Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

ПОТРІБЕН СВІЖИЙ ВІТЕР

Слово Просвіти, №47 за 2005 рік

Багато вже було сказано про Майдан, та в майбутньому, мабуть, буде сказано ще більше. Загальновідома фраза: “Велике бачиться на відстані” — тут, як ніколи, доречна. Проте віншує кожну справу кінцевий результат. Тоді, у шаленстві боротьби за Справедливість усім прихильникам саме Справедливості, а не конкретних імен, кортіло дізнатися, яким буде фінал революції кольору стиглих помаранчів… І що ж? Ми думали, що кінцевий результат — це призначення нового уряду, а виявилося… Що буде завтра — можемо тільки здогадуватися. Ті закони, що приймають для себе самі ж депутати ВР. Пільги. Квартири. Пенсії. Зарплати… Дивно, що насправді піклування про людей не видно, як і того світла в кінці тунелю. Світло, що мало б возсіяти насправді, а не в помаранчевих снах. Дуже погано, що підірвано довіру народу. Велику довіру до нової влади, котра не повинна була зраджувати. Що завадило дійти злагоди: якісь непередбачувані космічні явища, вибухи на сонці чи просто власна амбітність та прагнення виділитися?.. Це питання вивчатимуть історики, аналітики, соціологи, науковці загалом. Я ж, як письменник, наголошую сьогодні на емоційному боці (зневірених боротьбою за Справедливість людей). Отож торкнімося проблем молоді… Вони стояли на Майданах! Студенти, шкільна молодь, молоді бізнесмени й безробітні. Як і ті, хто полишив робоче місце через прагнення бути ТАМ, на Майдані. Їм (нам усім) обіцяли мільйон робочих місць. Заробітчани прагнули повернутися додому. Але обіцянки не виконані. Емоційний стан пригнічений. Де жити? Кредитування дороге. Чим сплачувати кредити на житлове будівництво, коли молода людина безробітна?.. Обіцянки щодо українськомовних видань… Іде передплата 2006-го… Щось-таки світла не видно. Ціни на видання недоступні для мас. У часи іншої революції нашим дідам і батькам утокмачували, що згодом постане комуністичний “рай”. А він, як виявилося, так і не настав. А, може, й був? А ми й не помітили?.. Та лихо з ним, із тим “раєм”. Бо й капіталістичного нам, мабуть, не бачити. Досі немає ідеології держави. Спланованого процесу впровадження мови… Нічого не сталося б із Донецьком, якби сів за парти й вивчив українську: було б менше бандитизму (хоча б на деякий час) у вечірні години, бо ввечері могли б працювати безкоштовні курси. Думаю, що знайшлися б волонтери, які б погодилися працювати… Удруге в ту саму ріку ввійти неможливо. Зате можливо врешті-решт навчитися працювати. А вояки УПА досі не визнані. Всі помирилися: німці й росіяни, поляки й німці, німці й українці, поляки й українці, а Українці з Українцями — ніяк! Калейдоскоп обіцянок змінюється. На чию користь? Коли кажуть одне, а роблять інше, чекати доведеться безконечно, а життя — не вічне. Отож ми не переможці. Але й не переможені. Ми поки що в очікуванні або другого Майдану, або… Втрачено дуже багато часу. Ами — на терезах Терпіння. Знаючи ситуацію, уряд повинен діяти за потребами кожного реґіону. А тим часом на місцях чекають конкретної вказівки зверху. З кожного конкретного питання. І ніяке самоврядування не змінить психології: з усіх куточків України дивляться на КИЇВ! А Київ — або свариться, або мовчить, або вдає, що нічого не сталося. Сталося! Якщо навесні 2006-го не консолідуються здорові суспільні сили, Україна буде на грані національної катастрофи! Прийдуть хазяйнувати чужинці, а нас матимуть за світових невдах. Що ж, у медицині стан ейфорії трактують як хворобу, — він виникає переважно після прийняття наркотиків чи алкоголю, допінгів чи передозування деяких препаратів. Стан, що настає потім, може бути затяжною депресією. Небажано, аби це сталося з цілою країною. Ейфорія Майдану пройшла. А дози нових обіцянок не виліковують чомусь наростаюче пригнічення. Нині нам потрібний свіжий вітер довіри до влади. Звідки його виглядати? Із степових просторів чи верхів Говерли? z Надія ДИЧКА, письменниця, м. Долина, Прикарпаття

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин