Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Очевидець і літописець · “Добрі справи додають впевненості, що нові виклики і випробування здолаємо”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Краєзнавці – з Донеччиною в найважчий час

Слово Просвіти, №46 за 2024 рік

Валерій РОМАНЬКО, голова Донецької обласної організації НСКУ, член правління Слов’янської МО ВУТ “Просвіта”, м. Слов’янськ Олексій РОМАНЬКО, аспірант Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ “Донбаський державний педагогічний університет”, м. Львів Нелегкий період проживає наша держава, на різних фронтах українці намагаються зберегти свою свободу та незалежність: бійці ЗСУ зі зброєю в руках захищають рідну землю, волонтери мають тісні зв’язки із захисниками та суспільством, у силу можливостей працює український народ на своїх робочих місцях, утримуючи економіку, зберігаючи традиції, історію та культуру. Особливе місце в сучасних умовах розвитку суспільства посідає краєзнавство, і на цьому наголошує голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт: “Краєзнавству належить виняткове місце у вивченні та збереженні історикокультурної спадщини, багатовікових культурних традицій самобутніх куточків України”. Свою ділянку фронту – краєзнавчу, просвітянську – тримаємо і ми на Донеччині. Дослідження з історії нашого регіону на професійному рівні, на основі об’єктивності та неупередженості, популяризація знань про рідний край доводять, що Донеччина – це здавна українська територія. Так, вона зі своїми особливостями, труднощами, боротьбою з постійними намаганнями північного сусіда нав’язати нам своє скривлене бачення історії та культури сходу України. У спільноті НСКУ наразі 130 краєзнавців з Донецької обласної організації. У зв’язку з війною, розпочатою рф 24 лютого 2022 року, залишили рідні домівки та отримали статус ВПО 117 членів НСКУ. Але переважна більшість зних продовжують у нелегких умовах займатися улюбленою справою. Наша особлива гордість за тих земляків, членів НСКУ, які перенесли плани дослідження та популяризації історії рідного краю на післявоєнний час – після Перемоги, сьогодні зі зброєю в руках захищають Україну – це Дмитро Білько та Андрій Тараман. Інші ж продовжують працювати за фахом – чи на підконтрольній Україні території Донеччини, чи за її межами як внутрішньо переміщені особи. Багато хто з краєзнавців волонтерять та донатять на ЗСУ. Активну участь краєзнавці Донеччини беруть у конференціях, які організовують Горлівський інститут іноземних мов, Бахмутський краєзнавчий музей та Донецька обласна організація НСКУ. Так, на 7-й Всеукраїнській (з міжнародною участю) науково-практичній онлайн-конференції “Регіоналістика в цивілізаційному вимірі: напрями та перспективи поступу” виступили члени НСКУ Тетяна Лисак, Валентина Соловар, Ігор Корнацький, Валерій Романько. 10 травня в Києві в режимі офлайн пройшла 16-та Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція “Українське краєзнавство у викликах російсько-української війни: науководослідний та суспільний потенціал”. На пленарному засіданні з доповіддю “Хочемо і будемо жити на рідній землі, даній Богом: діяльність краєзнавців Донеччини у період сучасної російськоукраїнської війни” виступив голова Донецької обласної краєзнавчої організації Валерій Романько. Вагому й помітну нішу на краєзнавчому фронті дослідників рідного краю зайняв історикокраєзнавчий альманах “Донеччина: минуле і сучасність”, який з 2023 року став щорічним і виходить у видавництві “Терен” (м. Луцьк). Альманах має чотири розділи: “Минуле”, “Сучасність”, “З архіву”, “Поетичним рядком”. Нелегко давалися статті їхнім авторам. Неможливість працювати в державних архівах, у багатьох домашні архіви залишилися на окупованих чи прифронтових територіях, обмаль часу – ці та інші проблеми, пов’язані ще й з побутовими та життєвими умовами на новому місці проживання, все ж не завадили авторам зробити цікаві матеріали. Вагома роль у випуску перших двох номерів обласного альманаху належить членам редакційної колегії: Тетяні Лисак, Ларисі Лисак, Ігорю Зоцу, Олегу Максименку, Віктору Мандриці. Головним редактором альманаху є Валерій Романько. Важливою формою обміном досвіду стали й щорічні Донецькі краєзнавчі читання, участь у яких беруть як члени НСКУ, так і вчителі шкіл, учні та студенти навчальних закладів. Ініціаторами та організаторами читань є члени НСКУ Тетяна Лисак та Лариса Лисак. Правління Донецької обласної краєзнавчої організації з 2012 року опікується літературно-мистецькою премією імені Михайла Петренка. Останні три роки у зв’язку з військовими діями на Донеччині премія вручається у Львові. У деяких прифронтових містах області продовжують проживати та працювати наші краєзнавці. Наприклад у Слов’янську, декілька активістів час від часу зустрічаються, щоб обмінятися новинами. Так, Володимир Давиденко розповів про своє спілкування та зв’язки з чеськими музейниками, ділиться цим досвідом з музейниками Барвінкового, відновив археологічні розкопки по Слов’янську, готує збірку своїх праць; Геннадій Плотниченко розповів про свої нові статті в обласний історико-краєзнавчий альманах, розшукує матеріали про політв’язнів Слов’янська, борців за незалежність України; Віктор Скрипник презентував дві свої нові книги, написані тут, у Слов’янську; за книгу “Війнами обпалені” наш земляк став переможцем Всеукраїнського конкурсу “Українська мова – мова єднання”; Валерій Романько представив своє видання 2023 року “Вибрана публіцистика”, за яке отримав першу премію у Всеукраїнському конкурсі імені М. Чабанівського, а також, як редактор, презентував другий номер обласного альманаху “Донеччина: минуле і сучасність”. Як учасник 16 всеукраїнської краєзнавчої конференції, яка відбулася у Києві 10 травня, розповів про її роботу, а також поділився враженнями про своє перебування у Львові та організовану там зустріч членів ГО “Донецьке земляцтво у Львові” з Марією Трильовською, донькою Романа Шухевича… Цікавим та більш розширеним пройшло зібрання краєзнавців, приурочене до Дня журналіста та Дня краєзнавців. До слов’янських краєзнавців зі своїми повідомленнями про творчі здобутки приєдналися Микола Зелений із Барвінкового, Олег Максименко із Краматорська, Євген Шаповалов із Дружківки. Активісти були відзначені подяками і пам’ятними подарунками від Донецького обласного краєзнавчого музею. У Дружківці член НСКУ Євген Шаповалов упродовж 2022 та 2023 років проводив активну волонтерську діяльність та надавав допомогу ЗСУ, переправляючи своїм транспортом необхідні речі на схід країни. Голова Дружківської міської краєзнавчої організації Володимир Качур дискутує з міською військовою адміністрацією про вік Дружківки, подає чимало пропозицій щодо перейменування вулиць у своєму місті. Два роки саме Володимир Качур та Євген Шаповалов вели боротьбу з міською владою за те, щоб з парку “Святогор” прибрали представлені там вироблені з піщаника фігури петра І, катерини ІІ, кутузова, жукова… Дружківські краєзнавці справедливо вважали, що вся атмосфера міського парку була пронизана імперськими наративами, “русским миром”, антиукраїнськими гаслами, тексти та підписи там були російською мовою. Нарешті, влітку 2024 року дерусифікація відбулася – вказані фігури були демонтовані та вивезені з парку. Краєзнавець Володимир Березін з Костянтинівки, переїхавши до міста Бережани на Тернопільщині, проводить активну роботу з популяризації життя та діяльності відомих українців з Донеччини – Микити Шаповала, Василя Стуса, Івана Дзюби, Олександра Добровольського та інших, тим самим показуючи там, на західних теренах України, що Донеччина – українська. У Краматорську невтомно працює на краєзнавчій ниві Олег Максименко: він видав дослідження з історії селища Черкаське та солідну працю – антологію-довідник “Українські літератори Краматорська”. У Дніпрі в’яжуть маскувальні сітки та проводять бесіди про історію та культуру Донеччини Члени Донецького земляцтва з львівськими друзями краєзнавці Валентина Соловар зі Слов’янська та Сергій Гайдук з Волновахи. У Києві педагоги Тетяна Лисак, Лариса Лисак, журналіст Ігор Зоц та письменник Петро Гайворонський у тісній співпраці з бібліотекою імені Лесі Українки та літературно-меморіальним музеєм Максима Рильського презентували видання донецьких краєзнавців – Віктора Скрипника, Ігоря Зоца, Петра Гайворонського, Олега Максименка... У Львові внутрішньо переміщені особи з Донеччини створили громадську організацію “Донецьке земляцтво у Львові”. Таке рішення прийнято на установчих зборах 19 вересня 2022 р. в обласній бібліотеці імені Романа Іваничука, головою донецького земляцтва обрали Валерія Романька, заступником – Михайла Міляна. Переселенці з Бахмута, Слов’янська, Донецька, Краматорська, Костянтинівки, Дружківки тут, у Львові, об’єдналися, щоб разом вирішувати не тільки важливі житлові та побутові питання, а й продовжити дослідження та популяризацію знань про Донеччину. Разом зі львівськими письменниками та бібліотечними працівниками проведені вечори пам’яті Микити Шаповала, Михайла Петренка, презентували обласний альманах “Донеччина: минуле і сучасність” тощо. У Львівській школі вільних та небайдужих Валерій Романько провів відкритий урок на тему “Літературні особливості Донеччини. Дитячий поет Грицько Бойко”. Його з цікавістю слухали учні двох 5-х класів. Наші активісти взяли активну участь у роботі місцевих комісій з виконання Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російськоі імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”. У Слов’янську Валерій Романько працював як член Комісії з перейменування при Слов’янській МВА та як член ради при Донецькій ОВА по виконанню названого Закону; свій внесок у перейменування вулиць у своїх містах зробили краєзнавці Петро Гайворонський (Покровськ), Володимир Березін (Костянтинівка), Володимир Качур та Євген Шаповалов (Дружківка). Окрім того, за період повномасштабної війни членами Донецької ОО НСКУ надруковано більше ста статей на краєзнавчі теми, видано 25 окремих видань (книги, брошури, матеріали конференцій. альманахи). За ці останні два роки значно зміцніла наша співпраця з Донецьким обласним краєзнавчим музеєм. Разом провели декілька заходів, до лав НСКУ прийняли двох працівників музею – Олександра Мовчана та Ігоря Затулло. В.о. генерального директора музею Юрій Коваль до Всеукраїнського дня краєзнавства відзначив наших активістів подяками. Краєзнавці Олександр Мовчан та Ігор Затулло на основі матеріалів Донецького обласного краєзнавчого музею провели виставку під назвою “Ген непокори”, яку показали мешканцям Львівщини. Ця подія відбулася нещодавно в центрі ГО “Центр Просвітництва Ініціативи Підприємництва ім. Миколая Рея польської громади Львівщини” (м. Стрий). На сайтах Донецького обласного краєзнавчого музею та Донецької ОВА, повідомляючи про цю подію, зазначається: Донеччина завжди була осередком боротьби за свободу та незалежність України. Учасники заходу – представники місцевої влади, громадських організацій, волонтери, ВПО та інші небайдужі громадяни мали змогу ознайомитися зі сторінками історії, які роками були сховані в архівах кдб та родинних архівах українських героїв”. Керівництво області та краєзнавчого музею, як і учасники зібрання у м. Стрий, дякували за проведений захід музейним працівникам, членам НСКУ О. Мовчану та І. Затулло, а також висловили особливу вдячність ще одному члену НСКУ від Донеччини – Дмитру Більку, науковому куратору та автору виставки, який підготував цю виставку ще у Краматорську до повномасштабного вторгнення рф в Україну, а нині захищає державу у лавах 109-ї бригади територіальної оборони. Не припиняється і робота з молоддю – зі здобувачами різних освітніх ланок: вчителі шкіл, викладачі гімназій, ліцеїв, коледжів, ВНЗ залучають школярів та студентів до участі у різноманітних науково-краєзнавчих конференціях, вихованці для своїх досліджень у Малій академії наук все частіше обирають теми з історії рідного краю. Більше того, в області створено молодіжну організацію “Молодий краєзнавець Донеччини”, ініціатором цього проєкту виступило керівництво Мирноградської міської організації. Було прийнято до лав цієї спільноти 11 учнів. Зараз триває робота зі створення подібної молодіжної організації краєзнавцями Слов’янська, де активно працюють з молоддю Тетяна Лисак, Лариса Лисак, Валентина Соловар, Ганна Соколова. Добрі справи краєзнавців Донецького краю у ці два з половиною роки війни додають впевненості, що нові виклики і випробування здолаємо. Фермер і краєзнавець Віктор Батицький дарує воїнам альманах про Донеччину

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин