Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №47 за 1998 рік
Слово Просвіти, №47 за 1998 рік
оте
ши очний
ЛРОСВОТЯЧІСЬК я Б6УКОВИЗ А
чт тич
чоло,
т С г ий й і й х ПАО - . бо Р б
п
чок зу
ЛЬ
б - ї у а
ЛЬ п ч ч ч
ль «бонш
оч бю
б уп
по ни чи
Юрія Паучека.
Просвітянські традиції на Буковині мають свої регіональні особливості. 3 80-х рр. ХІХ ст. тут працювало товариство «Руська бесіда», подібне до галицької «Просвіти». У 1918-1940 рр. центром українського життя був Народний дім У, Чернівцях, навколо якого гуртувалися культурницькі товариства. Незважаючи-но жорстоку румунізаторську політику тогочасних королівських властей, буковинські українці боролися за збереження рідної мови то культурних традицій. А з 1940 р. на зміну румунізації прийшла русифікація.
Репресії проти свідомих українців, що проводилися після долучення краю до го СРСР, не змогли знищити традицій
| просвітянської роботи, закладених
наприкінці ХІХ -- на початку ХХ ст, Тому
в роки перебудови, коли тиск режиму
- значно послаобився, їхнє відродження
| зустріло на Буковині значну народну
підтримку. Ідея створення Товариства
ЗА української мови ім. Т. Шевченко була
| підхоплена не лише представниками
інтелігенції, але й сколихнула творчу
енергію різних верств суспільства, особливо селянства,
Чернівецька обласна організація ТУМ було зареєстрована 1990 р. і очолив її | відомий науковець, доктор фізико-математичних наук, професор Миколо | Гавалешко. Всупереч чиновницькій протидії, Товариство разом з іншими демократичними організаціями домоглася визноння крайовим святом -- 3 листопада. Соме цього дня у 1918 р. відбулося Буковинське Народне віче, яке засвідчило волю буковинців до соборності всіх українських земель у складі ЄДИНОЇ незалежної держови.
Но початковому етапі діяльності Товариство значну активність виявили його первинні осередки. Тоді в селах області, но міських підприємствах та в організаціях з'явилися інформаційні стенди, виготовлені активістами ТУМ та НРУ. Їхні матеріали популяризували їдеї національного відродження, що викликало лють ідеологічних органів КПРС та пересічних шовіністів. Частими були виподки знищення та плюндрувоння таких стендів. Але рух за національне відродження набував широких масштабів. На засідання обласного відділення Товориство збиралося стільки активістів, що іх не могло вмістити велико фізична
а ще -
- "Зв я - й. ч Ши мої -б Й яв
і о йно
290 речи чина - чім я
Е сю
чек М о ета. п Ля - чі з чо Р "уй - - п чи я з о - кю «чи "б Ь "іч А на чі : Ме аа ч ї ч , М, ч ць ати бий
учи В в
п о о Лю ву о "и
- ч ль ч
йо" ьо Ф'ь
Мк жа
и "і 1 поь нь й п Неня, іч зн
о ий У
А пн
КА клен» Р 00 Ж
ч-. Нр к бачать я чкадени
о и
що 3 чо
й'ц'ч оч іо с-г
бою і | М о Як
' 'ь а и м ная
ч з ною 5
Р и РР ди
т яв б но то РР оо По оо о ко йо У
А и пачок РР нн ню ий
А нн вне
пааааачатьнитиса я юр ООН
| ні ж шо ньо воВо сен КЕ
Відправа біля каплиці, збудованої на честь 75-т роковин Буковинського віча (ї на тому масці, де воно відбувалося 1918 р. у Вижниці) коштами і заходами тросвітян Вижницького району Чернівецької області за проектом голови райоб'єднання ВУТ «Просвіта» Іллі Стринадка та
судиторія університету. Демократичні сили краю домоглися повернення Нородного дому його справжнім власником, і в цьому приміщенні розмістилися осередки кількох українських організацій і товариств, у тому числі й «Просвіти».
Обласну організацію Товариства очо-
лив професор Тарас Кияк, згодом -- народний депутат України. Період становлення проходив у складних умовах, коли просвітянам постійно доводилося долати запеклий опір великодержавних шовіністів. Десятиліття русифікації призвели до того, що російська мова панувала не лише в обласному, а навіть у деяких ройонних центрах. Прийнятий 1989 р. Закон про мови саботувався і необхідні були великі зусилля, щоб досягти позитивних зрушень. Просвітяни включились у практичну роботу, спрямовану на те, щоб школи, де більшість учнів становлять діти з українських родин, переходили на рідну мову навчання. Відчутні наслідки дала й копітка праця в галузі топонімії, що дозволило відновити ряд історичних назв но карті області.
Конкретно культурно-просвітницька робота гуртувала наколо Товариства все більше людей. Діяльність з відродження народних традицій здобула йому значний авторитет серед громадськості. Просвітяни створили 1990 року хор «Гомін Буковини», який очолив педагог-музикант, ветеран УПА (вятослав Мельничук. Зі сцени відкрито залуноли раніше заборонені владою стрілецькі та повстанські пісні, пробуджуючи патріотичні почуття слухачів, Чимало зробив «Гомін Буковини» і для пропаганди духовної музики та співів.
Незважаючи на хронічну нестачу коштів, члени Товариства проводили масові заходи, серед яких чільне місце займали Шевченківські свята, традиційні святкування Різдва і Великодня. Вивченню та популяризації народних традицій багато сил віддав просвітянин Авксентій
й
ти о що -
виз Р |
ви
Й і ист ! Яківчук, відомий у кро! ФОЛКЛОЕ етнограф. Назріло питання про в Ан чу діяльність, без якої «Просвіта» | інно. змозі працювати повноц У 1928-1940 рр. серед буковинців
популярною була газета «Час», зрос нена потім радянською владою. ком 1990 р, вихід газети з ініціативи дем У було відновлено
ратичних сил краю бу аж цьому яскраво виявилася спод ай традицій: одним з Ініціаторів чар ур «Часу» був активіст Говариства ог з » лав Тимчук, син колишнього співрофітник
популярної газети минулих років:
Новий етап діяльності просвітян почався після проголошення незалежності! України. Події 1991 р. у кро: широко висвітлювала місцева преса, і на основі цих публікацій члени правління обласної «Просвіти» Степан Далавурак, Віктор Косяченко, Олекса Романець та Іван Ткач упорядкували збірник «Буковина, рік 199)», Знаменного 1991 року в обласному центрі почав виходити «Буковинський журнал», серед засновників котрого була й обласна організація «Просвіти», Відчувалася нагальна потреба в заснуванні власне просвітянського періодичного видання.
Свого часу на Буковині виходив часопис для дітей та юнацтва «Українська пастівка». Питання про його відродження порушив Михайло Івасюк. Письменник та науковець, батько знаменитого композитора Володимира Івасюка, він з особливою теплотою згадував видання, яке відкрило великий світ рідної літератури двом поколінням буковинців. Практичну
ЗАДУМИ, ЩО СТАЮТЬ
роботу зі втілення цього задуму в життя взяв на себе новий голова обласної «Просвіти» Віктор Косяченко, який залучив до справи велику групу авторів. У результаті було започатковано видання часопису «Ластівка», позитивно оціненого краянами, особливо педагогічною громадськістю.
Розуміючи всю важливість роботи з підростаючим поколінням, просвітяни не забули й протих, хто довго був відлучений від рідної мови та культури. Найбільшої русифікації в радянські часи зазнаволи військовослужбовці, тому активісти Товариства пішли у військові частини з літературою для бібліотек і лекціями для солдатів та офіцерів. Особливу популярність у цій аудиторії мали виступи художніх колективів, створених при обласній «Просвіті»,
Просвітницька робота в районах області провадилась у різних формах. Цінний досвід накопичено Вижницьким районним об'єднанням «Просвіти», першим головою якого був Михайло Іванюк Будучи одним із провідних центрів самобутної гуцульської культури, Вижниця гідно підтримувала репутацію стійкого оплоту українства на Буковині. Сплав традицій
вааНЕТКу національної культури і мужньої оротьби за національну свободу поро-
див тут особливу фігуру просвітянина, "КИЙ не лише знає, чого треба добиво-
уміє це робити практично.
тися, але й Просвітяни ініціювали спорудження вченку в ромцентрі, їх
пам'ятника Т. Ціє овники інших демок-
В
підтримали предат
п ЕН Р ЕРУНИ -
п
Слово ПРОСВІТУ
ратичних організацій Разом узялися роботи | 1992 року пам'ятник Великомо Кобзареві було урочисто відкрито центрі міста. В
Під час святкування 7/9-річчя В винського Народного віча в районі Рі освячено пам ятну каплицю, яку своїми руками збудували просвітяни. Ними, було споруджено хрести пам!
ЯТІ же голодомору 1932-1933 рр. а сі символічну могилу борцям за Бон
України. За ініціативою «Просвіти» Вижницькому районі проведено я благодійних Окцій для дітей-сиріт, бе мало значний резонанс у крої й сприяло зростанню авторитету організації по цюЮючи НИНІ В ТІСНОМУ КОНТОЮТІ З органами державної влади то сомоврядування просвітяни Вижниччини ВМІЮТЬ не лише висувати гарні задуми, але | втілювати Я у життя. Ділові люди лісистого Карпатсь. КОГО краю матерільно підтримують просвітян, продовжуючи традиції міжвоєнних років, коли українські кооперотори і просвітяни спільно робили одну велику справу
Члени вижницької «Просвіти» особливу увагу приділяють вивченню то популяризації ПУЛ ЛЬСВКОЇ культури. За їхньою ініціативою в районі проведено три науково-практичні конференції, присвячені МЕНЕ ЛО МУ, та сучасному Гуцульщини. Матеріали конференцій вийшли друком. Видавнича діяльність районної організації вирізняється особливою різноманітністю: з 1993 р. тут видано близько 20 книжок та брошур,
серед яких чільне місце посідають
ДІЯМИ
літературні твори то краєзнавчі дослідження. Районно газето періодично друкує спеціальну сторінку, підготовлену активістами «ГІросвіти». А народно кіностудія «Черемош» у Вижниці плідно співпрацює з просвітянами, створюючи відеофільми за їхніми матеріалами
Для систематизації зібраної краєзнавчої конференції та організації ВИДОВНИЧОЇ роботи У Вижниці створено окремий НОУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ центр, який очолив нинішній голова районного об'єднання «Просвіти» Ілля Стринадко "Че забувають у районі й про такі традиційні для просвітян Форми роботи, як створення то діяльність хорових колективів (популярним у краї є хор районної «Просвіти», яким керує П. Никоряк), проведення вечорів та зборів на честь видатних історичних подій, святкування ювілеїв провідних діячів культури тощо. ГІостійними стали для вижничан І зустрічі з визначними особистостями: корпатський край часто відвідують видатні українські письменники та поети, композитори та виконавці.
А обласна організація «Просвіти» розвиває міжнародні контакти. Зокрема, Ії делегації відвідали сусідні Румунію та Молдову, де проживає багато етнічних українців. Їм у подарунок було передано шкільні підручники та художню літературу українською мовою. Велике враження справляють виступи буковинських митців, якг разом із просвітянами побували - українських селах сусідніх країн. Плідно розвиваються контакти з кафедрою української мови та літератури університету в Бельцях |Республіка Молдова; Науковці Чернівецького універси" тету -- члени «Просвіти» -- не лише привозять туди навчальну пітературу; але и читають лекції студентам-філологом:
Просвітян вирізняє активність у бог гатьох сферах життя, вони намагаютье? Підтримувати паростки демократ, що зороджуються в українському СУСПІЛЬСТЯ" «Просвіта» бере участь у роботі об єднання демократичних громадсько-політични" організацій, що створюються в кре! Пині в області діє 109 первинних осередків «Просвіти», в яких налічується 2923 чп9 ни,
/гор БУРК УТ, кандидат історичних нау
ПН Р
сяг
ри пи пон 0
Р а
прати РР о ри и
ТО
МІ С
ГІЄ
КО! ВИЙ ЗД: "о ПС є НІ Неї мо ДЛ. че Пп Ох при ПИ
«Го Ре ніс
ЩО ТОМ
«МІ! і. ПІ СХ З РІ. ПІ по ГСЇ чо
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
