Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні “Я б хотіла, щоб усі українці були орлами”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Ольга Кобилянська об’єднала дві країни

Слово Просвіти, №46 за 2022 рік

Українська влада не помічає “Просвіту”. Вона не забороняла у Криму російське фашистське видання “Крымская правда”. І не підтримувала “Кримську світлицю” – єдину україномовну газету в Криму, яку видавала “Просвіта”, виходила завдяки ентузіастам. Зараз є лише електронна версія цієї газети. Хочемо відродити це видання. Але для цього президенту України треба створити військову адміністрацію в Автономній республіці Крим. Робимо звернення до президента про необхідність таких структурних змін. І про те, що без інформаційної сфери ми не можемо вирішити це питання. Я дуже вдячний Олегу Василенку за впровадження проекту “ПРОСВІТА ТБ”, який ми вже давно хотіли запустити. Без системної роботи не можемо вирішити цю тему. Думаю, що українці світу через урядові й неурядові структури нам допоможуть. Так само, як і газеті “Слово Просвіти”, яка сьогодні виходить на громадянські пожертви. Ви сьогодні не знайдете аналогів цьому виданню. Ті ж видання, які слугують олігархам, завжди заангажовані. А “Просвіта” 154 роки тому засновувалася, аби захищати українські національні інтереси. – Чи вважаєте ви, що за свою більше ніж півторастолітню іс* торію “Просвіта” стала справж* нім символом України? – Безперечно. Українці Аргентини і Бразилії завдяки “Просвіті” і церкві зберегли свою ідентичність. Хіба це не привід, щоб зробити 8 грудня Днем “Просвіти” у національному календарі? Ми на великій раді ухвалили рішення звернутися до Верховної Ради і президента України зробити з пропозицією 8 грудня календарним днем до 155-річчя “Просвіти”. Це б дало нам певний імпульс. Ми могли б мати зовсім інші виміри, інший формат діяльності. А сьогодні в усіх областях, крім Івано-Франківської, влада вимиває нас з тих приміщень, які використовує “Просвіта”. Мер Львова Андрій Садовий через суди виселяє “Просвіту” з приміщення, яке збудувала Матір Просвіта. Схожа ситуація в Рівному. Історична дата – це певний символ. 8 грудня могло б бути великим символом. Так само як від “Просвіти” починався День української писемності і мови. Це свято вже прижилося. Слово – це символ, слово будівниче. Але словом можна й руйнувати. Таким руйнівним є слово Путіна. Воно руйнує весь світовий лад. Воно розбещує народи. Воно каже про те, що сила переважає слово. Це сатанинські проєкти. – Яким є послання “Просвіти” до світового українства? – Готуємо таке послання разом із організацією “Україна – світ”, яку очолює Микола Жулинський, та Конгресом української інтелігенції, який очолює Георгій Філіпчук. А ще у нас є така структура, як Українська всесвітня координаційна рада, діяльності якої ми не бачимо. Нам треба порозумітися з керівництвом цієї ради. Запросимо їх на круглий стіл, де виробимо спільне звернення до світового українства. Ми працюємо на Перемогу! Підготовлено каналом “ПРОСВІТА ТБ” Марія ПЕЛЕХ, м. Чернівці У рамках транскордонного партнерства між Сучавським коледжем мистецтв “Чіпріан Порумбеску” (координатор проєкту Alina Papuc), Сучавською філією Асоціації бібліотекарів Румунії (голова філії Anisoara Budui) та Чернівецьким ліцеєм № 19 ім. О. Кобилянської (директорка Уляна Легусова), за сприяння координаторів транскордонного партнерства Чернівецького центру професійного розвитку педагогічних працівників (директорка Наталія Герасим) та громадської організації “Наша Домівка” (голова Родіка Тіміш) відбулася презентація проєкту з нагоди дня народження О. Кобилянської “Величава квітка Буковини”. Над літературно-мистецьким проєктом працювала творча група учнів 8-11 класів під керівництвом Наталії Мітракової та Світлани Бойко. Мистецький захід зібрав науковців, громадських діячів. Педагогів та їхніх вихованців. А об’єднала дві країни, Румунію та Україну, видатна постать української літератури, письменниця Ольга Кобилянська, яка народилася в румунському містечку Гура Гуморулуй та більше 50 років проживала в Чернівцях. Мистецький захід проходив у режимі офлайн-онлайн, румунським друзям була запропонована мандрівка чернівецькими стежками Ольги Кобилянської, а саме: до Чернівецького літературно-меморіального музею О. Кобилянської, до будинку Августи Кохановської по вул. Шевченка, до кав’ярні “Габсбург”, книгарні “Pardini”, фотоательє Яна Кржановського, Румунського народного дому, Чернівецького драматичного театру, в Чернівецький український народний дім та товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Так, у музеї гості мали змогу ознайомитися з унікальними матеріалами і документами про життя і творчість письменниці, формування її світогляду, дружбу і літературні зв’язки з Іваном Франком, Лесею Українкою, Августою Кохановською. Розповідь саме про Августу Кохановську стала не менш яскравою сторінкою проєкту, адже саме ця мисткиня, багаторічна приятелька Кобилянської стала першою ілюстраторкою творів Кобилянської. Зокрема, на початку ХХ століття її ілюстрації до новел Кобилянської надрукували у Віденському робітничому календарі. Також Августі належать і малюнки до “Малоруських новел”. Учениця 8-в класу Анастасія Фаб’ян розповідала про молодість письменниці, яка промайнула у Кимпулунзі. Саме тут вона і подружилася з Августою Кохановською. Зі щоденників письменниці відомо, що дівчата разом читали, малювали, гуляли горами та брали участь в аматорських постановках, які відбувалися у домі Кохановських на свята. Учениця 11 класу Вікторія Іщенко ознайомила присутніх зі славною вулицею ім. О. Кобилянської, яка відома чудовою архітектурою, своїм неповторним духом, зберігає чимало таємниць з історії міста. Досліджуючи колишню австрійську “Панську” вулицю, названу згодом іменем Ольги Кобилянської, юна екскурсовод звернула увагу на колишню кав’ярню “Габсбург”, адже саме тут любили посидіти дві величні жінки-подруги Ольга Кобилянська та Леся Українка. А учень 8-б класу Микола Москалюк розповів про фотоательє Яна Кржановського, яке було розташоване на розі вулиць Панської та Кохановського. Це тут є була зроблена хрестоматійно відома світлина Ольги Кобилянської та Лесі Українки. Учасники літературномистецького проєкту, мандруючи чернівецькими адресами Ольги Кобилянської, зауважили, що на Румунському народному домі, який розташований на Центральній площі міста, майорять прапори Румунії та України. Координатор міжнародного проєкту Родіка Тіміш у своєму зверненні до учасників транскордонної конференції висловила слова вдячності румунській стороні за підтримку та допомогу Україні під час російської агресії. Голова Чернівецького об‘єднання “Просвіта” Віра Китайгородська розповідала цікаві факти про Ольгу Кобилянську – людину дивовижного таланту і доброти, про традиції, історію та сучасність Чернівецького об’єднання “Просвіта” й Український народний дім – духовний центр української культури в краї. Побували гості і в старовинному чернівецькому парку ім. Т. Шевченка, про який Ольга Кобилянська писала в листі до Василя Стефаника від 15 червня 1898 року: “Найкращі години мої в дню – се тії зранку. Встаю рано, дуже рано, й іду до великого міського парку і цілуюся там з самотою в уста. Там так пречудово, пане Стефаник”. У парку вона осмислювала свої творчі задуми та сюжети. Тут Ольга Кобилянська гуляла алеями з Лесею Українкою, коли та приїжджала до Чернівців. Про національно-патріотичне виховання дітей та молоді розповіла авторка цих рядків. Зокрема, презентувала літературно-просвітницький журнал “Українська ластівка”, який популяризує українську мову, культуру, історичні традиції нашої держави та Буковини і від перших номерів став улюбленим майданчиком для виступів з розповідями про краєзнавчо-пошукову роботу педагогів та учнів як ліцею ім. О. Кобилянської, так і загалом обласного шкільництва. Учні Сучавського коледжу мистецтв “Чіпріан Порумбеску” з великою радістю долучилися до творчої зустрічі й презентували патріотичну музичну композицію в знак підтримки українців у боротьбі проти російської агресії. Надзвичайно приємно було почути думку та слова вдячності від представників Сучавської філії Асоціації бібліотекарів Румунії, голови філії Anisoara Budui та координаторки проекту Сучавського коледжу мистецтв “Чіпріан Порумбеску” Alina Papuc – за можливість долучитися до мандрівки чернівецькими адресами О. Кобилянської та дізнатися про літературний феномен м. Чернівці. Адже нині, як ніколи актуальні слова Ольги Кобилянської “Я б хотіла, щоб усі українці були ЗЗввееррннеенннняя

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин