Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Мова – та річ, яка відрізняє своїх від чужих. Нашу мову – не підробити!” · с. 5сторінка оригіналу ↗

Вага слова

Слово Просвіти, №46 за 2022 рік

Згадуючи події цього страшного, кривавого року, що минає, думаю, як війна не те що змінила – вона перевернула наше життя, у багатьох забрала, понівечила – пам’ятаємо, не простимо, поквитаємося. В країні, що захищається від лютого ворога, відбувається переоцінка усталених явищ, понять, подій. Небагато речей не втратили в ціні. Серед них – слово рідне, мовлене, проспіване, друковане. Ігор ЗОЦ, журналіст Від 24 лютого 2022 року набули нового, особливого змісту Гімн України, давні повстанські пісні. “Ой у лузі червона калина…” звучить з кожної радіостанції, з рингтонів. Навіть з радіо “Шансон” патріотичний пісенний контент сприймається природно. Чи варто було ото скільки зволікати і перешкоджати українізації нашого ефіру? Водночас, як на мій погляд, інформаційна складова радіоефіру, зокрема суспільного мовника, занадто загальна – новини неоперативні і поверхові, небагато повідомлень з місць. “Ми півроку провели в погребі в селі біля Великої Новосілки і єдиним джерелом інформації для нас було радіо. Всі вже повтікали, а ми все надіялись почути про перебіг подій на нашому напрямку і що нас чекає, а цього не було. Що обстрілюють, ми і без радіо знали”, – згадує моя колега Наталія, яка вже втратила житло в Донецьку в 2014-му, а тепер і хату втому селі… Єдиний телемарафон певним чином монополізував інформацію про війну, є включення з регіонів, є експерти. Але недаремно цей інформаційний симбіоз критикують за надмірну заангажованість владців. Народні депутати та експерти, які не в захваті від дій монобільшості щодо внутрішньої політики – до марафону не допущені, а цілих три телеканали “Прямий”, 5-й та “Еспресо” відключені для масового перегляду. Чому влада так чинить із найбільш патріотичними медіа – незрозуміло. Нагадую, що до 24 лютого лише один “Прямий” З нагоди 350-річчя автора першої європейської конституції, воїна, мислителя, дипломата, борця за волю Гетьманщини від московської орди, гетьмана Пилипа Орлика нещодавно у Полтаві презентували книгу авторства заступниці директора з наукової роботи музею “Поле Полтавської битви” Людмили Шендрик. Нове історико-краєзнавче видання з’явилося на світ завдяки Полтавському обласному об’єднанню Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка та особистому сприянню голови об’єднання, депутата обласної ради Миколи Кульчинського. А 16 грудня гетьмана вшанували ще й презентацією потужного виставкового проєкту “Мазепинці-поборники незалежності України”. Виставку створили науковці музею “Поле Полтавської битви” за сприяння посольства Швеції. Ця країна у часи Мазепи – Орлика й зараз – наш союзник, допомагає українцям відбитися від того ж лютого ворога, що і понад 300 років тому. Про новий проєкт розповіли директорка музею Наталія Білан, її заступниця Людмила Шенщотижня транслював Хроніки неоголошеної війни 2014–2015 рр., а гості цього телеканалу ледь не щодня говорили про неминучу ескалацію військової агресії РФ. Такі само попередження ми чули і з вуст закордонних експертів, дипломатів на “Еспресо”, але влада ігнорувала всі застороги. Точно так влада не зважає тепер на вимоги громадськості повернути три телеканали до широкого глядача. Водночас зазнав перетворень парламентський телеканал “Рада”. Всупереч багатолітній традиції, телеканал Верховної Ради не транслює її засідань і не дає слова представникам усіх фракцій. Нагадаю, що за останні два роки припинилися і радіотрансляції засідань, де приймаються закони. Таке враження, що наш парламент тепер працює потайки від народу. Це обурливе порушення громадянських прав і свобод. Хіба за узурпацію влади водних руках і диктатуру три роки тому голосував український народ? Прикро, що влада багато своїх рішень просто не пояснює. Захотіли, порушили чи обійшли закон – зробили його під свій владний інтерес. Досі незрозуміло з якого дива створюють телеканал FREEДОМ, вливають у цю структуру значні кошти, а при цьому він “вещает” російською. Дивлюся сюжет із звільненого ЗСУ села на Донеччині і чую як місцевий житель – єдиний, хто залишився серед руїн, на запитання кореспондента російською відповідає гарною українською, а його перекладають російською – на кого це працює? На агресора – марна справа, а якщо на закордон, чи не для того, щоб підживлювати міф про “один народ”,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин