують державну мову. Таких учителів і викладачів, які зневажають закон, слід усувати від педагогічної роботи через неналежне виконання своїх обов’язків. Dura lex, sed lex, казали латиняни. Закон є закон, і його треба виконувати. І ще одне. У нашій країні нібито ради економії коштів спостерігається тенденція скорочувати витрати на розвиток української культури. Під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Чер-
Виступає народна артистка України Ірина Шинкарук створив Анатолій Марчук. Він також надзвичайно цікавий в акварелі. На вершині Чернечої гори, біля Меморіалу Тараса Шевченка, цього року вручили Національну Шевченківську премію Василю Чебанику. Він творець неперевершеного мистецького світу, прекрасний рисувальник, майстер книги. Створив портрети видатних діячів вітчизняної та світової культури. Оформлені ним книжки отримували перші премії на всеукраїнських та міжнародних книжкових виставках. А тут він виявив себе в іншому напрямі. Те, за що Василь Якович отримав Національну премію ім. Шевченка, — це революційна подія, філософська річ, це осмислення української абетки. А ми досі користуємося абеткою, яку нам підніс Петро І. Василь Чебаник переконав, що українці мають право на власне каліграфічне мистецтво, на свою абетку. Ця абетка визначатиме нашу свідомість, наше сприйняття світу. Генеральний директор Шевченківського національного заповідника у Каневі Мар’ян Піняк переконаний: ми не можемо бути окремо від культури, вона присутня в усіх сферах нашого життя.
Переможниця ІІ конкурсу читаної поезії Ия Кива чилль відмовився від пропозиції міністра фінансів скоротити витрати на культуру. “А за що ми тоді воюємо?” — сказав він. А навіщо українцям держава без розвинутої української культури? Відомий економіст Веніамін Сікора писав: “Культура, норми етики, поведінки, сфера мистецтва, сфера освіти, науки — без цього сучасний економічний розвиток неможливий. Саме оті знання, що їх породжує наука, мистецтво, культура, соціальна і особиста етика в сукупності, є могутньою продуктивною силою… Політичні інституції, сфери культури торують шлях до успішного економічного розвитку, і саме ці сфери формують найважливішу частину капіталу — ту, яка ґрунтується на людських ресурсах, на духовному капіталі, на капіталі, що зв’язаний із соціальними факторами. Без сфери культури ці фактори не можуть функціонувати”.
Запросив усіх до Канева на прощу до Тараса Шевченка. Родзинкою святкового дійства став виступ поетки Марини Цілуйко. Усі з нетерпінням чекали майстер-класу з каліграфії народного художника України Василя Чебаника. — Без мови немає нації, без нації немає суверенної держави, — переконаний Василь Якович. — Кожна мова складається з двох половинок — мелодії і засобів зображення. Наша мова позбавлена національного засобу зображення — абетки. А та абетка, якою користуємося понад 300 років, створена для російської мови. Для того, щоб ми відділилися від Росії, стали справді суверенною державою, повинні мати свою національну абетку. Митець уже понад два десятиліття активно працює над цим. Однак його титанічна робота допоки мало цікавить наших високопосадовців. Юні художники з великою цікавістю дізнавалися, якими мають бути українські літери. Ставили чимало питань щодо того, як можна впровадити українську національну абетку.
Власн. інф.
Георгій ЛУК’ЯНЧУК У День української писемності та мови в Національному музеї літератури України відбулася церемонія нагородження учасників Всеукраїнського літературного конкурсу творчих робіт серед учнівської молоді “Україна в барвах слова”, який проводив музей спільно з Національною спілкою письменників України за сприяння Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка та Благодійного фонду “Серце до серця”. Конкурс тривав два місяці — з 1 вересня до 1 листопада. В ньому взяло участь 60 учасників із 14 областей України: Волинської, Січеславської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Черкаської та Чернігівської. До складу журі входили відомі письменники, науковці та педагоги. Голова журі Марія Морозенко — письменниця, голова Київської організації Національної спілки письменників України. Генеральний директор музею Галина Сорока вручила переможцям дипломи конкурсу. А всім учасникам з 14 областей України та їхнім вчителям-наставникам — книги та компакт-диски від ВО “Просвіта” ім. Т. Шевченка вручив відповідальний секретар організації Микола Нестерчук. Галина Сорока висловила сподівання, що наступний конкурс “Україна в барвах слова” стане вже міжнародним… Конкурс проводився у двох номінаціях: “Поезія” та “Проза” (вікові категорії: молодша та старша). Переможцями стали 12 учасників.
Номінація “ПОЕЗІЯ” (молодша вікова категорія) — Дарина Чабаненко, учениця Нововасилівського навчально-виховного комплексу Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (с. Значкове). Творча робота: поезія “Україна починається з мене”. Керівник — Сніжана Кирик, учитель української мови та літератури. — Вікторія Тинянко, учениця Броварської загальноосвітньої школи І—ІІІ ст. №2 (м. Бровари). Творча робота: поезія “Молитва”. — Дмитро Костирко, учень Харківської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 127 імені Г. К. Жукова Харківської міської ради Харківської області (м. Харків). Творча робота: поезія “За віру! За правду! За наших людей!”
Номінація “ПОЕЗІЯ” (старша вікова категорія) — Захар Романюк, учень Петропавлівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 2 з професійним навчанням Січеславської області (смт Петропавлівка). Творча робота: поезії “Небесна сотня”, “Молитва”. Керівник — Світлана Кривозуб, учитель російської мови та зарубіжної літератури. — Іван Щепковський, учень загальноосвітньої школи № 23 (м. Рівне). Творча робота: поезія “Ти — не окраїна, ти — Україна!” — Марія Ямкова, учениця спеціалізованої школи І—ІІІ ступенів № 264 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва. Творча робота: поезія “Монолог Часу про зустріч з Україною”. Керівник — Наталія Бойко, учитель української мови та літератури.
Номінація “ПРОЗА” (молодша вікова категорія) — Поліна Мочалова, учениця Петропавлівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 2 з професійним навчанням Дніпропетровської області (смт Петропавлівка). Творча робота: есе-сповідь-етюд зі вставною новелою “Чого приходиш ти у сні?” Керівник — Лілія Земляна, учитель російської мови та зарубіжної літератури. — Ірина Очеретян, учениця Дмитрівської загальноосвітньої школи І—ІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області. Творча робота: “Сила нескорених”. — Ірина Васюренко, учениця комунального закладу “Лозівський ліцей № 1” Лозівської міської ради Харківської області. Творча робота: етюд “Немає кращої на світі мами й Батьківщини”. Керівник — Оксана Хворостова, учитель української мови та літератури.
Номінація “ПРОЗА” (старша вікова категорія) — Євгенія Бойчук, учениця Тужилівського навчально-виховного комплексу (с. Тужилів, Калуський р-н., Івано-Франківська обл.). Творча робота: “Бій за Маківку”. Керівник — Наталія Бойчук, учитель української мови та літератури. — Надія Семків, учениця Тужилівського навчально-виховного комплексу (с. Тужилів, Калуський р-н., Івано-Франківська обл.). Творча робота: новела “Кленова доля”. Керівник — Наталія Бойчук, учитель української мови та літератури. — Ольга Полевік, учениця
Рівненської загальноосвітньої школи № 8 (м. Рівне). Творча робота: “Аби ми любили…”. Керівник — Вікторія Назарук, викладачка Національного університету “Острозька академія”. Окремо були відзначені учасники: Альбіна Варламова (номінація “Юна письменниця”) за поезії та казку “Мова солов’їна лікує”. Катерина Гагаріна (номінація “Майстер прози”) та Михайло Трачук (номінація “Майстер прози”) за “Думки вголос, або Лайфхак для патріота”. Афіна Городецька (номінація “Майстер прози”) за твір “Мої таємні сни”. Юлія Дзьомбак (номінація “Патріот України”) за твір “Значення мови в нашому житті”. Денис Єфімов (номінація “Майстер прози”) за уривок із твору “Стежками родинної долі”. Олександра Золотько (номінація “Віртуоз слова”) за поезію “Дай, Боже, миру рідній Україні”. Анна Кіпень (номінація “Майстер прози”) за “Етюди перетворення”. Натанієль Кулешов (номінація “Віртуоз слова”) за поезію “Розмова з мовою”. Катерина Ліходькіна (номінація “Юна письменниця”) за поезію та прозу “Яке значення для мене має українська мова”. Олександра Масленченко (номінація “Майстер прози”) за есе “Київ-Пасажирський — Львів”. Людмила Петрук (номінація “Віртуоз слова”) за поезію “Квітуча ненька-Україна”. Катерина Смиковська (номінація “Дебютант пера”) за оповідання “Зима у лісі”. Артем Українець (Баранчук) (номінація “Український казкар”) за казку “Дерево У”. Карина Шкаєва (номінація “Віртуоз слова”) за поезію “Все подих осені я відчуваю знову”. Призери та учасники отримали дипломи, медалі, книги та солодощі. Колектив Національного музею літератури України щиро дякує всім конкурсантам за творчі роботи, вчителям та керівникам — за підтримку й допомогу в оформленні робіт, а батькам — за виховання таких чудових дітей. Участь у конкурсі допомогла його учасникам повірити у власні сили, пробудити творче горіння крилатої душі. Учасники 1-го Всеукраїнського літературного конкурсу “Україна в барвах слова”, їхні вчителі-наставники та батьки дякують організаторам конкурсу та колективу Національного музею літератури України за можливість для дітей проявити свої таланти і спробувати власні сили! Щиро дякують за позитивні емоції, нових друзів, доброзичливість та чекають з нетерпінням конкурсу наступного року.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
