«Просвіта» сьогодні · “Українська громада зберігалася через два чинники – рідне слово, яке несла “Просвіта”, і церкву”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
Павло МОВЧАН: “Ми працюємо на Перемогу!”
Слово Просвіти, №46 за 2022 рік
Відбулася стрім-зустріч засновника каналу “ПРОСВІТА ТБ” Олега Василенка з головою Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Павлом Мовчаном. Тема розмови: “Україна. Координати часу”. Були розглянуті такі тези: Світове українство: місія ВУТ “Просвіта” та каналу “ПРОСВІТА ТБ”.
– Мені сьогодні випадає ширше говорити про просвітянський рух України, який виник у часи бездержавності української нації, – зазначив Павло МОВ- ЧАН. – Саме цим була зумовлена викристалізована структура, яка зіграла надзвичайно важливу роль у новітній історії України і в сьогоденні. Я не випадково кажу про сьогодення, тому що, наприклад, вибори до Верховної Ради України першого демократичного скликання відбулися саме під форматом Товариства української мови. Тоді радянська влада не дозволила відродити “Просвіту” як організацію, а дозволила Товариство української мови. Тоді було безліч таких товариств, серед яких товариство російської мови. Згодом ми відродили “Просвіту” імені Тараса Шевченка. Спершу головою Товариства був обраний Дмитро Павличко. А після того, як він став головою комітету закордонних справ та увійшов до керівних структур Верховної Ради України, на позачерговому з’їзді “Просвіти” головою обрали мене. З того часу маю честь очолювати це об’єднання. Товариство “Просвіта” зіграло вирішальну роль у формуванні політичної платформи, яка потім була підтримана Народним Рухом України як окремою політичною силою. Вдалося досягти того, що з Конституції було викреслено фразу про керівну роль Комуністичної партії. Це були перші правки до Конституції Української РСР, до яких я мав безпосередній стосунок. На нещодавньому засіданні головної ради “Просвіти” ми обговорювали питання, яке має стосунок до календарних дат. “Просвіті” у календарі місця не знаходиться, а вона відіграла неймовірно важливу роль у формуванні української державницької ідеології, у збереженні національної ідентичності. “Просвіта” історична не дала можливості розпорошитися українській нації. Вона консолідувала усі верстви. Раніше українська інтелігенція була відокремлена і були походи в народ, таке своєрідне народництво української інтелігенції, яка формувалося у великих мегаполісах – Київ, Харків, Одеса, Львів, Чернівці. Ще було середовище у священництві, яке відіграло велику роль саме у формуванні “Просвіти”. Можна згадати отця Зайчківського, який був одним із засновників “Просвіти”. Одним словом, українська церква, особливо греко-католицька, відіграла важливу роль у цьому формуванні громадського руху, який фактично і врятував все те, що називалося розпорошеним українством. Українців переселяли в XIX сторіччі до Башкирії, Далекого Сходу, Туркестану та ін. Я обійшов майже всі ці регіони і сформував для себе цілий словник українських переселенців, бо українці, пристосовуючись до нових місць, означали їх новими термінами. Там відкрилося море речей, які дуже цікаві для нас. Ми засвоювали чужі землі, чужі простори і давали їм назви. Скажімо, в тюркських мовах немає розрізнення назв дерев. Там все означається одним словом. Так само й трави. А це величезний космос, який наша людність засвоїла вже давно. Українці завжди брали ці назви з собою або ж найменовували нові поняття. Наприклад, у нас не прийнято вживати кумис і немає такої породи коней, які дають цей продукт – кобиляче молоко. Коли я був у Туркменії, то зафіксував термін “кумисівка”. Це продуктивна кобила, яка дає молоко для виготовлення цього продукту. Тоді коли формувалася українська мова? У Москві нашій мові давали 300-400 років і казали, що вона сформувалася за часів Богдана Хмельницького. Але навіть одна лексема формується дуже довго. Ми навіть не уявляємо, що криється за словом “спориш” – дрібна рослинка, яка росте при дорозі. Як давно це слово було сформовано? Воно – не тільки “від Сяну до Дону”, а й далеко перейшло ці межі. Тому говорімо про українську глобалізаційну присутність. Тобто українство стало і є глобальною силою, яку не вдалося розмити в інших мовних середовищах, за різних історичних обставин. Ось чому на початку дев’яностих років в Казахстані, в Сибіру, в азійських країнах активно створювалися українські організації, утворювалися просвітянські громади. Сьогодні ми маємо трагічну ситуацію. З України виїхало 15 мільйонів людності – до війни і після її початку. Такого знекровлення ще не було ніколи. Програма Путіна певною мірою досягається й таким шляхом. Не лише винищенням фізичним. Нас вибивають з нашого ґрунту. Рашисти думають, що якщо вирвати нас з коренем, вони виривають все, втому числі самоідентифікацію. Нічого подібного. Українство довело, що воно може приживатися, зберігати себе. Тому стало глобальним явищем, охопило всі континенти. Українство є глобальним, бо воно присутнє ментально, зберігає мову, релігію, своє окремішнє місце. Тож без такої організації, як “Просвіта”, та без церкви не було б формування українства як явища вселенського. На жаль, за понад 30 років існування незалежної української держави влада нічого не робила, щоб зцементувати українство. Ще за радянщини було товариство зв’язків з українцями за кордоном. З певним ідеологічним завданням відряджалися за кордон митці, літератори. Особливо любили їздити у США, Канаду, усі розселення українців по Європі. А українська громада зберігалася через два чинники – рідне слово, яке несла “Просвіта”, що видавала часописи, і церкву, яка зберігала чи утворювала осередки і будувала свої храми. Сакральне слово закорінювалось у ґрунт, який ставав українським у Чикаго, Філадельфії чи будь-де. Матеріальні потреби українці вирішували самі чи з допомогою урядів країн, де вони поселилися. Україна коштів на вирішення проблем культури й духовності діаспорам не надавала. Що змінилося? Нині на товариство “Україна – світ”, яке очолює Микола Жулинський, держава не виділяє жодної копійки. У Польщі на “Полонію” виділяють колосальні кошти для того, щоб сконсолідувати поляків по світу. А ми говоримо про один можливий шлях, який вже освоїли історично. Українство рятується само по собі. Ми повинні формувати свої фонди, ми повинні дбати про те, щоб доносити до всього світу, що ми не тимчасові і наші перемоги так само не тимчасові. Це потрібно, щоб закріпитися після перемоги на власному ґрунті, повернути 15 мільйонів громадян в Україну. Аза кордон виїхали найпродуктивніші. Так було і за часів Столипіна, коли найпродуктивніших хліборобів спокушали великими наділами землі на Зеленому Клину на Далекому Сході. У тому самому Татарстані чи Башкирії були сотні українських сіл. Я ще заставу Башкирії села з назвами Полтавка, Чернігівка. Села з такими назвами я бачив і на самому півдні Російської імперії. Я бачив станиці в Оренбуржжі, де поселялися українці, освоювали ці землі. Українці приїжджали в Казахстан і садили там дерева. Наші дерева закривають російський обрій, наша культура, наш побут такі глибокі, ми історично зцементовані з цим ґрунтом, хоч нас намагалися з нього висмикувати. Постійно створювали нам такі невигідні умови. Як, наприклад, величезне переселення з Галичини. Ці страшні процеси денаціоналізації прекрасно відтворив Василь Стефаник у своїх творах.
Не забуваймо, що ця денаціоналізація супроводжувалася процесом фашизації Російської імперії. У одному зі своїх розмислів про витоки російського фашизму чи рашизму я дослідив, що ця проблема сягає ХVІ століття. Тоді, коли псковський чернець Філотей сформував концепцію, яку підтримав абсолютний володар російських земель Іван Грозний (Лютий). Тоді була сформована думка, яка існує по сьогоднішній день – про особливу месійність росіян. За врядування Івана Лютого держава була поділена на земщину та оприччину. Земщина – це те, що віддавалося місцевим феодалам (зараз російські олігархи), і оприччина, яку зараз очолює безпосередньо Путін. Це центральна влада з її розгалуженнями – Державна дума, урядові структури. А головне серед них – військове об’єднання ФСБ. Так було історично сформовано з часів, коли змусили патріарха єрусалимського надати патріаршество Москві. Московському патріарху випала роль перетворити Івана з великого московського князя на царя Московії. Це перший акт, який продовжився за часів Петра І, коли Україна була абсолютно підкорена, після бездарного походу Карла ХІІ. Тоді Європа не розуміла і не могла усвідомити, що треба було діяти з Петром І в інший спосіб. Те ж саме було у 1618 році після походу нашого видатного військового діяча, державника Петра Сагайдачного на Москву. Він оточив Москву і прибив за зразком Олега щит до арбатських воріт. Сагайдачний йшов допомогти королевичу Владиславу сісти на московський престол. Фактично Московія вже була підкорена Річчю Посполитою. Залишалося тільки оголосити Владислава на троні. Але в цей час московські бояри збирають велику данину, щоб відкупитися. Передають золото королевичу. Це перший хабар, який був прийнятий представником польської корони. Ще був хабар від дружини Петра І. Коли цар Петро у 1711 році був оточений військами на чолі з Пилипом Орликом, то цариця вкотре збирала золото. Це золото передали великому турецькому візиру. Частину золота беруть Гіреї – представники великого роду, які тривалий час очолювали кримсько-татарське ханство. Вони взяли хабар і через невеликий відрізок часу в 30-35 років, кримського ханства вже не було. Так і Польща взяла хабар, і згодом відбувся перший поділ цієї держави. Є закони неписані. Це не земні закони, а небесні. Якщо ти береш від злого, зло тебе понизить, воно тебе знецінить. Ти стаєш не носієм добра, а частиною зла. Так само частиною зла стали європейські лідери, які брали від Путіна нафтою, готівкою на свої політичні кампанії. Партія Ангели Меркель перемагала завдяки російським грошам. Це спричинило нинішню катастрофу в світі. І ця катастрофа не тільки в тому, що нас нищать і що втрачаємо 15 мільйонів емігрантів. Катастрофа полягає в тому, що порушені всі принципи існування людства, існування людини на землі. Формула третього Рима: “Мы особый народ, у нас особая месийность” створювалася від того часу, про який я вже згадував. Потім вона була трансформована Петром І, якого наші запопадливі малороси зробили імператором, подарували йому цей чин з намови Феофана Прокоповича. Московія перетворилася на Російську імперію. Це з намови Прокоповича церква була практично підпорядкована імператору. Не дивно, що на престолі з’явилася німкеня Катерина ІІ – неймовірно жорстока, яка бачила загрозу в усьому, що любить волю, і, передовсім, українстві. Вона починає з особливою силою нищити українство. Вона залучає до роботи малоросів, вчених з України. Цей процес тривав включно з радянською добою. Але я хочу наголосити на іншому. Як формувався і трансформувався рух рашизму з часу до часу. Виникла нова ситуація, коли руська церква після Петра І почала відроджуватися і розростатися. Але на заваді стало старообрядство, яке фінансово підтримувалося. Важлива складова їхньої ідеології – “особливої місії у світі”. І всі старообрядці, куди б вони не приїжджали, куди не переселялися, несли з собою російське слово, особливу російську месійність. У Карабаху, Вірменії, Грузії старообрядці мали особливе місце і особливі пільги. Старообрядство – це один з ферментів тієї ідеології, яка й по сьогоднішній день впливає на ідеологію російського керівництва по відношенню до українців. Дугін розробив особливу концепцію для Путіна: “Не решив украинского вопроса, мы не можем говорить о будущем большой России. Только решив украинский вопрос, мы сможем решать следующие”. Згадую його тільки тому, що у нього були великі попередники. Один із них – малорос Данілевський. Це автор відомої праці “Россия и Запад”. По сьогоднішній день ви чуєте всюди цей наратив, присутній в усіх ідеологів. Про особливу місію росіян і необхідність протистояти заходу. Ця праця була практично продубльована російським філософом-чорносотенцем Костянтином Леонтьєвим. Коли почав відроджуватися український національний рух і втому числі “Просвіта”, почав формуватися дуже серйозний ідеологічний загін – чорна сотня, яка чинила погроми в Одесі, Львові, Києві, Кишиневі, інших зонах розселення євреїв. Вони звинувачували євреїв у пособництві смерті Олександра ІІІ, мовляв, євреї спричинили до того, що цар загинув. І це чорносотенство мало чітку програму. Спочатку вони робили погроми
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
