«Просвіта» сьогодні · “Завжди є ті, хто здатен рухати українську ідею поперед себе, як каменярі, що будують великий і вічний храм”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Плекаймо мову солов’їну
Слово Просвіти, №46–47 за 2021 рік
Марина КИСИЛИЦЯ, т. в. о. головного редактора газети “Вижницькі обрії”
Вижницьке районне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, первинні осередки просвітян та Центр професійного розвитку педагогічних працівників Вижницької міськради провели відкритий онлайн-урок “Любімо і плекаймо мову солов’їну” для учнів 5-11 класів Вижниччини з нагоди Дня української писемності та мови. Відкрив захід голова районної “Просвіти” Дмитро Никифоряк. Діти, вчителі та батьки долучились до щирої розмови про те, як маємо любити, шанувати, пропагувати нашу милозвучну мову. Словами великого Тараса Шевченка заслужений працівник культури України Михайло Ковалюк разом зі своїми вихованцями з Буковинського центру мистецтв Златою Романюк, Олександром Бухваком, Катрусею Романюк звеличили наш Божий дар у літературно-музичній композиції “Думи мої, думи”. До школярів звернулись голова районного товариства “Гуцульщина” Василь Марчук, вчителька української мови і літератури Руслана Шпинтюк, головна освітянка Берегометської селищної ради Людмила Бердюк, поетеса з Іспаса Олена Швейко, директорка бібліотеки Валентина Білак та авторка цих рядків. Вихованці Банилівського ЗЗСО І–ІІІ ступенів імені І. Діяконюка показали відео, в якому об’єднали найпопулярніші цитати про мову відомих українців. До прикладу, письменника Олеся Гончара: “Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її”. – Дбайте, любі діти, про чистоту своєї мови, не бійтесь заглядати у словник. У спілкуванні вдома, в школі, з друзями чи в соцмережах будьте ввічливі й пишайтеся тим, що наша мова, пройшовши тернистий шлях, сьогодні успішно розвивається, – наголосив Дмитро Никифоряк.
зробили Мордовцева (письменник), з Комара – Комарова (публіцист), Щоголя – Щоголів (поет), зі Старченка – Старцева (архітектор), з Бідного – Біднова... Наводяться цікаві факти про головування Біднова на Українському губернському з’їзді Катеринославщини (травень 1917 р.), на якому його обрали до Центральної Ради; педагогічна й наукова діяльність в Кам’янці-Подільському і на еміграції. О. Лотоцький навів список основних праць Біднова, а також наукових проблем, над котрими він працював, що допоможе наступним поколінням істориків. Мемуаристи-історики підкреслюють глибоке знання ним архівів, особливо катеринославських, багатство виписок з них (на жаль, більшість цих матеріалів загинула), безкорисливе бажання поділитися ними з іншими, помогти історикам в пошуках потрібних документів. Усі матеріали ґрунтовно прокоментовані, також книга містить фотоматеріали – зображення Біднова в колі науковців, педагогів та громадських діячів української еміграції. Тож читачі отримали ґрунтовний і добре опрацьований збірник спогадів про важливу особистість в науковому і громадсько-політичному житті України першої третини ХХ ст. – Василя Біднова.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
