Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №47 за 1998 рік
Слово Просвіти, №47 за 1998 рік
ЛА - 130!
(лово ПРОСВІТИ
- Чі
о дО
ою ЛЮ
-
й й я
"і Й 27 , 7 Рі
жо
З ? ро фол "7 ні у
Р. іі ям иРИТжк, РРО ра ПУДИНГ
АЛ, чи ч-
- чи о ча -
чі чч й м лю
я
М - тої КО Гадритіом паси самодіяльності при Товаристві «П росвіта».
С пк бе - о у 353 в Чи з Чі |) он ть ть п -
чи - о о РР А
Розкриваючи сторінки славної історії Товариства «Просвіта» та вивчаючи сьогодні
- Історію просвітянського руху в Україні, слід пам ятати й про те, що внаслідок національних катастроф, які випали на долю української землі та українського народу, понад 2 5 ман осіб українського походження нині мешкає
пошуках кращого життя. Багато з них не з доброї волі опинились за Уралом; інші ж, до яких, як правило, прикладається назва «українські емігранти», вирушили на Захід, до Нового Світу, де змушені були виживати не тільки в новому економічному, але й культурному середовищі. Шоб зберегти себе, свою національну належність прибульці зорганізовуються та впроваджують у життя все те знане й відоме, що привезли з собою. Гак у багатьох країнах; де є поселення українців, з'являються просвітницькі організації, часто з назвою «ЇІросвіта». Нині нелегко писати історію «ГІросвіти» за океаном. Відчувається нестача документальних, архівних та інших джерел і матеріалів. Груднощів додає й географічна розпорошеність.
Все ж СЬОГОДНІ можна з упевненістю сказати, що найбільшого розквіту діяльність Товариства «Просвіта» у світі набула в перюд між двома світовими війнами, під час так званої другої хвилі еміграції -- політичної.
Як було вже зазначено, тепер важко іноді встановити конкретну дату появи Товариства в тій чи іншій країні. Так, в Енпиклопедії Українознавства (1970. т. 6, с. 2372) подається інформація, що в Канаді перші «ГІросвіти» виникають у 1903 р., тоді ж у довіднику «Зарубіжні україні» під ред. С. Лазебника (К., 1991) наводиться дата 1909 р. (с. 100). Спираючись на документальні матеріали, котрі засвідчують просвітянську діяльність у провінції Манітоба, а саме те, що у 1905 р. був заснований Народний Дім «Просвіти» у Вінніпезі, можна з упєвненістю стверджувати, що дата появи перших «Просвіт» у Канаді припадає на 1903.й.
Товариство «Просвіта» в Канаді засноване рядом українських громадських організацій. її оловною метою його було створення школи для неписьменних дорослих та дітей. За час свого існування Ріародний Дім у Вінніпезі влаштував два просвітньо-т осподарських копи - греси (1923, 1930), З інших проснітянських закладів важливими були Канадський У краіІнський інститут «Г | росвіти» їм. Г. Г. Шевченка в Горонто (заснований у ЇЙ р.), Товариство «Прюєвіта» у Вест-Форт Вільямі ( Оитаріо), «Проєніта» У Порт-Артурі, шо згодом унійшла у Світовий Конгрес Вільних Українців, завдяки чому ми знаємо про її діяльність уже після практично повиого занепаду е ГЇ рос Віти» в Канаді, чому сприяла поява громадського
об'єднання «Шкільна Рада» у 1953 р., яка й
Лю бю
перейняла на себе частково функції Говариства
З 1935 по 1939 5, під назвою «Просвіта» діяло понад 116 просвітянських організацій на
території Канади.
Така ж сама неточність зустрічається у визначенні початку діяльності «Просвіти» в Бразилії. Уперше тут « Просвіта» з'явилась у Куритибі, згодом поширилась по інших українських колоніях цієї країни. Гри ній працювали хори, драматичні гуртки, бібліотеки. В різних історичних виданнях подаються дві різні дати заснування: 1902 та 1907 рр. Якщо взяти до уваги, що в 1907 р. вийшов перший номер просвітянської газети «Зоря», котра мала радикальний напрямок, то, имовірно, Говариство було зорганізоване раніше | проіснувало до 1940) р.
У США першою просвітянською організацією була читальня «Просвіти». зорганізована 1887 р. у тодішньому осередку українського життя Шенондоа. З розвитком та поширенням Руського, згодом -- Українського Народного Союзу та інших СОЮЗів, до яких стали прилучатись просвітянські організації (так, у 1934 р. в УНСоюз входило 8 осередків «Просвіти»), діяльність Товариства припиняється.
З метою заснування окремого осередку Товариства «Просвіта» у 1905 р. відбулося Всенародне Просвітянське віче у Філадельфії, яке, на жаль не дало конкретних результатів. У 1908 р. у Нью-Йорку засновано окремий осередок «ГІросвіти», який був водночас ; допомоговим Говариством, З 1953 р. у Філадельфії ДІЄ «Молода Просвіта», яка має при собі бібліотеку й архів.
З 1921 по 1960 р. в Дейтройті діє Українське Жіноче Товариство «Просвіта», що згодом теж увійшло до (Федерації Американських Українців.
Пентральною громадською організацією в Парагваї є Товариство «ГІ росвіта», що постало 1937 р. в Енкарнаціоналі. Ініціатором створення його був о. Гихон Гнатюк, колишній монах ШПеочаївської лаври, що емігрував з Волині, Організація нараховувала 10 філій, а після Другої світової війни стала членом СКВУ. «Просвіта» Парагваю об'єднує понад 120 тисяч українців. Гри ній діють хори, бібліотеки, пласні народні доми,
Єдина національна організація україншів п У ругваї -- «Просвіта». Вона іоридично оформлена ї предстапляє україиів перед
уругвайським урядом. Діє з 1934 р. в
Монтепідео |і об'єднує близько 30 тисяч
українців. Ініціаторами стиорення були Літошенко, СО. Галущак, І, Гопольницький та Вастопський. З 1946 Р. Говаристпо мії Є власне приміщення.
Шо ж до істори створення «Гроспіти» в
Аргентині, то й тут є розбіжності. Гак, у
«Великій Їсторії України» (вид. Ї. Тиктора,
о - | оо с, тд м, У З СУА чию |. - з -
0 тан стани па бе и Р ния
Львів-- Вінніпег, 1948, с. 927) подано, що перша українська організація, яка постала Юр Аргентині, пе була «Просвіта» в м. Апостолесі (провінція Місіонес), яку в 1910 р. заснував о. Карпюк, який вів там пастирську працю, згодом, Ї серпня 1924 р., засноване Товариство і б Буснос-Айресі. СП дані підтверджує і Енциклопедія Українознавства (19/0) Проте дослідник С Кравець у своїй праці «Українці в країні срібної ріки» (Париж, 1955, с. 163) подає, що саме зі створення 1. 08. 1924 5, в Буенос-Айресі розпочинає СВОЇ ДІЯЛЬНІСТЬ Товариство «Просвіта» в Аргентині, ініціатором створення якої був Григорій Недобій. На жаль, за браком матеріалів важко встановити, яка ж дата істинна
Нині центром просвітянського руху вкраїні є осередок в Буенос-Айресі. Загалом же в Аргентині діє 15 фіми, що мають власні будинки, 10 «Рідних шкіл», курси українознавства, балет і капелу бандуристів.
9 11928! р. «ГІросвіта» видає тижневик «Українське слово» та Календарі-Альманахи (з 1934 р.). Аргентинське Говариство є членом СКВУ.
Що ж до діяльності «Просвіти» у країнах Європи, то найдавнішим був осередок, заснований 1894 р. у Кракові. Формувався він як читальня від матірного Говариства «Просвіта» зі Львова.
З 1923 р. Читальня стає головним осередком культурного життя українців у Кракові.
кінця 1908 по 1918 р. філія «Просвіти» діяла й у Відні.
Гід час Першої світової війни Товариство вело роботу в таборах українських переселенців і в деяких таборах полонених вояків російської армії в Австрії та Німеччині.
У Чехо-Словаччині «Просвіта» існувала як осередок при робітничому курорті в Брно (1922-1923) і довший час у Братиславі та Празі -- обидві діяли від Ужгородської «Просвіти». )
Гісля розпаду австро-Угорської імперії українці Барки і Срему в Югославії в липні 1919 р. заснували в Новому Саді осередок товариства Руське Народно-Просвітнє Дружество, яке проіснувало до окупації угорцями Бачки. У 1923 р у Загребі була заснована, на зразок Львівського товариства, «Просвіта», яка поширила свою діяльність на Славонію. Боснію, Белград. У 1936--1939 рр. видавала неперіодично бюлетень та «Вісник Українського товариства «Просвіта». Проіснувала ця «Просвіта» практично до 1940 р.
Найзорганізованішим у Західній Європі було Говариство «Просвіта» у Франції, де поселялись у переважній більшості українці з так званої заробітчанської хпилі еміграції
Перші згадки про Говариство належать до 1928 р. у м. Везін-Шалеті (на жаль, точнішу дату важко встановити, архів «Просвіти» згорів під час Другої світової війни). У період між світовими війнами осередки «Просвіти» були по всій території Франції. Так, на кінець 1932 р. їх нараховувалося 7/2. Гри осередках прашовали хори, гуртки, балет, школи, бібліотеки, «Просвіта» брала активну участь у купівлі ГГ Іершої україшської друкарні у Франції. Видапала ряд газет, біолетенів та альманах «У країиське слово» (1933), Шо діяльність, ЗГІДНО із законами Франції, було перервано па період війни, а по закінченті її підповлено і а І Їросріта» діяла до черния 1950 р., КОЛИ "рранпузький
Жони з
уряд заборонив їі,
З 1918 5, і аж до 1945 р. прашюопала «Просвіта» і в Харбіні (Мантьчжурія) За час
ї діяльності було чоргатаопано украпіські
школу, гімназію та україську прапок лапну парафію, З 1922..193| рр. українське життя по Харбіні загальмовується у зв'язку з приєднанням до СРСР | відповідно
жна нь нн
розірванням зв'язків із Зеленим Клипом, що призвело до ліквідації Українського Народпого Дому та гімназії, проте з 1931 р., коли японці взяли під свій контроль Маньчжурію, українське життя знову оживає, стали виходити україські часописи й тижневик «Українське життя».
На жаль, доводиться констатувати, шо пже по часі ПІСЛЯ Другої СВІТОВОЇ війни більшість організацій перестала існувати через ряд характерних причий: 1) у зв'язку зі змішого курсу керівництва в країні, так як пе сталось у Югослави, І Їольщі, Франції, Китаї, 2) у 20-х рр. розпочалося масове переселення украшшв я Європи до Америки, Австралії, що призвело до зменшення чисельності, а відповідно й активності українців у Західній Європі; 3) після війни в багатьох країнах, де проживали українці, відбулось об'єднання схожих за цілями організацій, так постала в Бразилії організація Український Союз, в США -- Український Народний Союз, в Канаді -- «Рідна школа», а згодом Конгрес У країнців Канади. У цих країнах залишились поодинокі та малочисельні організації «Просвіти», такі як «Молода Г Їросвіта» у Філадельфії (США), осередок Товариства в Порт-Артурі (провінція Онтаріо, Канада) чи просвітянські видавництва в Мельбурні ( Австралія )
Не менш важливою причиною, що призвела до ліквідації «І Їросвіти» або занепаду п ролі у світі, була в більшості країн відсутність централізаци та поділ серед українського громадянства через політичні мотиви, хоча в більшості випадків Говариство намагалося стояти осторонь політичних баталій
Але як би там не було, доробок Говариства величезний, адже тільки наявність суто національного "Говариства «Просвіта» зберегла за ці роки тисячі українців від передчасної асиміляції і немалу кількість врятувала від переходу до ворожого Україні табору. Головною функшєю її було збереження культурних, політичних, народних традицій, захист національних інтересів, у той час коли співвітчизники в Україні змушені були мовчати. Зрештою, саме зусиллями українців за кордоном про Україну знає світ.
Головна праця просвітян полягала в тому, щоб віднаходити українців, організовувати їх та націлювати на самостійну національно-культурну роботу. Адже на еміграції давно поширювались такі думки, що згодом стали називати шаповалівськими (першими їх висловив соціаліст М. Шаповал). Головна ідея зводилась до того, аби «вибороти самостійність У країни, треба, щоб наші народ був свідомий, мав свою численну інтелігенцію. Цього ми зараз не маємо, тому й треба нам бути з росіянами у федерації, а через 50--100 років можна буде вже думати й про самостійність України» Прикро, але ші думки набирають розмаху й сьогодні, але вже не серед емігрантів, а тут, на рідній землі, уже в незалежній У країні. | знову вирішення цього питання лягає на плечі просвітян -- зберегти та виховати ту численну інтелігеншио, щоб наш народ був свідомий того, що за держава, що за історія дісталась йому в спадок і якою ціною була здобута самостійність.
Саме це зберегли просвітяни за кордоном, адже створення «ГІросвіти» зобов язувало кожного україшця бути п членом, тобто змушувало не тільки виявити його свою національну належність, але й відмежуватися Від інших.
Здобуття самостійності Украшою призве- ЛО до появи нової хрилі просвітянських організацій серед українців на еміграції. Вже після 1991 р, у США та Канаді відновили СВОГО дДІіЯЛьШсСть громадсь організаці Говаристра української мови ім. Пе Їй | Їевченка Га утворено РЯД « | І оосріт» а Зеленому К.лиш, Байкотурі в Казахстані, Берестейську а І Ї ро шту» в Білорусії, у нещодавно створеши У країшській культурши автономії в Карелії ( Росія),
Отож-бо, СЬОГОДНІ ми. просттяни, спятку - очи 130. річний іошлен, повинні пам'ятати й про ГИХ, Хто гиориш ЩІ торио «ТТ росвіти» МІ межами ПАОЛО ОВ крато, 1 про те, ЩО, під ГОГО, яко складеться наше подальше життя та діяльність п У країні, залежатиме й пупання
украшеського проспітяни ького руху за кордо- ПОМ.
Мирослава ФІ/Л/ПОВИЧ, м. Луцьк
- ее ню ЧР - уран чн
0020 10 шли тр р РР Р
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
